Справа № 2а-2646/10/1570
31 серпня 2010 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Завальнюка І.В.,
при секретарі -Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод»до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дій Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області по складанню Акту №000078 від 23.02.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладеним між ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод»(далі -ТОВ «ІСРЗ») та ЗАТ «Іллічівський зерновий термінал»(далі -ЗАТ «ІЗТ») договором про надання послуг від 17.10.2006 року № 49-177-06 передбачено, що перевалка вантажів здійснюється ЗАТ «Іллічівський зерновий термінал»за узгодженими Наказом Мінтрансу України від 31.10.1995 року № 392 тарифами. Також підприємством укладено договір про надання послуг від 15.09.2006 року № 49-176-06 з ЗАТ «Іллічівський зерновий термінал», яким передбачено, що ТОВ «ІСРЗ»виплачує винагороду ЗАТ «ІЗТ»за залучення вантажів, які перевалюються через причали власними силами ЗАТ «ІЗТ». При цьому, чинне законодавство України не регулює розміри оплати за надання послуг по залученню вантажопотоків, у зв'язку із чим ціна, вказана в договорі № 49-177-06 від 17.10.2006 року про залучення вантажопотоку не підпадає під предмет перевірок Державної інспекції з контролю за цінами. Крім того, встановлені порушення за актом перевірки не обґрунтовані жодною правовою нормою чинного законодавства. Таким чином, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області при проведення перевірки діяла з порушенням п.1.4, п.1.5, п.2.1, п.2.2, п.3.2 Інструкції Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519.
В судовому засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі, пояснивши, що співробітники Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області при проведенні перевірки діяли в межах правового поля, без порушень вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі посвідчення від 03.02.2010 року № 66, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області, начальником відділу контролю цін на ринках монопольних утворень Громовою О.А. та заступником начальника відділу Бакуліною Н.Р. відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та п.2.1.5 Плану роботи Держінспекції проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод», за результатами якої складений акт від 23.02.2010 року № 000078. Предметом зазначеної перевірки був діючий прядок застосування тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських портах України, згідно вимог наказу Мінтрансу України від 31.10.1995 року № 392 та інші послуги.
Перевіркою встановлено, що внаслідок заниження плати за договором про надання послуг від 17.10.2006 року № 49-177-06 ТОВ «ІСРЗ»недоотримало доходів за період з січня по грудень 2009 року в сумі 2496495,67 гривень.
Однак суд вважає дії співробітників інспекції по проведенню зазначеної перевірки такими, що вчинені у не передбачений законами та нормативно-правовими актами України спосіб та з перевищенням наданих повноважень.
Судом встановлено, що ТОВ «ІСРЗ»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 20.03.2003 року за № 15541050003000050 та здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та статуту. Основними видами діяльності підприємства є: судноремонт, технічне обслуговування суден та інших плавзасобів на території України та за її межами; переобладнання суден та транспортних засобів будь-якого типу та будь-якого призначення, а також постачання та монтаж машинного, електричного або іншого обладнання для усіх видів суден та транспортних засобів, бункерування вантажів; ремонт морських суден, суднового устаткування, механізмів і приладів; інші послуги з ремонту спеціальних суден та кораблів.
ТОВ «ІСРЗ»(Завод) укладений договір про надання послуг від 17.10.2006 року № 49-177-06 з ТОВ «ЗІТ»(Термінал), предметом якого є надання Заводом Терміналу платних послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів. Крім того, ТОВ «ІСРЗ»(Завод) укладений договір про умови залучення вантажопотоків від 15.09.2006 року № 49-176-06 з ТОВ «ІЗТ»(Агент), предметом якого є зобов'язання Заводу виплачувати винагороду Агенту за залучення вантажів, які перевалюються через причали підприємства, власними силами Агента. Розмір винагороди становить 1,01 гривень без урахування ПДВ за одну метричну тону вантажу, залученого Агентом на умовах даного Договору. При цьому, вантажопотоки вважаються залученими Агентом, якщо вони надходять на Причали і територію Заводу за Договором про надання послуг від 17.10.2006 року № 49-177-06.
З аналізу вищевказаних договорів вбачається, що перевалка вантажів здійснюється не ТОВ «ІСРЗ», а іншою юридичною особою - ВАТ «ЗІТ»- власними силами.
Відповідно до ст.ст.1,7 Закон України «Про ціни та ціноутворення»(далі - Закон) законодавство України про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Затверджений наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 року № 392 «Збірник тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України»регулює тарифи на проведення комплексу робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських портах України. Зазначеним Збірником встановлені фіксовані тарифи за використання клієнтурою причалів та територій портів, при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт.
Відповідно до п.7 вказаного Збірника послуги, не передбачені Збірником, сплачуються за вільними тарифами.
Згідно з ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п.1 та п.2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.
Згідно з абз.2 п.4 вказаного Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Таким чином, враховуючи, що перевалка вантажів за договором про залучення вантажопотоку від 17.10.2006 року № 49-177-06 здійснювалася ВАТ «ЗІТ», а не позивачем, - вказана в договорі ціна не підпадає під сферу контролю Державної інспекції з контролю за цінами, оскільки ціни на послуги по залученню вантажопотоків не врегульовані чинним законодавством у сфері ціноутворення.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області відповідно до покладених завдань, не здійснює контроль за цінами по залученню вантажопотоків, тобто цінами, встановленими укладеним між ТОВ «ІСРЗ»з ВАТ «ЗІТ»договором від 17.10.2006 року № 49-177-06.
Таким чином, посадовими особами Інспекції з контролю за цінами порушені норми чинного законодавства при проведенні перевірки та складанні відповідного акту, оскільки ними не дотримано встановленого порядку проведення таких перевірок. У зв'язку із цим, суд в силу ст.70 КАС України не приймає в якості належного та допустимого доказу в спірних правовідносинах акт перевірки, оскільки докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Суд відхиляє доводи представника позивача, як підставу для задоволення позовних вимог, щодо порушення посадовими особами інспекції пп. 1.4, 1.5, 2.1, 2.2 Інструкції Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, оскільки зазначеними нормами інструкції врегульований порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами. При цьому судом не встановлені факти застосування інспекцією з контролю за цінами до ТОВ «ІСРЗ»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Разом із тим суд знаходить обґрунтованими посилання представника позивача на порушення співробітниками інспекції п.3.2 вказаної Інструкції, відповідно до якого в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Так, наявний в матеріалах справи акт перевірки від 23.02.2010 року № 000078 не містить ані розрахунків, на яких ґрунтується обчислення недоотриманої суми, ані посилань на документи первинного документального обліку, ані положень нормативних актів, порушення яких призвело до недоотримання доходу.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, на те, що оскарження дій посадових осіб Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області по складанню акту перевірки не може бути предметом розгляду справи адміністративної юрисдикції з тих підстав, що зазначений акт не встановлює для позивача обов'язків, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. В адміністративні суди можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли стосовно таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).
Із наведених норм права вбачаєтсья, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Поряд із цим ч.4 ст.8 цього ж Кодексу забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, вказані вище норми не обмежують право позивача оскаржувати дії Державної інспекції з контролю за цінами по складенню акту перевірки. Таке право у нього існує і на підставі Конституції України та відповідних норм КАС України. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту прямо передбачений ч.2 ст.162 КАС України, оскільки в даному конкретному випадку позивач оскаржує дії, що були вчинені суб'єктом владних повноважень не у спосіб, врегульований Законом України «Про ціни і ціноутворення».
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органі місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини в їх сукупності, суд вважає дії співробітників Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод»такими, що вчинені у непередбачений Конституцією та законами України спосіб та без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод»задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області по складанню акту перевірки ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод» від 23.02.2010 року № 000078.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено «03»вересня 2010 року.
Суддя _______________ І.В. Завальнюк
03 вересня 2010 року