справа №2-а-2091/10
25 серпня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Башмаков Є.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська лейтенанта міліції Олійника В.О. про скасуван ня постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
06 липня 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 06 липня 2010 року відповідачем щодо нього було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №280541, згідно якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450,00 грн. за правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач з даною постановою не згодний, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить поновити строк для оскарження даної постанови, визнати її незаконною та скасувати.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні був повідомлений належним чином повідомлений, але від нього надійшло клопотання про слухання справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому підтримав викладені у позові вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій відповідач не визнає пред'явленні йому позовні вимоги та просить розглянути дану справу згідно норм діючого законодавства.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути даний адміністративний позов, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 липня 2010 року відповідачем у відношенні позивача було винесено постанову серії АЕ № у справі про адміністративне правопорушення, де відповідач зазначив, що цього ж дня о 07 годині 50 хвилин позивач, керуючи автомобілем марки «Деу Ланос» д/н НОМЕР_1 по пр.. Петровського не мав при собі полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тим самим порушив вимоги пункту 2.1(ґ) Правил дорожнього руху . Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 450,00 грн., що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи .
Позивач з даною постановою не згоден, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства. Крім того, позивач не згоден з діями інспектора, оскільки, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень Правил дорожнього руху не є автоматичним засобом фіксації.
У заяві позивач зазначив, що мав при собі страховий поліс, які під час перевірки 06 липня 2010 року надав працівнику ДАІ МВС України інспектору Олійнику В.О.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Наказом МВС України Про затвердження Інструкції з організації діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо контролю за наявністю у водіїв полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхових сертифікатів «Зелена картка» при нагляді за дорожнім рухом.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський правопорядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. При цьому в діях позивача в даному випадку не вбачається умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, окрім протоколу (серії АЕ №330192) та постанови, відсутні інші докази порушення ОСОБА_1 п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до Закону України N 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Проте, посадова особа органу міліції під час проведення перевірки в порушення положень Інструкції з організації діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо контролю за наявністю у водіїв полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхових сертифікатів «Зелена картка» при нагляді за дорожнім рухом (затвердженої Наказом МВС України № 451 від 29 грудня 2007 року) не з'ясував факт наявності чи відсутності вищевказаного полісу у позивача, та у разі його наявності - чинність страхового сертифікату та поширення його дії на зупинений транспортний засіб, а також поширення його дії на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Строк оскарження постанови підлягає поновленню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він був пропущений позивачем з поважних підстав.
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові належних доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що тягне за собою неправомірність дії вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП, слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 252, 256, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, ч. 4 ст. 122, 158-163 КАС України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Наказу МВС України Про затвердження Інструкції з організації діяльності підрозділів Державтоінспекції МВС України щодо контролю за наявністю у водіїв полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхових сертифікатів «Зелена картка» при нагляді за дорожнім рухом, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС БДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська лейтенанта міліції Олійника В.О. серії АЕ №280541 від 06 липня 2010 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №280541 від 06 липня 2010 року , винесену інспектором ДПС БДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська лейтенантом міліції Олійником В.О. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є.А. Башмаков