Номер провадження: 22-ц/813/4546/23
Справа № 522/8906/20
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.
Доповідач Ігнатенко П. Я.
09.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого Ігнатенко П.Я.
Суддів: Воронцової Л.П.
Пузанової Л.В.
При секретарі Зєйналовій А.Ф.к.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до державного реєстратора Великодолинської сільської ради Мельник Тетяни Іванівни, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що готується позов між ними та ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні сторін, як співвласників домоволодіння.
В обгрунтування позову зазначають, що позивачі разом із третьою особою, ОСОБА_1 , володіють об'єктом нерухомого майна на підставі права спільної часткової власності, із якого останній здійснив виділ частки у натурі, шляхом вчинення реєстраційних дій. Відповідачем, державним реєстратором Великодолинської сільською ради Мельник Тетяни Іванівни, було здійснено реєстрацію об'єкту з погашенням права власності та відкриттям нового розділу у реєстрі нерухомого майна, чим, на думку позивачів, виділено ідеальну частку домоволодіння ОСОБА_1 в натурі. Такі дії державного реєстратора позивачі вважають незаконними через допущені ним порушення при здійсненні реєстраційних дій.
Зокрема, позивачі вказують, що вони, як співвласники нерухомого майна, не укладали договорів про виділ частки майна в натурі та не надавали на це жодних дозволів, а також вказують, що для здійснення виділу майна в натурі необхідним є наявність реєстрації відповідної земельної ділянки, яка, насправді, відсутня.
З цих самих підстав позивачі вважають незаконними дії іншого відповідача, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про присвоєння виділеній ОСОБА_1 частки окремої адреси.
Таким чином, оспорюючи виділ частки , належної ОСОБА_1 , просять визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Мельник Тетяни Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 51688260 від 18 березня 2020 року про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати відповідний розділ № 2057535451101, відкритий 13 березня 2020 року о 18:35:10 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про присвоєння адреси № 129 від 01 квітня 2020 року.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2022 року позов задоволено. Вирішено:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Великодолинської селищної ради Мельник Тетяни Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 51688260 від 18 березня 2020 року, прийняте о 18:35:10 про реєстрацію права власності за суб'єктом: ОСОБА_1 , на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати розділ № 2057535451101, відкритий 13 березня 2020 року о 18:35:10 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про присвоєння адреси № 129 від 01 квітня 2020 року житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить взяити до уваги, що кожен із співвласників нерухомого майна має право на виділ майна в натурі. Посилання позивачів на п.6 розділу №1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки п. 6.6 вказаного Порядку зазначається, що укладення зазначених договорів про виділ частки в натурі є правом, а не обов'язком співвласників, що узгоджується з положеннями, викладеними в ст.ст. 355,356,358 ЦК України. Таким чином, вважаючи, що оскарженими діями та рішеннями відповідачів права позивачів не порушуються та не зачіпаються, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Адвокат Тішин Д.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, просить не брати до уваги доводи, викладені в ній та залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому просить взяти до уваги, що позивачі та ОСОБА_1 є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вживає незаконних заходів щодо виділу у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності. Державний реєстратор своїми незаконними діями виділив частку в натурі в окрему одиницю, хоча існує спір між співвласниками щодо порядку користування власністю, зокрема, земельною ділянкою.
Пунктом 6 глави 1 розідлу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі Порядок), визначено, що договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що встановлюють право власності на таке майно. Одночасно з посвідченням договору прто виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для цього нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку.
Зазначає, що жодних договорів позивачі не підписували та не надавали дозволів на виділ в натурі частки із майна, яке знаходиться у спільній частковій власності. Окрім того, при виділі майна в натурі є необхідною наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташовано нерухоме майно.
Згідно п. 56 Порядку для державної реєстрації права власності нав нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебучає у спільній власності та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників , окрім іншого, подається договір про поділ спільного майна, договір про виділ в натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
Вважає оскаржене рішення суду першої інстанції, яким скасовано протиправне рішення державного реєстратора та розпорядження Приморської райдержадміністрації Одеської міської ради,- законним та обґрунтованим.
В ході апеляційного розгляду адвокат Завальнюк Д.Ю., який діж в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу апеляційного суду на те, що у справі має місце неналежний суб'єктний склад, окрім того, на його думку, державна реєстрація виділу належної ОСОБА_1 частки в нерухомому майні не порушує прав позивачів, оскільки не змінює частки сторін.
Адвокат Тішин Д.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, просить її залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Посилається на те, що позивачами оспорюються незаконні дії державного реєстратора, який в порушення вимог закону здійснив державну реєстрацію, якою виділив частку ОСОБА_1 без дотримання процедури і погодження з іншими співвласниками. В зв'язку з цим відповідачами зазначено саме державного реєстратора та Приморську районну державну адміністрацію, чиї рішення оскаржуються в суді. Просить залишити рішення суду без змін.
Інші учасники справи в судові засідання не з'явились, про дату та час судового засідання сповіщені належним чином.
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 13 червня 2008 року належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/6 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ., а також третій особі - ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 28.12.2019 року належить на праві приватної спільної часткової власності 179/300 частини житлового будинку за тією ж адресою (т.1 а.с.12-16).
Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 229/300 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 105,7 кв.м., яке складається із: житлового будинку, літ. А, літня кухня, літ. Б, гараж, літ. Е, Л, Р, вбиральня, літ. К, навіс, літ. Н, вимощення, літ. І, огорожа, № 1-5.
В матеріалах справи наявний висновок від 05 березня 2020 р. щодо технічної можливості виділу ОСОБА_1 179/300 частин об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У висновку зазначено, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходяться: в літ «А»: 2-1 житлова кімната пл. 10,8 кв.м., 2-2 житлова кімната пл. 19,0 кв.м., 2-3 коридор, пл. 5,2 кв.м., 2-4 санвузом пл. 3,0 кв.м., 2-5 кухня пл. 7,9 кв.м., 2-6 веранда пл. 11,9 кв.м., І тамбур пл. 6,1 кв.м., загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., літня кухня літ. Б, гараж літ. Е, вбиральня літ. К.
У висновку зазначено, що проведено виділ без будівельних робіт, склад новоутворених об'єктів, що знаходяться у власності ОСОБА_1 складає: в літ «А»: 2-1 житлова кімната пл. 10,8 кв.м., 2-2 житлова кімната пл. 19,0 кв.м., 2-3 коридор, пл. 5,2 кв.м., 2-4 санвузом пл. 3,0 кв.м., 2-5 кухня пл. 7,9 кв.м., 2-6 веранда пл. 11,9 кв.м., І тамбур пл. 6,1 кв.м., загальною площею 63,9 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., літня кухня літ. Б, гараж літ. Е, вбиральня літ. К, об'єкти розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.122-123).
Згідно розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №129 від 01.04.2020 року на підставі висновку щодо технічної можливості виділу частки об'єкту нерухомого майна, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , виділеному об'єкту нерухомого майна, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.119).
На підставі зазначеного висновку та технічного паспорту від 05 березня 2020 року, а також заяви від 13 березня 2020 року за № 38958128 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, подану ОСОБА_1 , державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_1 , шляхом виділу частки з об'єкту нерухомого майна; відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (т.2 а.с. 1-38).
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнає чи оспорює суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою позивача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справі за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 18 червня 2019 у справі № 924/478/18).
Державний реєстратор зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).
Державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Отже, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17, від 12 червня 2019 року у справі № 307/549/17, від 28 серпня 2019 року у справі № 752/8284/18-ц).
Водночас, у зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 1440/1778/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/6720/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 820/4524/18, від 12 лютого 2020 року у справі № 2140/1950/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 826/5586/18).
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц, від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що виник спір між співвласниками домоволодіння щодо порядку виділу частки та реєстрації права власності на виділену частку, отже має місце цивільно-правовий спір між позивачами та ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивачі клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_1 , як співвідповідача не заявляли. При цьому зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи засвідчують, що спір виник в тому числі між позивачами і третьою особою з приводу порушення прав позивачів на нерухоме майно, яке перебуває у спільній частковій власності, внаслідок дій третьої особи щодо реєстрації за ним такого права на виділену частку.
Незалученням ОСОБА_1 належною стороною у справі в порядку, передбаченому ст. 51 ЦПК України, порушуються його процесуальні права, передбачені статтями 43,49, ЦПК України.
Таким чином, встановивши, що спірні правовідносини стосуються оспорення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості за ОСОБА_1 , який залучений до участі у справі лише в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку з пред'явленням до неналежного відповідача - державного реєстратора та Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради.
В контексті забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів зауважує, що позивачі не позбавлені права звернутися до суду із відповідним позовом, пред'явивши вимоги до належного відповідача - особи, право власності якої на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстровано.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильність вирішення спору, дійшов висновку про те, що позовні вимоги безпосередньо стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 , який не був залучений до участі у справі в якості співвідповідача, що є порушенням норм процесуального права та обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову (пункт 4 частини третьої ст. 376 ЦПК України).
Окрім того, при вирішення спорів щодо реалізації права спільної часткової власності на нерухоме майно до участі у спорі мають залучатись всі співвласники. Разом з тим, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належить сукупно 229/300 частин, а не ціле домоволодіння.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що питання про склад осіб, які беруть участь у справі, судом першої інстанції вирішено не було, а суд апеляційної інстанції позбавлений такої процесуальної можливості, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, у разі неналежного суб'єктного складу, суд не має оцінювати законність та обґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,-задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2022 року,- скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до державного реєстратора Великодолинської сільської ради Мельник Тетяни Іванівни, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, визнання протиправним та скасування розпорядження,- відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12.05.2023 року.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді Л.П.Воронцова
Л.В.Пузанова