Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2023 року Справа№200/797/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецької області (ЄДРПОУ 44070187, Донецька обл., м. Маріуполь, в. Італійська, б. 59), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПАТ “Укрсиббанк” (ЄДРПОУ 09807750, в. Андріївська, б. 2/12, м. Київ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПАТ “Укрсиббанк” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, в якому просив суд:
визнати протиправними та скасувати:
податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми “Р” від 25.01.2019 року №0001411304;
податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми “ПС” від 25.01.2019 року №0001421304;
податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми «ПС» від 25.01.2019 №0001431304;
вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 14.03.2019 №15912-43;
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у 2019 році відповідачем складено податкові повідомлення-рішення у зв'язку із нарахуванням податкового боргу: за несплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 395338,32 грн., та не сплату військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) у сумі 32 930,69 грн.
Зазначені вище податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу Позивача, але поштове відправлення повернено з відміткою відділення зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання». Податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту від 07.12.2018 № 1421/05-99-13-04/2713 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, який направлено на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення повернено з відміткою відділення зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (копія додається). У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» податкової вимоги форми «Ф» від 14.03.2019 № 15912-43, яка направлена платнику податків на його податкову адресу, та поштове відправлення повернено з відміткою відділення зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
В подальшому відповідач звернувся до адміністративного суду за стягненням податкового боргу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року у справі №200/10066/20-а адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з платника податків, податкового боргу - задоволено повністю.
Стягнуто кошти з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 428269,01 грн., а саме; податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 395338,32 грн, військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річною декларування (код бюджетної класифікації 11011001) в сумі 32930,69 грн.
Також Позивач зазначив, що вимога від 14.03.2019 №15912-43 є незаконною на підставі того, що 14.11.2007 року між Позивачем та АТ “УкрСиббанк" укладено договір №11251778000, згідно умов якого Позивач отримав кредит на купівлю квартири, що знаходиться у АДРЕСА_2 . 14.11.2007 року та набув її у власність згідно договору купівлі-продажу НоД-1547 від 14.11.2007 року. З часу придбання даної квартири, Позивач проживав за вказаною адресою у м. Донецьку, про що свідчить зокрема поквартирна карточка форми 8 КП “Управляюча компанія Будьонівського району м. Донецька” за адресою: АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року N° 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого включено, зокрема, м. Донецьк. 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України N° 1797-7111 від 21 грудня 2016 року, яким підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні Положення» Податкового кодексу України доповнено статтею 38, за приписами пункту 38.2 якої на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу. Так, згідно вказаного підпункту зупиняється застосування норми статті 59 ПК України, яка передбачає вчинення заходів спрямованих на стягнення податкового боргу, зокрема складення та вручення податкових вимог. Враховуючи викладене, Позивач просив суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2022 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено засідання по справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Донецькій області на належного відповідача - Головного управління у Донецькій області відокремлений підрозділ (ЄДРПОУ 44070187, Донецька обл., м. Маріуполь, в. Італійська, б. 59). Залучено ПАТ “Укрсиббанк” (ЄДРПОУ 09807750, в. Андріївська, б. 2/12, м. Київ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Витребувано з ПАТ “Укрсиббанк” (код ЄДРПОУ 09807750) завірені копії підтверджуючих документів (додаткових угод до кредитних договорів та /або повідомлень про анулювання (прощення) частини боргу), або інформацію про укладені правочини із зазначенням реквізитів правочину, загальної суми прощеного (анульованого) боргу (основної суми боргу, суми нарахованих штрафних санкцій, пені), а також надати письмові пояснення та докази стосовно того чи був укладений між банком та ФО ОСОБА_1 договір щодо зміни валюти кредитування з доларів США на гривню.
Відкладено судове засідання на 17.02.2022 року.
17.02.2022 судове засідання було відкладено до 02.03.2022 року.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що Згідно із пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Разом з тим, пп. 164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків ( у редакції з 01.01.2017 ) однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.( у 2017 році - 800 грн.) Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу "д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК УКРАЇНИ, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. (п.164.4 ст. 164 ПК України).
Листом від 11.05.2018 № 14.2-02/27206 ПАТ «Укрсиббанк» підтверджено інформацію про суму виплаченого (нарахованих) доходу ФО ОСОБА_1 , щодо якого в звіті за форми 1-ДФ за ІІІ квартал 2017 року була відображена сума анульованої (прощеної) заборгованості (основної суми боргу) ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсиббанк» з ознакою доходу „126”. Виходячи з вищевикладеного, ПАТ «Укрсиббанк» виконано обов'язки щодо повідомлення платника податку - боржника ФО ОСОБА_1 про анулювання (прощення) боргу та включення суми прощеного (анульованого) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.79 Кодексу, наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 29.10.2018 № 1982 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 29.11.2018 по 05.12.2018, за результатами якої складений акт № 1421/05-99-13-04/ НОМЕР_1 від 07.12.2018 (Далі - акт № 1421) «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017»., який направлений поштою з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою: АДРЕСА_3 08.12.2018. Акт документальної позапланової невиїзної перевірки повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». ( поштове відправлення№8430601545555). Виходячи з вищевикладеного, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФО ОСОБА_1 визначені податкові зобов'язання: Податкові повідомлення рішення №0001411304, № 0001421304, 0001431304 від 25.01.2019 були направлені поштою з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою ФО ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) 28.01.2019, згідно поштового відправлення № 8755501997315 конверт повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У зв'язку з несплатою Позивачем узгоджених податкових зобов'язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 14.03.2019 року № 15912-43 на вищезазначену адресу позивача поштою листом з повідомленням про вручення, конверт повернуто з відміткою « за закінченням терміну зберігання». Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Частиною 9 ст.205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г "Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи" запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Ураховуючи активні бойові дії на території Донецької області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи, режим роботи суду встановлений наступним чином:
- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі "Електронний суд" або через офіційну електронну адресу суду;
- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду;
- у визначених законом порядку справи розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_3 виданий 26.03.2019.
Згідно протоколу засідання кредитного комітету АТ “УкрСиббанк” від 31 жовтня 2007 року №1007/2 постановлено надати кредит ОСОБА_1 у розмірі 80000 дол. США строком на 360 місяців, відсоткова ставка - 12,9% річних, з цільовим призначенням: купівлі квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов'язання забезпечується іпотекою - придбаним об'єктом нерухомого майна (квартирою), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження місцезнаходження позивача ГУ ДПС у Донецькій області направлено запит до Дружківської міської ради від 12.07.2018 щодо підтвердження інформації щодо місця проживання ФО ОСОБА_1 .
Згідно листа Дружківської міської ради від 18.07.2018 № 16/3588/2/01, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 17.04.2015 року.
Згідно відомостям з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України (ЦБД ДРФО) платником податків - ФО ОСОБА_1 отриманий оподатковуваний дохід у ІІІ кварталі 2017 року від ПАТ «Укрсиббанк» (код за ЄДРПОУ 09807750) у сумі 1 594 280,51 грн. за ознакою доходу „126” - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
ГУ ДФС у Донецькій області на податкову адресу Позивача був направлений лист від 28.08.2018 № 36462/10/05-99-13-04-26 з повідомленням про вручення про надання інформації та її документального підтвердження, який 02.10.2018 було повернуто не врученим за закінченням терміну зберігання. Відповідь не надана.
На адресу ПАТ «Укрсиббанк» направлений лист від 16.03.2018 №1041/05-99-43-11/Б щодо підтвердження списання (анулювання) заборгованості за кредитним договором платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 .
Листом від 11.05.2018 № 14.2-02/27206, ПАТ «Укрсиббанк» було надано інформацію про суму виплаченого(нарахованих) доходу ФО ОСОБА_1 , щодо якого в звіті за форми 1-ДФ за ІІІ квартал 2017 року була відображена сума анульованої (прощеної) заборгованості (основної суми боргу) ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсиббанк» з ознакою доходу „126”. Доходи нараховані ФО ОСОБА_1 у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику відповідного повідомлення про анулювання (прощення) боргу згідно вимог підпункту „д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України.
ГУ ДФС у Донецькій області на адресу Позивача поштою листом з повідомленням про вручення було направлено наказ про проведення документальної перевірки від 29.10.2018 № 1982, а також письмове повідомлення від 01.11.2018 № 739/05-99-13-04 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, конверт повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.79 Кодексу, наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 29.10.2018 № 1982 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 29.11.2018 по 05.12.2018, за результатами якої складений акт № 1421/05-99-13-04/ НОМЕР_1 від 07.12.2018 (Далі - акт № 1421) «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017»., який направлений поштою з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою: АДРЕСА_3 , 08.12.2018. Акт документальної позапланової невиїзної перевірки повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (поштове відправлення№8430601545555).
За висновками перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 :
пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. „в” п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України із змінами та доповненнями: у результаті чого встановлено неподання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2017 року;
п. 36.1 ст. 36, пп. „д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст.168 ПК України із змінами та доповненнями: у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму 286 826,49 грн.;
пп. 1.2, 1.4, 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, із змінами та доповненнями: у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму 23 902,21 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 року №0001411304, № 0001421304, 0001431304, відповідно до яких позивачу визначені грошові зобов'язання: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 358 533,11 грн., в тому числі основного платежу 286 826,49 грн., штрафних санкцій 71706,62 грн., військовому збору в сумі 29877,76 грн., в тому числі основного платежу 23902,21грн., штрафних санкцій 5975,55 грн., за неподання звіту за 2017 рік в сумі 170 грн.
Податкові повідомлення рішення №0001411304, № 0001421304, 0001431304 від 25.01.2019 були направлені поштою з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою ФО ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) 28.01.2019, згідно поштового відправлення № 8755501997315 конверт повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з несплатою Позивачем узгоджених податкових зобов'язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 14.03.2019 року № 15912-43 на вищезазначену адресу позивача поштою листом з повідомленням про вручення, конверт повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року у справі №200/10066/20-а стягнуто кошти з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 428269,01 грн., а саме; податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 395338,32 грн, військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річною декларування (код бюджетної класифікації 11011001) в сумі 32930,69 грн.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими ГУ ДПС у Донецькій області податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 75.1 ст. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (пп. 75.1.2. п. 75.1. ст..75 ПК України ).
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПК України, зокрема: - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).
Згідно з пп.1.2 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПК УКРАЇНИ, а саме загальний місячний (річний) оподаткований дохід до складу, якого, зокрема, включається дохід у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно пп.1.4 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПК України за ставкою (1,5 %), визначеною пп.1.3. цього пункту.
Крім того, пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 Розділу XX ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
З огляду на наведене, позивач є платником військового збору та зобов'язаний його задекларувати та сплатити у розмірі 1,5% від отриманого доходу.
Платники збору зобов'язані забезпечити виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст.176 ПК України.
Пп. „в" п. 176.1 ст. 176 Кодексу визначено, що платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.79 Кодексу, наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 29.10.2018 № 1982 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 29.11.2018 по 05.12.2018, за результатами якої складений акт №1421/05-99-13-04/ НОМЕР_1 від 07.12.2018 (Далі - акт № 1421) «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ФО ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017»., який направлений поштою з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою: АДРЕСА_3 , 08.12.2018. Акт документальної позапланової невиїзної перевірки повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (поштове відправлення№8430601545555), визначеному ст. 42 Кодексу.
Окрім того, згідно листа Дружківської міської ради від 18.07.2018 № 16/3588/2/01, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 17.04.2015 року.
Пункт 45.1. ст.45 ПК України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (п. 42.2 ст. 42 Кодексу)
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Пункт 70.7 ст. 70 ПК України визначено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (форма № 5ДР).
Відомостей про зміну адреси реєстрації позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області не надходило.
З огляду на що суд не вбачає в діях відповідача порушення порядку направлення запитів, наказів на проведення, а також акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.
Щодо застосування до спірних відносин приписів пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким зупинено застосування норм ст.ст. 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Кодексу, суд зазначає, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, а Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до пункту 38 та пунктом першим Перехідних положень Закону №1989 встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.
Підпунктом 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податково кодексу України, у редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018, установлено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які викладені в постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 805/4484/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі №805/4337/16-а, від 5 лютого 2019 року у справі № 812/1298/17.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (зі змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Ураховуючи те, що відповідно до листа Дружківської міської ради місцезнаходженням позивача з 17.04.2015 є Донецька область, м. Дружківка, яка не є тимчасово окупованою територією та/або територією населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення застосування пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є безпідставним. Також відповідно до вказаного листа, Позивачем було змінено реєстрацію місця проживання в період з 14.04.2014 по 01.01.2017.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Згідно пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
За змістом пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно з п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Отже, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Прощені позивачу пеня та відсотки не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то проценти, неустойка (в т.ч. пеня) ним не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати.
Отже, прощення процентів, нарахованих за користування кредитом та пені (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Отже, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного суду від 27.10.2022 року у справі №520/4045/2020, від 06.04.2023 року у справі №821/1280/16.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що під час перевірки та складання акта перевірки взагалі не досліджувалося питання про розмір складових боргу - заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу, такі відомості взагалі відсутні у акті перевірки, а тому податковим органом не доведено, що позивач отримував доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.
Таким чином визначальним для вирішення питання правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень є встановлення бази оподаткування, а саме суми отриманого позивачем додаткового блага у вигляді прощеного банком боргу.
З огляду на викладене, з наявних в матеріалах справи документів не можливо встановити відомості про розмір коштів, які сплатив позивач банку з урахуванням таких складових як тіло кредиту, відсотки, пеня та штрафні санкції, а тому на думку суду податковим органом не доведено, що позивач отримував доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.
Враховуючи зазначене, оскільки відповідачем, як органом владних повноважень не доведено, що позивачем було отримано оподатковуваний дохід в розумінні ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, 165 ПК України, не визначено з яких складових ця сума складається, при цьому акт перевірки №1421/05-99-13-04/2713212113 від 07.12.2018 не містить даних які б свідчили про те, що сума боргу платника податку анульована кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення позовної давності, суд вважає, що висновки акту перевірки необґрунтовані, а спірні податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019 року №0001411304, від 25.01.2019 року №0001421304, від 25.01.2019 №0001431304 та вимога від 14.03.2019 №15912-43 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 4282,69 грн. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 4282,69 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецької області (ЄДРПОУ 44070187, Донецька обл., м. Маріуполь, в. Італійська, б. 59), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПАТ “Укрсиббанк” (ЄДРПОУ 09807750, в. Андріївська, б. 2/12, м. Київ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми “Р” від 25.01.2019 року №0001411304;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми “ПС” від 25.01.2019 року №0001421304;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми «ПС» від 25.01.2019 №0001431304;
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 14.03.2019 №15912-43;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецької області (ЄДРПОУ 44070187, Донецька обл., м. Маріуполь, в. Італійська, б. 59) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 4282,69 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Стойка