________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"10" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/787/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,
розглянувши справу № 916/787/23
за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 09806443)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Аль-Аудат Катерини Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 213 835,25 грн;
представники сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Позивач, Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Аль-Аудат Катерини Леонідівни про стягнення 213 835,25 грн, з яких: 196 001,39 грн заборгованості по тілу кредиту, 17 833,86 грн заборгованості по відсоткам.
В обґрунтування вимог посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, до якого останній приєднався шляхом підписання Заяви-договору № ID11643664 від 16.09.2021.
Вказує, що на виконання умов кредитного договору надав відповідачу кредитні кошти у сумі 216 000,00 грн, а останній, в свою чергу, зобов'язання з повернення коштів та процентів у встановлені договором строки не виконав, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 06.03.2023 позовну заяву (вх. № 820/23 від 27.02.2023) Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» у справі № 916/787/23 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (з урахуванням вимог даної ухвали).
14.03.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою від 20.03.2023 позовну заяву (вх. № 820/23 від 27.02.2023) Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/787/23, яку за клопотанням позивача вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.04.2023, запропоновано сторонам подати до суду заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
03.04.2023 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі.
Протокольною ухвалою від 18.04.2023 розгляд справи відкладено на 10.05.2023.
Відповідач у судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, відзиву до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася судом за належною адресою відповідача і повернута поштою у зв'язку із відсутністю адресата, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, прийняття позовної заяви до розгляду, а також про дату, час та місце слухання справи.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
22.03.2023 складено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Господарські зобов'язання також можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).
Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частинами 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
У відповідності з ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
16.09.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Фізичною особою-підприємцем Аль-Аудат Катериною Леонідівною як позичальником було укладено Заяву-договір № ID11643664 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 216 000,00 грн із терміном погашення 60 місяців з дати укладання договору, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до Заяви-договору від 16.09.2021 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК», Відповідач підтвердив свої обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 16.09.2021.
Згідно з п. 18.2.1.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT «ТАСКОМБАНК» (продукт - «Кредит на розвиток бізнесу») передбачена можливість укладання кредитного договору, шляхом підписання електронно-цифровим підписом.
Таким чином, Відповідач, скориставшись своїм правом та підписавши Заяву-договір № ID11643664, приєднався до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») шляхом накладення електронного цифрового підпису, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті надавача електронних послуг (а.с. 10).
Розділом 2 Заяви-договору передбачено умови надання кредиту, а саме: розмір кредиту: 216 000,00 грн; валюта кредиту - гривня; розмір процентної ставки за користування кредитом - 29,00% річних.
Строк кредиту: 60 місяців з дати укладення Договору (п. 2.7. Заяви-договору).
Додатком 1 до Заяви-договору є Графік погашення кредиту (а.с. 8).
У відповідності з передбаченим договором порядком розрахунків, Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення Кредиту. Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно п. 2.7. договору (п. п. 3.1., 3.2. Заяви-договору).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
16.09.2021 Банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання та перерахував на зазначений у п. 1.2. Заяви-договору розрахунковий рахунок відповідача кредитні кошти у сумі 216 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 11-81).
Як вказав позивач, станом на 26.01.2023 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 213 835,25 гривень, з яких 196 001,39 грн заборгованості по тілу кредиту, 17 833,86 грн заборгованості по відсоткам.
За приписами ч 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, 17.01.2023 Банк, направив останньому вимогу від 17.01.2023 (а.с. 82) про дострокове повернення кредиту.
Між тим, доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд, перевіривши запропонований позивачем розрахунок заборгованості, який вважається судом правильним та обґрунтованим, задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 207,53 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 09806443) до Фізичної особи-підприємця Аль-Аудат Катерини Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 213 835,25 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Аль-Аудат Катерини Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 196 001,39 грн заборгованості по тілу кредиту, 17 833,86 грн заборгованості по відсоткам, 3 207,53 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 10 травня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 12 травня 2023 р.
Суддя Р.В. Волков