Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2023 року Справа№200/271/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, в. Шолуденка, б. 33/19, ЄДРПОУ 43141267), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (м. Київ, в. Терещенківська, б. 11-А, ЄДРПОУ 37993783) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві №Ф-75378-17 від 16.05.2019 року, видану 17.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати Єдиного соціального внеску в розмірі 5111 грн. 39 коп.
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби України у місті Києві внести зміни до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованого зобов'язання зі сплати Єдиного соціального внеску за 2018-2021 роки.
стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві на корить ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду розміром 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на корить ОСОБА_1 судові витрати у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він був зареєстрований як фізична особа підприємець та здійснював підприємницьку діяльність протягом часу з 15.06.2018 року до 28.10.2021 року. Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку №18265231102433 від 19.06.2018 року, Позивач з моменту реєстрації перебував на спрощеній системі оподаткування. Ним обрано 3 групу платника єдиного податку без реєстрації платником податку на додану вартість. Такий статус зберігався за Позивачем аж до моменту припинення підприємницької діяльності 28.10.2021 року. Оскільки Позивач протягом всього періоду здійснення підприємницької діяльності був інвалідом та отримував соціальну допомогу, ним до органів податкового контролю не надавалися звіти про нарахування зобов'язань зі сплати Єдиного соціального внеску. Натомість 21.12.2021 року на розрахунковому рахунку Позивача були заблоковані грощові кошти в сумі 5891 грн. 53 коп. Підставою блокування грошових коштів стала постанова від 21.12.2021 року Головного державного виконавця Деснянського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника. 22.12.2021 року ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження було з'ясовано, що постановою Виконавця від 18.10.2021 року відкрито виконавче провадження №67100406 з виконання вимоги №Ф-75378-17 від 16.05.2019 року, виданої Головним управлінням ДПС у м.Києві 17.06.2021 року про стягнення з Позивача боргу (недоїмки) в розмірі 5111 грн. 39 коп. Позивач стверджує, що оскаржувана вимога є протиправною і такою, що підлягає скасуванню за наслідками розгляду цієї позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.01.2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення Деснянським відділом ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) за виконавчим провадженням № 67100406 з виконання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві № Ф-75378-17 від 16.05.2019 року, виданої 17.06.2021 рокудо моменту прийняття судом рішення у даній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено засідання по справі на 10.02.2022 року на 11 год. 00хв.
Відповідач не скористався правом передбаченим ст. 162 КАС, відзив на адміністративний позов у встановлені судом строки не подав.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.
Частиною 9 ст.205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г "Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи" запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Ураховуючи активні бойові дії на території Донецької області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи, режим роботи суду встановлений наступним чином:
- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі "Електронний суд" або через офіційну електронну адресу суду;
- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду;
- у визначених законом порядку справи розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони в обґрунтування вимог та заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 13.02.2019 року, Позивачу призначено державну соціальну допомогу як особі з інвалідністю 3 групи з дитинства.
Відповідно до довідки серії АВ №0991098 від 14.02.2019 року до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, в результаті повторного огляду Позивачу встановлено інвалідність 3 групи з дитинства довічно.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації №5531 від 23.11.2021 року. Позивач стоїть на обліку та отримує державну соціальну допомогу з 01.07.2015 року по теперішній час.
Факт отримання державної соціальної допомоги Позивачем, зокрема в 2019, 2020 і 2021 роках, підтверджується довідками Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації №5532 від 23.1 1.2021 року, №5533 від 23.11.2021 року і №5534 від 23.11.2021 року відповідно.
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку №18265231102433 від 19.06.2018 року, Позивач з моменту реєстрації перебував на спрощеній системі оподаткування. Ним обрано 3 групу платника єдиного податку без реєстрації платником податку на додану вартість. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницьку діяльність припинено з 28.10.2021 року.
16 травня 2019 року Головним управлінням ДПС у м.Києві було винесено вимогу №Ф-75378-17 від 16.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої, станом на 17.06.2021 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного неску єдиного внеску складає 5111 грн. 39 коп. У зв'язку з чим вимагає від Позивача сплатити вказану заборгованість.
Відповідно до вказаної вимоги Головним державним виконавцем Деснянського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів Позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту - Закон України №2464).
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Приписами частини четвертої статті 4 Закону України №2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, законодавством України передбачено пільги для пенсіонерів за віком та особам з інвалідністю зі сплати ЄСВ шляхом звільнення від сплати вказаного внеску. При цьому, виключенням є лише добровільна участь вказаних осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно приписів статті 25 Закону України №2464 передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно пункту 3 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №499 (далі по тексту - Інструкція №499), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до пункту 3 розділу 6 Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
Згідно пункту 6 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 499, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.
Слід також зазначити, що згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік.
Отже, звільнення фізичної особи-підприємця від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлений частиною третьою статті 10 Закону України №2464-VI, а саме особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено з матеріалів справи, а саме згідно посвідчення № НОМЕР_2 від 13.02.2019 року та довідки серії АВ №0991098 від 14.02.2019 року Позивачу встановлено інвалідність 3 групи з дитинства довічно. Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації №5531 від 23.11.2021 року. Позивач стоїть на обліку та отримує державну соціальну допомогу з 01.07.2015 року по теперішній час.
Таким чином, у позивача настали обставини за якими останній, звільняється від сплати за себе єдиного внеску, окрім випадку його добровільної участі у системі загальнообов'язкового страхування.
Позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавала, договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з нею не укладався.
Таким чином, позивач будучи суб'єктом господарювання не приймав добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідачем не надано суду доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувану вимогу прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин справи у контексті права позивача.
Слід також зазначити, що у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №805/2195/17 висловлена позиція щодо пункту четвертого статті 4 Закону України №2464, зокрема зазначено: аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Отже, позивач належить до категорії осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску, оскільки згідно пенсійного посвідчення є пенсіонером за віком, перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-75378-17 Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві на суму 5111 грн. 39 коп.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника Позивача шляхом виключення нарахованого зобов'язання зі сплати Єдиного соціального внеску за 2018-2021 роки, суд зазначає таке.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).
Отже в спірних правовідносинах достатнім для захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-75378-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 5111 грн. 39 коп., оскільки саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для вчинення податковим органом дій по виключенню з обліку сум єдиного соціального внеску, які визначали наявність недоїмки в інтегрованій картці платника.
Суд вважає, що позивачем передчасно заявлена, зокрема, вимога про зобов'язання відповідача внести коригування до інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску, оскільки ще не настали обставини, які зумовлюють виключення з обліку спірних сум, а відтак, платник передчасно звернувся з такими вимогами до суду.
З цих підстав, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника Позивача шляхом виключення нарахованого зобов'язання зі сплати Єдиного соціального внеску за 2018-2021 роки.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає, що за визначеннямст.23 ЦК Україниморальна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суду належить встановити обставини наявності такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, зокрема: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві втрат майнового та немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Поряд із цим в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, крім того, позовна заява не містить викладуобставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди, та обґрунтованого розрахунку спірної суми.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди нормативно та документально не підтверджуються та, як наслідок, не можуть бути задоволені.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, в. Шолуденка, б. 33/19, ЄДРПОУ 43141267), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (м. Київ, в. Терещенківська, б. 11-А, ЄДРПОУ 37993783) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві №Ф-75378-17 від 16.05.2019 року, видану 17.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати Єдиного соціального внеску в розмірі 5111 грн. 39 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, в. Шолуденка, б. 33/19, ЄДРПОУ 43141267) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятьсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Стойка