справа №1-735/2010
м. Луцьк 1 вересня 2010 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Борнос А.В.,
за участю секретаря - Ющак О.А.,
прокурора - Ващук І.В.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого вантажником ТзОВ "Еліт", в порядку ст.88 ч.3 КК України - судимості не має;
• за ст. 186 ч.2 КК України ,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого комплектувальником ТзОВ "Кромберг енд Шуберт Україна", раніше не судимого;
• за ст. 186 ч.2 КК України ,
Підсудний ОСОБА_4 05.04.2010 року близько 01.00 год., знаходячись поблизу РАГСу, що по пр.Соборності м.Луцька, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_5 та виразилось в нанесенні удару кулаком в обличчя, відкрито викрав з кишені куртки останнього належний йому мобільний телефон марки "Нокіа 1200" вартістю 300 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв"язку "МТС", спричинивши матеріальних збитків на суму 200 грн. /з врахуванням зносу та згідно оцінки/.
Окрім того, підсудний ОСОБА_4, повторно, та підсудний ОСОБА_3 05.04.2010 року близько 04.00 год., попередньо домовившись між собою, знаходячись поблизу кафе "Мальвіна", що по пр.Соборності, 4 м.Луцька, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_2, а саме - підсудний ОСОБА_3, шляхом ривка, зірвав із шиї останнього золотий ланцюжок з підвіскою загальною вартістю 3500 грн., після чого підсудний ОСОБА_4 обшукав кишені потерпілого, звідки відкрито викрав гроші в сумі 300 грн. та мобільний телефон марки "Сіменс МЕ 75" вартістю 300 грн., з сім-картками операторів мобільного зв"язку "Київстар" /вартістю 25 грн./ та МТС /вартістю 25 грн./, з залишком коштів на рахунку 40 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 4190 грн.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема, свою вину у відкритому викраденні майна, належного потерпілому ОСОБА_2, а підсудний ОСОБА_4, окрім того, у відкритому викраденні майна, із застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_5 фактично визнали повністю.
Підсудний ОСОБА_4 дав показання, що 05.04.2010 року близько 01.00 год., знаходячись поблизу РАГСу, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, викрав з кишені потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон "Нокіа 1200", при цьому з метою заволодіння вказаним майном, застосував до останнього насильство, яке виразилось в нанесенні удару кулаком в обличчя. Телефон продав, гроші використав на власні потреби.
Окрім того, того ж дня, близько 04.00 год., попередньо домовившись з ОСОБА_3, знаходячись поблизу кафе "Мальвіна", перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_2, а саме - ОСОБА_3, шляхом ривка, зірвав із шиї останнього золотий ланцюжок з підвіскою, після чого він /ОСОБА_4/ обшукав його кишені, звідки викрав гроші в сумі 300 грн. та мобільний телефон марки "Сіменс МЕ 75", з сім-картками операторів мобільного зв"язку "Київстар" та МТС. До потерпілого ОСОБА_2 будь-якого фізичного насильства не застосовували. Викрадені речі продали, гроші розділили та витратили на власні потреби.
Підсудний ОСОБА_3 дав показання, що 05.04.2010 року близько 04.00 год., попередньо домовившись з ОСОБА_4, знаходячись поблизу кафе "Мальвіна", перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_2, а саме - він /ОСОБА_3/, шляхом ривка, зірвав із шиї останнього золотий ланцюжок з підвіскою, після чого ОСОБА_4 обшукав його кишені та викрав гроші в сумі 300 грн., мобільний телефон марки "Сіменс МЕ 75", з сім-картками операторів мобільного зв"язку "Київстар" та МТС. До потерпілого ОСОБА_2 будь-якого фізичного насильства не застосовували. Викрадені речі продали, гроші розділили та витратили на власні потреби.
Що стосується документів, то категорично ствердили, що будь-яких документів у потерпілого ОСОБА_2 вони не бачили, та не викрадали.
Збитки потерпілим відшкодовані, зокрема, потерпілому ОСОБА_5 повернуто мобільний телефон, потерпілому ОСОБА_2 - мобільний телефон та золотий ланцюжок з підвіскою. У вчиненому, кожен зокрема, щиро розкаялися, просили суворо їх не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив показання підсудних щодо обставин вчинення останніми відносно нього злочину, щодо викрадених документів, повідомив, що в момент вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп"яніння, хто конкретно викрадав документи повідомити не зміг, оскільки цього не бачив, їх зникнення виявив лише на інший день. Збитки відшкодовані /повернуто золотий ланцюжок з підвіскою та мобільний телефон/, щодо покарання, то на суворому покаранні підсудних він не настоює.
Крім визнання своєї вини самими підсудними, винність ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб та винність ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого ОСОБА_5, також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5 стверджується факт вчинення підсудним ОСОБА_4 відносно нього злочину, а саме - відкритого викрадення належного йому мобільного телефону марки "Нокіа 1200", з застосуванням, при цьому, фізичного насильства (а.с.117).
Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, кожен зокрема, підтвердили факт вчинення підсудними злочину відносно потерпілого ОСОБА_2 Окрім того, свідок ОСОБА_9 зазначив, що жоден із підсудних не обшукував внутрішню кишеню куртки потерпілого, оскільки він перебував неподалік них та бачив момент вчинення протиправних дій підсудними. Категорично ствердив, що бачив момент заволодіння ОСОБА_4 мобільним телефоном та грошима потерпілого, що знаходились у його кишенях, при цьому внутрішні кишені куртки підсудним не перевірялись, факту викрадення документів він не бачив.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_3 дійсно вчинили злочин відносно потерпілого ОСОБА_2, після чого вони, повертаючись додому разом з ним, показували викрадені у останнього речі, при цьому будь-які документи були відсутні.(а.с.71-72).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 ствердила факт вчинення підсудними злочину відносно потерпілого ОСОБА_2, при цьому ствердила, що про викрадення грошей, телефону та золотого ланцюжка з кулоном потерпілий ОСОБА_2 повідомив відразу, щодо документів, то про їх викрадення потерпілий не повідомляв нічого, а їх зникнення вони помітили лише вранці. При цьому ствердила факт перебування потерпілого у стані алкогольного сп"яніння.
Досудовим слідством підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4 поряд з викраденням майна потерпілого ОСОБА_2 інкримінувалось викрадення документів, які знаходились у внутрішній кишені куртки потерпілого, а саме - посвідчення водія на ім"я ОСОБА_2 та талону попередження до нього, технічного паспорта на автомобіль "Вольво 460" д.н.з. 790 66 КН, тимчасового талону на автомобіль, страхового полісу. На думку суду, дане обвинувачення не знайшло беззаперечного підтвердження як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи у суді. Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема, заперечили факт викрадення ними документів. Та обставина, що дана подія мала місце, що вбачається із заяви та показань потерпілого ОСОБА_2 не свідчить про те, що документи викрали саме підсудні. Протягом усього досудового слідства, а також під час допитів в судовому засіданні підсудні категорично заперечували даний факт, при цьому визнання або ж невизнання даного факту на кваліфікацію їх дій не впливає.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердив про факт викрадення належних йому документів, однак про їх викрадення саме будь-ким з підсудних або про причетність до цього будь-якої іншої особи ствердити не міг, оскільки не бачив особи, що вчинила злочин.
Не можуть служити достатнім доказом винуватості підсудних у викраденні документів лише припущення потерпілого щодо можливості викрадення документів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Оскільки, на думку суду, в суді не здобуто достовірних доказів винуватості ОСОБА_3, ОСОБА_4 у викраденні документів потерпілого ОСОБА_2, тому вказівка про викрадення ними посвідчення водія на ім"я ОСОБА_2, талону попередження до нього, технічного паспорта на автомобіль "Вольво 460" д.н.з. 790 66 КН, тимчасового талону на автомобіль, страхового полісу підлягає виключенню з обвинувачення, в зв"язку з недоведеністю вини підсудних у їх викраденні, що не впливає на кваліфікацію їх дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України.
Підсудний ОСОБА_4 своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого ОСОБА_5, скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів, всі обставини справи та дані про особу винних.
До обставин, що пом'якшують покарання обом підсудним, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.
До обставин, що обтяжують покарання обом підсудним, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
Підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема, фактично вину визнали повністю та щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, мають постійне місце проживання та роботи , де характеризуються позитивно, є особами молодого віку, підсудний ОСОБА_3 судимості не має, підсудний ОСОБА_4 не судимий, збитки потерпілим відшкодовані, потерпілий ОСОБА_2 на суворому покаранні не наполягає, тому суд вважає, що їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у межах санкції ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.
Речові докази по справі (а.с.61, 122), згідно ст.81 КПК України, залишити за належністю законним володільцям.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, кожному.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3, ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вони, кожен зокрема, протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки:
• не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції;
• повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
• періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженим залишити попередній - підписку про невиїзд.
Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожному зокрема, термін перебування під вартою з 12 по 21 травня 2010 року.
Речові докази - мобільний телефон "Сіменс МЕ 75" імей - 357985002964097 - залишити законному володільцеві - ОСОБА_2; мобільний телефон "Нокіа 1200" імей - 358953013562804 - залишити законному володільцеві - ОСОБА_5
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.