вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розстрочення виконання рішення суду
10.05.2023м. Дніпро№ 904/4591/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі: судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Сопіної Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву № 2023.04.21/12-4016 без дати Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про розстрочення виконання рішення суду від 20.04.2023 у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма", м. Вишневе Бучанського району Київської області
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у розмірі 5 585 568 грн 21 коп. за договором поставки від 01.12.2020 № 2005327
Представники:
від стягувача (позивача): не з'явився;
від боржника (відповідача): Кочур С.В., довіреність №09-4016 від 10.01.2023, адвокат.
Рішенням господарського суду від 20.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" 3 370 440 грн 00 коп. основного боргу, 471 015 грн 59 коп. інфляційних втрат, 87 443 грн 82 коп. 3% річних, 715 834 грн 26 коп. пені, 80 408 грн 52 коп. витрат зі сплати судового збору; у решті позову відмовлено.
21.04.2023 відповідачем до суду подано заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду від 20.04.2023 на 7 місяців зі сплатою стягнутої заборгованості рівними частинами.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" є містоутворюючим у м. Нікополі зі штатною чисельністю майже 6 тисяч працівників, з яких у цей час працює лише 3605 людей. Зазначає, що товариство наповнює податками значну частку міського бюджету, своєчасно сплачує заробітну плату, при тому що має збитки від господарської діяльності у зв'язку із відсутністю попиту на готову продукцію на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон. Звертає увагу на те, що з 12.07.2022 місто Нікополь перебуває під систематичними обстрілами, а 18.07.2022, 15.08.2022, 15.09.2022, 07.10.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", що призвело до руйнування його виробничих потужностей, та відповідно до значної матеріальної шкоди. 19.12.2022 внаслідок ворожого обстрілу ствольною артилерією російських військ повністю знищені належні відповідачу електропередавальну лінію та високовольтні кабелі; ь плавильні печі АТ "Нікопольський завод феросплавів", що призвело до тимчасової зупинки виробництва; 09.03.2023 ворог здійснив ракетну атаку по енергетичній системі Нікопольського району. Під час обстрілу ракетами С-300, пошкодження зазнала підстанція 330 кВ "Нікопольська". Внаслідок обстрілу на території підстанції виникла пожежа. Вогнем було знищено обладнання підстанції, що призвело до знеструмлення у електропередавальну лінію та високовольтні кабелі. Внаслідок обстрілу та влучання ворожої ракети по об'єктах цивільної інфраструктури, пошкоджено опору № 1 повітряної лінії 154 кВ ГВ-З-ГВ-4 (інв. № 3128), що знаходиться в районі підстанції "Нікопольська-330" та належить відповідачу. Збитки відповідача від руйнувань сягають 565 286 304 грн; частина збитків ще не встановлена. Оплата стягнутої судовим рішенням суми одним платежем у тих військових умовах, в яких опинився відповідач, є надмірним тягарем для підприємства. Проте у тяжкий фінансовий час, перебуваючи в зоні бойових дій, відповідач намагається частково оплачувати заборгованість перед позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду від 01.05.2023 заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.05.2023.
У призначене судове засідання позивач явку повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України не звертався.
Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви відповідача за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 10.05.2023 представник відповідача підтримав вимоги, викладені в заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, просив суд звернути увагу, що тільки з початку травня 2023 внаслідок ворожих обстрілів ствольною артилерією та РСЗВ російських військ підприємству відповідача двічі завдано матеріальної шкоди, при цьому постраждали робітники заводу; розмір збитків наразі встановлюється.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд вважає, що заява Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення - це надання можливості виконання рішення по визначених частинах у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
На підтвердження викладених в заяві обставин відповідачем надано наступні документи: повідомлення ГУ ДСНС України про виникнення НС (НП), не пов'язаної з пожежею та ліквідації її наслідків; Акт про пожежу від 16.12.2022, яка сталася внаслідок потрапляння ракети під час обстрілу; витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2023, від 10.03.2023; довідку про скорочення чисельності персоналу на підприємстві; накази АТ "Нікопольський завод феросплавів" № 30 від 31.01.2023, № 58 від 28.02.2023, № 87 від 31.03.2023 про оголошення простою; довідки Нікопольської районної військової адміністрації Дніпропетровської області щодо періодичності оголошення на території Нікопольського району, виключно з м. Нікополь, повітряних тривог тощо.
Господарським судом також враховано, що в матеріалах справи наявні витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2023 та від 06.05.2023, зі змісту яких вбачається, що внаслідок ворожих обстрілів ствольною артилерією та РСЗВ російських військ підприємству відповідача завдано матеріальної шкоди, при цьому постраждали цивільні особи, як зазначає відповідач, робітники заводу.
Враховуючи викладені відповідачем обставини, господарський суд зазначає, що АТ "Нікопольський завод феросплавів" вимушено опинилося у тимчасовій ситуації, яка обмежує ведення звичайної господарської діяльності.
На думку суду, одночасне стягнення всієї грошової суми, яка підлягає задоволенню у такому великому розмірі, зокрема, накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, опис та його можлива реалізація у встановленому законом порядку під час примусового виконання рішення суду у даній справі, може призвести до неможливості подальшої роботи підприємства відповідача та, відповідно, розрахунків із позивачем.
Між тим, надання розстрочки виконання рішення суду, надасть можливість працювати підприємству та поступово здійснювати розрахунки із позивачем за рішенням суду задля його виконання.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
За практикою Європейського суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (справа "Крапивницький та інші проти України", заява N60858/00).
За встановлених обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та майновий стан сторін, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" та надання розстрочки виконання судового рішення у справі № 904/4591/22 строком на 3 місяця із щомісячною сплатою суми боргу у загальному розмірі 4 725 142 грн 19 коп. рівними частинами, починаючи з травня 2023.
У судовому засіданні 10.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
Заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення господарського суду від 20.04.2023 по справі № 904/4591/22 на 3 місяці зі сплатою суми боргу у розмірі 4 725 142 грн 19 коп. рівними частинами, відповідно до наступного графіку:
- до 31.05.2023 - 1 575 047 грн 40 коп.;
- до 30.06.2023 -1 575 047 грн 40 коп.;
- до 31.07.2023 -1 575 047 грн 40 коп.
У решті заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 10.05.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.А. Рудь