ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" травня 2023 р. справа № 300/1870/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Чуприни О.В
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.
представника позивача - Чернеги М.Т.
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29.03.2023 ВП №71032720, -
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, територіальне управління, боржник) звернулося в суд із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі по тексту також - відповідач, державна виконавча служба, орган державної виконавчої служби, державний виконавець) про визнання протиправною та скасування постанови від 29.03.2023 ВП №71032720 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 гривень (надалі по тексту також - оскаржувана постанова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пищ М.С. перебуває виконавче провадження №71032720 по виконавчому листу №300/2538/21, виданого 06.01.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом. В межах вказаного виконавчого документа зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 26289647) провести перерахунок та виплату судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 (надалі по тексту також - стягувач, ОСОБА_1 ) суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) у повному обсязі згідно зі статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті та з урахуванням раніше виплачених сум. Під час виконання вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено та направлено до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області постанову про накладення штрафу в сумі 5 100,00 гривень за невиконання боржником без поважних причин коментованого рішення суду.
Позивач зазначає, що невиконання рішення суду сталось з незалежних від територіального управління причин, а через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. А саме, позивач листом від 30.03.2023 повідомив державного виконавця, що у зв'язку з відсутністю коштів по КПКВ 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню", територіальним управлінням направлено лист до Державної судової адміністрації України від 27.03.2023 за №04-35/282/23 про виділення коштів для перерахунку та виплати судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в розмірі 116 617,74 гривень. Повідомлялось, що після надходження коштів вищезазначену постанову буде виконано в найкоротші терміни.
На переконання позивача невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження", тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Окрім того, позивач звернув увагу на те, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з законодавством України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №300/2538/21 можливо було виконати в повному обсязі шляхом безспірного списання нарахованої територіальним управлінням суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" Державною казначейською службою України.
Відтак, за аргументами позивача, невиконання рішення суду боржником з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", а тому просив позов задовольнити повністю і скасувати постанову державного виконавця від 29.03.2023 ВП №71032720 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 гривень.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 26.04.2023 (а.с.33-34), відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), судовий розгляд справи призначено на 08.05.2023 о 10:30 год.
На виконання вимог ухвали суду від 26.04.2023 відповідач подав через канцелярію суду письмові пояснення від 04.05.2023 за №03.1-25/6290 і витребувані письмові докази щодо обставин справи (матеріали виконавчого провадження №71032720), реєстрацію яких в суді здійснено 04.05.2023 (а.с.49-95). Також відповідач 04.05.2023 зареєстрував клопотання від 04.05.2023 за №03.1-25/6288, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача (а.с.97).
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов. За правилами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 08.05.2023 суд, за клопотанням представника позивача, оголосив перерву до 12.05.2023 о 10:30 год., у зв'язку з необхідністю подання позивачем витребуваних ухвалою суду від 26.04.2023 доказів (а.с.99-100).
Представник позивача надав суду письмове пояснення від 10.05.2023 за №06-03/403/23 і докази на їх підтвердження, які зареєстровано в канцелярії суду 10.05.2023 (а.с.106-110).
В судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, виходячи із змісту позовної заяви.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомо (а.с.57).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень частини 1 і 2 статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 КАС України). На підставі вказаного судом розглянуто справи без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви територіального управління, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах даної адміністративної справи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, судом встановлено такі обставини.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №300/2538/21 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, задоволено частково.
Зокрема, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) у повному обсязі згідно зі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті та з урахуванням раніше виплачених сум (https://reestr.court.gov.ua/Review/98916962).
За наслідками апеляційного оскарження, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2022, апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №300/2538/21 - без змін (https://reestr.court.gov.ua/Review/107455723).
Коментоване рішення у справі №300/2538/21 набрало законної сили 21.11.2022.
14.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 14.02.2023 про виконання виконавчого листа №300/2538/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 06.01.2023 (а.с.56, 57).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пищ М.С. 16.02.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71032720 з виконання виконавчого листа №300/2538/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 06.01.2023 про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) у повному обсязі згідно зі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті та з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.59).
В межах вказаного виконавчого провадження №71032720 державним виконавцем також винесено постанову від 16.02.2023 ВП №71032720 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 26 800,00 гривень і постанову від 16.02.2023 ВП №71032720 про визначення для боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 148,09 гривень (а.с.61, 63).
Вищевказані постанови державного виконавця від 16.02.2023 ВП №71032720 про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору і визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, направлені останнім на адресу територіального управління супровідними листами від 16.02.2023 за №№03.1-25/2990, 03.1-25/2991, 03.1-25/2992 (а.с.58, 60, 62), та отримані відповідачем 20.02.2023.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області звернулося до Державної судової адміністрації листом від 27.03.2023 за №04-35/282/23, в якому просило додатково виділити по КПКВ 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" кошти в сумі 116 617,74 гривень для виконання рішення суду від 11.08.2021 у справі №300/2538/21 (а.с.15).
Такий лист 27.03.2023 направлено на електронну адресу Державної судової адміністрації України (а.с.26).
Після цього, боржник скерував 31.03.2023 на електронну адресу державної виконавчої служби лист від 30.03.2023 за №06-03/302/23, яким повідомив відповідача про сплату мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 148,09 гривень і виконавчого збору в розмірі 26 800,00 гривень, на підтвердження чого долучив платіжні інструкції від 28.03.2023 за №№913, 914 (а.с.69, 72, 73). Щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023, боржник зазначив про відсутність коштів по КПКВ 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню", у зв'язку з чим територіальним управлінням направлено лист до Державної судової адміністрації України від 27.03.2023 за №04-35/282/23 про виділення коштів для перерахунку та виплати судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в розмірі 116 617,74 гривень. Повідомлено державного виконавця, що після надходження коштів вищезазначену постанову буде виконано в найкоротші терміни (а.с.69).
В свою чергу, Державна судова адміністрація України листом від 14.04.2023 за №11-4383/23 повідомила територіальне управління про відсутність можливості виділення додаткових коштів на виконання рішення суду. Додатково повідомила, що для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, стягувач чи виконавець мають право звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України (а.с.32).
Отримавши лист Державної судової адміністрації України від 14.04.2023 за №11-4383/23, територіальне управління додатково скерувало на адресу державної виконавчої служби лист від 19.04.2023 за №06-03/360/23 (а.с.94), в якому зазначило, що виконання рішення в адміністративній справі №300/2538/21 можливе лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України нарахованої територіальним управлінням суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".
Разом з тим, державний виконавець, попередньо 29.03.2023 у виконавчому провадженні №71032720 виніс постанову про накладення на боржника (Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області) штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 гривень, вказавши на "умисне невиконання рішення суду без поважних причин" (а.с.10).
Позивач як боржник у виконавчому провадженні ВП №71032720 звернувся з цим позовом до суду за захистом порушеного права, вважаючи, що у спірному випадку не мало не виконання рішення суду без поважних причин.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі по тексту також - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусовому виконанню за правилами вимог частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII, перевіряє виконання рішення боржником (частина 1 статті 63 Закону №1404-VIII).
Як визначено частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
За приписами частини 1 статті 75 Закону №1404-VIIІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз наведених норм свідчить, що державний виконавець наділений правом накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення суду виключно за відсутності поважних причин для такого невиконання.
Суд зазначає, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.
В контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або обґрунтовано ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Переходячи до суті публічно-правового спору, суд керується наступними мотивами.
Як зазначалось вище, предметом виконання у виконавчому провадженні №71032720 є виконавчий лист у справі №300/2538/21, виданий судом 06.01.2023, за змістом якого "зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) у повному обсязі згідно зі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті та з урахуванням раніше виплачених сум".
Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, станом на 29.03.2023, позивач наголошує на відсутність бюджетних асигнувань на виконання виконавчого документа, що слугувало підставою для звернення до Державної судової адміністрації України з метою виділення додаткових коштів в сумі 116 617,74 гривень для виконання рішення суду від 11.08.2021 у справі №300/2538/21.
Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, дійсно Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області 27.03.2023 звернулося до Державної судової адміністрації листом від 27.03.2023 за №04-35/282/23, про виділення по КПКВ 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" коштів в сумі 116 617,74 гривень для виконання рішення суду від 11.08.2021 у справі №300/2538/21 (а.с.15).
З огляду на вказане, у спірних правовідносинах позивачем на виконання рішення суду вчинено управлінське волевиявлення шляхом звернення до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня у цілях отримання додаткових асигнувань на виконання конкретного рішення суду і проведення виплати різниці в суддівській винагороді.
Втім, як уже відзначалось судом, Державна судова адміністрація України листом від 14.04.2023 за №11-4383/23 повідомила територіальне управління про відсутність можливості виділення додаткових коштів на виконання коментованого рішення суду, вказавши на право стягувача чи виконавця звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України (а.с.32).
В свою чергу, територіальне управління слідувало роз'ясненням Державної судової адміністрації України, свідченням чого є наявний в матеріалах лист скерований на адресу державної виконавчої служби про зміну способу виконання рішення 11.08.2021 у справі №300/2538/21 та відповідні пояснення позивача з даного приводу (а.с.106-109).
На підтвердження відсутності бюджетних асигнувань Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області надано суду кошторис територіального управління на 2023 рік та інформаційну довідку, складену на основі такого кошторису (а.с.30, 107), за змістом яких:
"Надходження з 16.02.2023 по 29.03.2023: КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" для суддів місцевих загальних судів Івано-Франківської області - 6 745 000,00 гривень + залишок на 16.02.2023 - 5 338 004,62 гривень (в тому числі Тлумацького районного суду Івано-Франківської області - 514 931,79 гривень);
Видатки з 16.02.2023 по 29.03.2023: КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" для суддів місцевих загальних судів Івано-Франківської області - 17 478 693,20 гривень (в тому числі Тлумацького районного суду Івано-Франківської області - 746 224,07 гривень".
Виходячи із наданої позивачем інформації є очевидним, що в період з 16.02.2023 (дата відкриття виконавчого провадження) по 29.03.2023 (дата винесення постанови про накладення штрафу) надходження коштів для виплати суддівської винагороди для суддів Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (514 931,79 гривень) є значно меншим, аніж видатки по виплаті суддівської винагороди (746 224,07 гривень), як і для усіх суддів місцевих загальних судів Івано-Франківської області.
Крім того, як свідчать відомості коментованої довідки станом на 01.04.2023 кредиторська заборгованість:
- щодо суддів місцевих судів Івано-Франківської області складала 5 395 688,58 гривень, в тому числі для Тлумацького районного суду - 231 292,28 гривень;
- щодо працівників апаратів місцевих загальних судів Івано-Франківської області складала 1 041 349,55 гривень, в тому числі Тлумацького районного суду - 36 906,59 гривень.
На переконання суду, наявні в матеріалах справи докази засвідчують недостатність у боржника коштів за відповідним економічної кваліфікації бюджетних видатків для проведення додаткової, поза межами бюджетних надходжень/асигнувань, виплати судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди в сумі 116 617,74 гривень, відповідно й відсутність у боржника реальної можливості забезпечити виконання рішення суду в частині проведення виплати такого боргу із суддівської винагороди.
Суд погоджується з доводами державного виконавця, наведені у поясненнях від 04.05.2023, про невжиття боржником в період з 16.02.2023 по 27.03.2023 жодних дій щодо виконання рішення суду. Разом з тим, суд враховує ту обставину, що позивач вчинив залежні від нього дії - звернувся із окремим письмовим зверненням до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня про виділення додаткових коштів 27.03.2023, до винесення постанови про накладення штрафу від 29.03.2023, що є доказом здійснення боржником заходу з метою набуття реальної можливості виконати рішення суду.
Так, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення, слід з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання, сам по собі не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Та чи інша поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що "…невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів…". Втім вказане слід не ототожнювати із інститутом обов'язковості виконання судового рішення, а відсутність бюджетних асигнувань не слугувати причиною для невиконання рішення взагалі.
Отже, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, станом на 29.03.2023, позбавлене було можливості самостійно виконати рішення у повному обсязі, оскільки здійснення таких платежів як виплата з бюджету недоотриманих коштів на користь суддів без наявності відповідного бюджетного призначення та не в межах бюджетних асигнувань законодавством не передбачено.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, станом на 29.03.2023, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
Наведені вище обставини свідчать про поважність причин невиконання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №300/2538/21, у зв'язку з чим у спірному випадку відсутні підстави для накладення штрафу.
Таким чином, наявні підстави для скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пищ М.С., винесену 29.03.2023 у виконавчому провадженні №71032720 про накладення штрафу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що державний виконавець на час винесення постанови про накладення штрафу діяв без дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та не в межах наданих йому повноважень, а тому оскаржувана постанова ВП №71032720 від 29.03.2023 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 гривень є протиправною та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, суд звертає увагу, що в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4, частини 2 статті 139 і 287 КАС України Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області у спірних правовідносинах не являється суб'єктом владних повноважень як відповідач (рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується в суді), а є боржником як сторона виконавчого провадженні та позивачем, яким ініційовано розгляд і вирішення даної адміністративної справи за правилами статті 287 КАС України.
У зв'язку із вказаним, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача (боржника - сторони виконавчого провадження) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684,00 гривень, сплаченого згідно платіжної інструкції №1097 від 05.04.2023 (а.с.1).
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пищ Мар'яни Степанівни від 29.03.2023 ВП №71032720 про накладення на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5 100,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи 43316386) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 26289647) сплачений судовий збір в розмірі 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 26289647), вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи 43316386), вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019.
Суддя Чуприна О.В.