Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 травня 2023 року Справа№200/362/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.01.2023 року позивач - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при призначенні пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 29.11.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2018, 2019, 2020 роки), з урахуванням фактично виплачених сум.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначив, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 29.12.2014 року як отримувач пенсії за вислугу років. Однак з 12.05.2015 року виплату пенсії призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що не передбачає отримання пенсії за вислугу років. 29.11.2021 року вона звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Разом з тим, при розрахунку та призначенні пенсії за віком відповідачем протиправно не застосований показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2018-2020 роки. Вважає такі дії відповідача протиправними.
Ухвалою суду від 03.02.2023 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 04.02.2023 року позивачем надано уточнену позовну заяву з зазначенням вірного ім'я позивача - “ ОСОБА_3 ” та вірної адреси місцезнаходження відповідача.
Ухвалою суду від 27.02.2023 року визнано поважними причини пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду. Відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
16.03.2023 року відповідач засобами електронного зв'язку надав відзив на позовну заяву з якого слідує, що заявлені позовні вимоги стосуються періоду з 29.11.2021 року, тому, враховуючи день звернення до суду - 28.01.2023 року, вони виходять за межі шестимісячного строку звернення до суду.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 29.12.2014 року як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Однак, з 12.05.2015 року виплату пенсії призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що не передбачає отримання пенсії за вислугу років. Позивач звернулася із заявою від 29.11.2021 року про перерахунок пенсії відповідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058), а саме про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 29.11.2021 року, загальний страховий стаж враховано по 30.09.2021 року, який складає 42 роки 11 місяців 03 дні, коефіцієнт стажу - 0,42917. Заробітну плату враховано з 01.07.2000 року по 30.09.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Відповідно до ч. 3 статті 45 Закону №1058 переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Підстави для застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії, відсутні. Пенсію обчислено відповідно до норм діючого пенсійного законодавства. У зв'язку з наведеним просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_2 є громадянкою України та відповідно до ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 1348601) є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, є забезпечення своєчасно і в повному обсязі нарахування та виплати пенсій.
Судом встановлено та не оскаржується сторонами, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 29.12.2014 року як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
З 12.05.2015 року виплату пенсії позивачу призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що не передбачає отримання пенсії за вислугу років.
29.11.2021 року позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії відповідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058, а саме про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 29.11.2021 року, загальний страховий стаж враховано по 30.09.2021 року, який складає 42 роки 11 місяців 03 дні, коефіцієнт стажу - 0,42917. Заробітну плату враховано з 01.07.2000 року по 30.09.2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Отже Законом № 1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Разом з тим, статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до пунктів 2-1, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 визначено порядок переведення з одного виду пенсії на інший, відповідно до абзацу 2 якої, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу наведених норм вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, яка призначена саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії може бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У 2014 році позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернулася вперше із заявою від 29.11.2021 року, а тому відповідач мав призначити пенсію на підставі частини 2 статті 40 Закону №1058, виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, відповідач мав призначити пенсію позивачу виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15), що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 45 Закону №1058, оскільки її норми передбачають можливість враховування заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Ця можливість вимагає волевиявлення особи та без цього не може застосовуватися відповідачем. Наявність такого волевиявлення позивача судом не встановлена.
Пенсія, як “легітимне очікування” у відповідності до низки рішень Європейського суду з прав людини становить право власності позивача, захист якого гарантується Протоколом 1 до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Застосування запропонованого позивачем способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови для переведення його на пенсію за віком у відповідності до Закону №1058.
Разом з тим, судом не встановлено наявність перешкод для перерахунку пенсії позивача за його заявою окрім тих, оцінка яким надана судом у даному рішенні.
З урахуванням того, що повноваження відповідача у даній справі не є дискреційними (не допускають одночасно двох однаково законних рішень), дотримання всіх встановлених для цього законом умов, суд дійшов висновку про можливість у даній справі зобов'язати відповідача прийняти рішення на користь позивача - здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), з 29.11.2021 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Зважаючи на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), з 29.11.2021 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 8) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 12 травня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Бєломєстнов О.Ю.