вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.05.2023м. ДніпроСправа № 904/4591/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Сопіної Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу від 24.04.2023 № б/н у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма", м. Вишневе Бучанського району Київської області
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у розмірі 4 269 585 грн. 00 коп. за договором поставки від 01.12.2020 № 2005327
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Кочур С.В., довіреність №09-4016 від 10.01.2023, адвокат.
Рішенням господарського суду від 20.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" 3 370 440 грн 00 коп. основного боргу, 471 015 грн 59 коп. інфляційних втрат, 87 443 грн 82 коп. 3% річних, 715 834 грн 26 коп. пені, 80 408 грн 52 коп. витрат зі сплати судового збору; у решті позову відмовлено.
Як встановлено судом, у позовній заяві та клопотанні від 19.04.2023 № б/н позивачем заявлено про надання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим судом призначено розгляд заяви позивача у судовому засіданні на 02.05.2023.
24.04.2023 через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу від 24.04.2023 № б/н, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 778 371 грн 32 коп., з яких: 69 600 грн. 00 коп. вартість наданої правової допомоги, 708 771 грн 32 коп. - гонорар успіху, відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 21.02.2022 № 21/02. Надані докази в обґрунтування вимог.
01.05.2023 через систему "Електронний суд" позивач подав клопотання від 01.05.2023 № б/н, в якому просив провести судове засідання, призначене на 02.05.2023, без участі представника позивача на підставі поданих ним доказів.
02.05.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача від 02.05.2023 № б/н, в якому просив відкласти розгляд заяви позивача про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу на іншу дату. В обґрунтування клопотання зазначив, що заява позивача про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу отримана відповідачем поштою лише 01.05.2023, представнику заводу для опрацювання передано 02.05.2023, у зв'язку із чим відповідач позбавлений можливості своєчасно надати до суду свої заперечення на заяву позивача. Надав докази на підтвердження викладених у клопотання обставин.
Ухвалою господарського суду від 02.05.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу відкладений на на 10.05.2023.
08.05.2023 відповідачем до суду подане клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката № 2023.05.08/37-4016, в якому просив клопотання позивача про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, зменшивши розмір судових витрат ТОВ "Магма" на професійну правничу допомогу на 80%, у задоволенні клопотання в частині стягнення з відповідача гонорару успіху в розмірі 708 771 грн 32 коп. - відмовити у повному обсязі, поклавши ці витрати на позивача. В обґрунтування заперечень зазначив, що:
- розмір гонорару адвоката Мастепанова О.В. у загальній сумі 778 371 грн 32 коп. не є обґрунтованим, оскільки не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг тощо. Заявлені до стягнення витрати не відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру;
- з огляду на нескладність справи, невеликий обсяг доказів по справі та той факт, що заборгованість відповідачем не оспорювалась, стає незрозумілим на що адвокатом Мастепановим О.В. витрачено 58 годин робочого часу, про який зазначено в акті приймання-передач наданої правової допомоги від 21.02.2022 № 21/02; вважає, що кількість витраченого адвокатом робочого часу та вартість послуг є штучно завищеною;
- враховуючи, що в справі № 904/4591/22 відповідач частково сплатив основний борг, визнав суб'єктивне право позивача на стягнення господарської санкції (пені), основне рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 в цій справі, яким з відповідача стягнуто визнані ним повністю основний борг, а провадження у справі в частині певного розміру основного боргу закрито, у зв'язку із відсутністю предмета спору, було прогнозованим та очікуваним. А тому, стягнення з відповідача на користь позивача "гонорару успіху" є зайвим, не відповідає принципам пропорційності до предмету спору та справедливості;
- просив суд врахувати, що що відповідачем через військову агресію російської федерації проти України зазнані збитки в розмірі 377 582 431,60 грн. та 187 703 872,73 грн., завдані внаслідок артилерійських обстрілів 18.07.2022 та 15.08.2022. Крім того, тільки з початку травня 2023 внаслідок ворожих обстрілів ствольною артилерією та РСЗВ російських військ підприємству відповідача двічі завдано матеріальної шкоди, при цьому постраждали робітники заводу; розмір збитків наразі встановлюється.
У призначене судове засідання 10.05.2023 позивач явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Господарський суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника позивача, оскільки ухвалою суду від 02.05.2023 явка учасників справи у призначене судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 10.05.2023 представник відповідача проти задоволення заяви позивача заперечував з підстав, викладених у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката № 2023.05.08/37-4016; просив зменшити розмір судових витрат ТОВ "Магма" на професійну правничу допомогу на 80%, у задоволенні клопотання в частині стягнення з відповідача гонорару успіху в розмірі 708 771 грн 32 коп. - відмовити у повному обсязі.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст.131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі позивачем до матеріалів справи надано: копії договору про надання правової допомоги від 21.02.2022 № 21/02; заявки на надання правової допомоги від 30.11.2022 № 1; акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.04.2023 № 20/04/1-2023; оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 за 01.04.2023-24.04.2023; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.04.2017 ДН № 4814, ордеру від 05.12.2022 тощо.
Так, 21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма" (клієнт) та Адвокатом Мастепановим Олегом Вадимовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 21/02 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого адвокат, у відповідності до умов даного договору, бере на себе зобов'язання на підставі письмової заявки клієнта, здійснити надання правової допомоги клієнту в питаннях стягнення з третіх осіб (надалі боржника/боржників) на користь клієнта грошових коштів - заборгованостей за поставлену клієнтом боржникам/боржнику відповідної продукції в межах правочину/правочинів укладених клієнтом та боржником/боржниками, а клієнт бере на себе зобов'язання здійснювати оплату гонорару адвоката на умовах визначених дійсним договором.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що гонорар адвоката становить загальна сума гонорарів оплачених клієнтом в період дії договору із розрахунку (за одну судову справу):
- надання правової допомоги (п.1.2. договору) -1 200,00 грн/год.;
- представництва інтересів клієнта в судовому засіданні (одноразове прийняття участі в судовому засіданні) - 7 000,00 грн.;
- гонорар успіху - 15% від стягнутої суми заборгованості та набрання законної сили судового рішення у відповідній справі.
Згідно з п. 2.2 договору за наслідком отриманої та наданої правової допомоги обумовленої умовами даного договору, сторони підписують відповідний акт приймання - передачі, що підтверджує надання адвокатом правової допомоги належної якості та об'ємом, і обов'язок клієнта здійснити оплату гонорару за отриману правову допомогу у розмірі зазначеному в такому акті.
Акт приймання - передачі укладається за кожен етап наданої правової допомоги який визначається сторонами як: перший етап - проміжок часу з моменту отримання від клієнта заявки з відповідними документами і до моменту прийняття судом першої інстанції відповідного судового рішення; другий етап - проміжок часу з моменту прийняття судом першої інстанції відповідного судового рішення і до моменту прийняття судом апеляційної інстанції відповідного судового рішення (у разі наявності необхідності в підготовці та подачі заяв по суті справи в суді апеляційної інстанції); третій етап - проміжок часу з моменту прийняття судом апеляційної інстанції відповідного судового рішення і до моменту прийняття судом касаційної інстанції відповідного судового рішення (у разі наявності необхідності в підготовці та подачі заяв по суті справи в суді касаційної інстанції) (пп.2.2.1.1. - 2.2.1.3 п. 2.2.1. договору).
За умовами п.п. 2.3., 2.4. договору гонорар оплачується клієнтом самостійно (без виставлення рахунку) продовж 5 днів з дня підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі та отримання клієнтом на його розрахунковий рахунок всієї суми стягнутої заборгованості. Оплата гонорару адвоката здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвоката.
Відповідно до п. 8.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до письмового повідомлення однієї із сторін про припинення дії даного договору, яке повинно бути направлене іншій стороні за 14 днів до бажаної дати припинення дії договору, але в будь-якому випадку до моменту набрання чинності відповідного судового рішення по судовій справі, яка була розпочата до моменту отримання стороною відповідного повідомлення про припинення дії даного договору.
20.04.2023 між сторонами підписаний акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 20/04/1-2023, відповідно до якого згідно до умов договору про надання правової допомоги № 21/02 від 21.02.2022 та заявки на надання правової допомоги №1 від 30.11.2022, в межах судової справи №904/4591/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення заборгованості, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з правової допомоги, надані у відповідності до умов зазначеного договору в суді першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області), на загальну суму 778 371,32 грн., без ПДВ, а саме;
- ознайомлення з документами наданими клієнтом - 2400,00 грн. (2 год. х 1 200,00 грн./год);
- підготовка правової позиції та її узгодження з клієнтом - 4 200,00 грн. (3,5 год. х 1200,00 грн.);
- підготовка та подача позовної заяви від 05.12.2022 - 12 000,00 грн. (10 год. х 1 200,00 грн./год);
- підготовка та подача клопотання про витребування доказів від 05.12.2022 - 3 600,00 грн. (3 год. х 1 200,00 грн./год);
- підготовка та подача заяви від 18.01.2023 - 2 400,00 грн. (2 год. х 1 200,00 грн./год);
- підготовка та подача заяви про зменшення позовних вимог від 28.01.2023 - 1 200,00 грн. (1 год. х 1200,00 грн./год);
- підготовка та подача заяви про зміну предмету позову від 03.02.2023 - 14 400,00 (12 год. х 1200,00 грн./год);
- підготовка та подача заяви від 14.02.2023 - 2400,00 грн. (2 год. х 1 200,00 грн./год);
- ознайомлення зі змістом відзиву на позовну заяву та підготовка і подача відповіді на відзив 12 000, 00 грн. (10 год. х 1 200,00 грн/год);
- підготовка та подача заяви про зменшення позовних вимог від 24.03.2023 - 600,00 грн. (0,5 год. х 1 200,00 грн/год);
- підготовка та подача заяви від 27.03.2023 - 12 000,00 (10 год. х 1 200,00 грн/год);
- складання загальних заяв/клопотань (про відкладення справи, долучення доказів і тп.) - 2 400,00 грн. (2 год. х 1 200,00 грн./год);
- гонорар успіху - 708 771,32 грн. (15% від стягнутої суми (4 725 142,19 грн.) без врахування добровільно погашеної суми у період судового розгляду).
Отже, наявними у справі доказами підтверджується факт отримання позивачем правової допомоги обсягом та вартістю, які визначені договором про надання правової допомоги від 21.02.2022 № 21/02 та актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.04.2023 № 20/04/1-2023.
Водночас, оцінюючи надані позивачем докази на предмет обґрунтованості розміру заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд з урахуванням критеріїв, визначених ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, доходить висновку про неприйнятність заявленого до стягнення розміру цих витрат у сумі 778 371 грн 32 коп., з яких: 69 600 грн. 00 коп. вартість наданої правової допомоги, 708 771 грн 32 коп. - гонорар успіху (15% від стягнутої суми заборгованості), у зв'язку з їх неспівмірністю та нерозумністю, з огляду на таке.
Як вже зазначалось, 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ("Iatridis v. Greece", заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" ("Pakdemirli v. Turkey", заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
У даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, тому не вимагала від адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, значних професійних зусиль для належного представництва інтересів позивача у справі.
Підготовка позовної заяви у спорі, що виник між сторонами, не потребує тривалого часу для аналізу договору, первинних документів (дві специфікації, дві видаткові накладні, два акта приймання-передачі товару): спір між сторонами стосується неналежного виконання відповідачем договору поставки, наявність заборгованість за яким не заперечувалася відповідачем та частково погашалася під час судового розгляду справи; виконаний розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені, позовні вимоги за яким судом задоволені, не є складним, оскільки унормований чинним законодавством та визначений усталеною судовою практикою й не потребує виняткових професійних знань.
Крім того, дослідивши наданий позивачем акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.04.2023 № 20/04/1-2023, господарський суд зазначає, що кількість часу, яка зазначена адвокатом як витрачена на підготовку та подачу позову, клопотань, заяв, відповіді на відзив тощо, є явно завищеною та не відповідає критеріям розумності та необхідності; не є співмірною зі складністю справи та обсягом наданої правової допомоги.
Отже, з урахуванням характеру, предмета та складності спору (спір є стандартним-типовим, витікає з договору поставки, судова практика за яким є сталою), кількості його учасників (два учасника), обсягом матеріалів справи (не великий обсяг первинних документів), господарський суд не може стверджувати, що спір у даній справі вимагав від адвоката аналізу значного обсягу джерел права, судової практики та значних затрат часу на його врегулювання.
При цьому, суд не може погодитися із доводами позивача, що 708 771 грн 32 коп. гонорару успіху є співмірним розміром витрат на правничу допомогу. В кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були вони фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо. Суд не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
За вказаних обставин, господарський суд зазначає, що такі вимоги як стягнення гонорару успіху в розмірі 708 771 грн 32 коп. у зв'язку з прийняттям позитивного для позивача судового рішення у даній справі, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, а отже, доходить висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відшкодування гонорару успіху, який сплачує позивач на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на заперечення відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є сума компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 34 800 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 10.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" про розподіл суми судових витрат на професійну правничу допомогу від 24.04.2023 № б/н задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма" (08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17А, секція Д, офіс 2, код ЄДРПОУ 31577458) 34 800 грн 00 коп. (тридцять чотири тисячі вісімсот грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
У решті вимог заяви відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 12.05.2023.
Суддя І.А. Рудь