1[1]
Іменем України
10 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
Ухвалою від 28 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва задовольнив клопотання прокурора та продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 26 травня 2023 року включно.
Цією ж ухвалою суд визначив обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 073 600 (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) грн., у разі внесення якої, поклав на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожним викликом суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні письмового клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, виходив із того, що на теперішній час наявні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування обвинуваченого від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає особі обвинуваченого, тяжкості вчинених злочинів, які йому інкримінується, а тому суд дійшов до висновку про відсутність, на даний час, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 змінити та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді цілодобового домашнього арешту, або інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_7 посилається на те, що оскаржувана ухвала суду, є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом допущено порушення норм матеріального права, що потягнуло за собою ухвалення незаконного судового рішення.
Зокрема, захисник ОСОБА_6 зазначає про те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, прокурор, подаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
На думку захисника, під час розгляду клопотання суд і прокурор не врахували даних про особу обвинуваченого. Зокрема, апелянт вказує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, працював, позитивно характеризується, а стороною обвинувачення не підтверджено документально будь-яких ризиків, передбачених с. 177 КПК України.
Захисник звертає увагу на те, що обвинувачений утримується під вартою з 23.06.2022 року, тобто більше 9 місяців, натомість суд не врахував тривалість тримання обвинуваченого під вартою та те, що з часом будь-які ризики, що існували на момент обрання запобіжного заходу, слабшають і потребують додаткового обґрунтування.
Крім того, захисник не погоджується з розміром визначеної судом застави, оскільки розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги захисника та просив залишити ухвалу суду без змін; перевіривши надані суду апеляційної інстанції матеріали щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу, так само як і для його застосування, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу, як це передбачено ч. 2 ст. 331 КПК України, відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість продовження застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 ,може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, підстави для зміни оскаржуваної ухвали відсутні.
З огляду на це, посилання захисника обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що стороною обвинувачення, під час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, не було надано доказів на підтвердження існування заявлених прокурором ризиків, а саме доказів про те, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не можуть бути визнані безумовними підставами для зміни ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено даних, які б дозволили зробити висновок про те, що зазначена ухвала є незаконною або необґрунтованою.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з достатньою повнотою та об'єктивністю дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має постійне місце реєстрації і проживання та враховуючи їх сукупність, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду задля уникнення покарання, що йому загрожує або продовжити злочинну діяльність.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає необхідним, за наслідками апеляційного розгляду, прийняти рішення, яким ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419 та 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, відповідно до якої суд продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26 травня 2023, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи: 757/19301/22-к
Номер провадження: 11-кп/824/3037/2023
Категорія: ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_9
Доповідач - суддя ОСОБА_1