Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/3911/2023
м. Київ Справа № 367/7674/17
04 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Осадченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» адвоката Васюка Миколи Миколайовича на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Карабази Н.Ф., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
10 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» звернулось до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ТОВ «Аверс-Сіті» є замовником будівництва ЖК «Коцюбинський» за адресою: АДРЕСА_1 . 16.09.2011 року житловий будинок АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію.
22.09.2011 року рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області було присвоєно поштову адресу житловому будинку АДРЕСА_1 та доручено КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити й видати свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири закінченого будівництва за адресою; АДРЕСА_1 .
Зазначає, що 17.06.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартири № № 132 , 116 , 406 , 431 , 443 у корп усі 1 та квартиру №1 у корп усі 2 за адресою; АДРЕСА_1 та про зобов'язання вчинити дії.
29.07.2013 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/5136/13-ц в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.
17.09.2013 року рішенням Апеляційного суду Київської області у справі № 367/5133/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено, визнано за ним право власності на об'єкти нерухомості, а саме: квартири № № 132 , 116 , 406 , 431 , 443, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_9 та зобов'язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_3 технічну документацію (технічні паспорти) на квартири №№ 132 , 116 , 406 , 431 , 443, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_9 .
19.03.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» на рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 року було задоволено, рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 року скасовано, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.07.2013 року залишено без змін.
12.11.2014 року постановою Верховного суду України заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.03.2014 року було задоволено, ухвалу суду касаційної інстанції скасовано та направлено справу на новий розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ.
11.02.2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» на рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 року було відхилено.
24.06.2015 року постановою Верховного суду України заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2015 року було задоволено частково, рішення апеляційного суду та ухвалу суду касаційної інстанції скасовано, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.07.2013 залишено в силі.
Зазначає, що 27.08.2013 року ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало за собою право власності на квартиру № 443 в будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 54659994 від 31.08.2013 року.
25.11.2014 року ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на вказану квартиру на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 року у справі № 367/5136/13-ц. Того ж дня ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на квартиру № 443 по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 712, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому, 10.04.2015 року власником квартири стала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1628, укладеного між нею та ОСОБА_2 .
Зазначає, що вказана квартира вибула з власності ТОВ «Аверс-Сіті» не з його волі, а шляхом реєстрації права власності на дану квартиру за ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2017 року у справі № 367/5136/13-ц, яке в подальшому було скасовано постановою Верховного суду України від 24.06.2015 року у справі № 6-318цс15, що є підставою для застосуваннятовариством для захисту свого порушеного права способу захисту, передбаченого ст. 388 ЦК України - витребування майна з чужого незаконного володіння.
З огляду на вище викладене, просило суд витребувати у ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» обєкт нерухомості: квартиру № 443, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомою майна: 145864632109, загальною площею: 107,2 кв.м., судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2022 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 21 листопада 2022 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» адвокат Васюк Микола Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.
Зазначає, що 31.10.2017 року з Інформаційної довідки № 102051473 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно представник ТОВ «Аверс-Сіті» дізнався, що на даний час квартира № 443 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 .З вищезазначеної Інформаційної довідки вбачається, що 27.08.2013 року ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало за собою право власності на квартиру, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54659994 від 31.08.2013 року. В подальшому, 25 листопада 2014 року ОСОБА_3 зареєстрував за собою право власності на вказану квартиру на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 у справі № 367/5136/13-ц. Того ж дня, ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на квартиру на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 712, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому 10 квітня 2015 року власником квартири стала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу.
Звертає увагу суду, що квартира вибула з власності TOB «Аверс-Сіті» не з його волі, а шляхом реєстрації права власності за ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 17.09.2013 року у справі 367/5136/13-ц, яке було скасовано постановою Верховного суду України від 24.06.2015 року у справі № 6-318цс5, що є підставою для застосування способу захисту порушеного права позивача, передбаченого ст. 388 ЦК України.
На думку апелянта, встановлені фактичні обставини у даній справі та надані на їх підтвердження докази свідчить про те, що саме ТОВ «Аверс- Сіті» є власником спірної квартири, оскільки є замовником об'єкта будівництва, 27.08.2013 року ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало за собою право власності на квартиру, а тому позивач, як власник, може витребувати належне йому майно від будь - якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
31 січня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Єрмак Олег Віталійович подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначав, що в договорі купівлі-продажу майнових прав № 1/443_ИП, укладеного 21.02.2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті», зокрема, на квартиру, загальною площею 110,3 кв. м. під будівельним номером в пункті 1.4 зазначено, що майнові права це всі права на об'єкти нерухомості після введення об'єктів капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Зазначає, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.6 договору від 21 лютого 2011 року майнові права на об'єкти нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта прийому-передачі майнових прав. Акт підписується сторонами не пізніше 20 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % вартості майнових прав; уведення відповідної частини об'єкта капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків. Право власності на майнові права переходить від продавця покупцю після підписання акта. Одночасно з підписанням зазначеного акта продавець надає покупцю документи, необхідні для оформлення покупцем права власності на об'єкт нерухомості, а саме: завірену копію акта вводу в експлуатацію відповідної частини об'єкта капітального будівництва, технічний паспорт на об'єкт нерухомості.
Згідно з пунктами 5.2.2, 5.2.5 зазначеного договору ТОВ «Аверс-Сіті» зобов'язалось після введення відповідної частини об'єкта капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних документів протягом п'яти робочих днів надіслати покупцю повідомлення про необхідність з'явитися для підписання актів; передати покупцю майнові права в порядку установленому зазначеним договором.
Звертає увагу, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором купівлі-продажу майнових прав від 21 лютого 2011 року виконав у повному обсязі, заперечень, щодо даного факту від ТОВ «Аверс-Сіті» до суду не надано. Будинок, в якому розташована спірна квартира, було введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року, Акт прийому - передачі майнових прав (квартири) ОСОБА_3 від ТОВ «Аверс-Сіті» підписано не було.
Вказує на те, що у справі № 367/5136/13-ц суди встановили, що ОСОБА_3 повністю сплатив на користь забудовника вартість будівництва квартири за договором купівлі- продажу майнових прав від 21 лютого 2011 року.
З урахуванням вище викладеного, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
02 лютого 2023 року представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Цвера Ірина Сергіївна подала до Київського апеляційного суду пояснення третьої особи щодо апеляційної скарги в яких просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасник5ів справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі- продажу майнових прав, відповідно до умов якого, об'єкт капітального будівництва- житловий комплекс «багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально- побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по АДРЕСА_1 . (п. 1.1)
Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору об'єкт нерухомості- складова та невід'ємна частина об'єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює продавець. Характеристики об'єкта нерухомості та інформації про нього: трикімнатна квартира № 443, загальною площею 110,3 м. кв., на 20 поверсі у будинку АДРЕСА_1 .
22 вересня 2011 року рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області «Про оформлення та видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 » було присвоєно поштову адресу житловому будинку АДРЕСА_1 та доручено КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити й видати свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири закінченого будівництва за адресою; АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 16-26)
У червні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартири №№ 132 , 116 , 406 , 431 , 443 у корпусі 1 та квартиру АДРЕСА_9 та про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2013 року (справа № 367/5136/13-ц) в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі. (т. 1 а.с. 32-34)
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2013 року у справі № 367/5133/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на об'єкти нерухомості, а саме: квартири № № 132 , 116 , 406 , 431 , 443, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_9 .
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_3 технічну документацію (технічні паспорти) на квартири №№ 132 , 116 , 406 , 431 , 443, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_9 . (т. 1 а.с. 35-38)
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» було задоволено, рішення Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2013 року скасовано.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.07.2013 року залишено без змін. (т. 1 а.с. 39-43
Постановою Верховного суду України від 12 листопада 2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року було задоволено.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року скасовано та направлено справу на новий касаційний розгляд. (т. 1 а.с. 44-48)
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» відхилено.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2013 року було залишено без змін. (т. 1 а.с. 49-52)
Постановою Верховного суду України від 24 червня 2015 року заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» задоволено частково.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2013 року й ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року скасовано, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2013 року залишено в силі. (т. 1 а.с. 53-59)
Відмовляючи у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції посилався на те, що позивач продав ОСОБА_3 майнові права на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 21 лютого 2011 року. Зобов'язання по оплаті майнових прав за вказаним договором були виконані ОСОБА_3 у повному обсязі, що встановлено судовими рішеннями у справі № 367/5136/13-ц, які набрали законної сили. Проте ТОВ «Аверс-Сіті» з 2011 року (з моменту введення будинку в експлуатацію) не вчинило дій, спрямованих на передачу об'єкту нерухомого майна після завершення його будівництва на користь ОСОБА_3 .Майнові права інвестора у випадку виконання інвестором власних інвестиційних зобов'язань після завершення будівництва об'єкта інвестування відповідно до вимог закону трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником трансформуються у право власності. Вимога ТОВ «Аверс-Сіті» до ОСОБА_1 про витребування спірної квартири не узгоджується із принципами добросовісності й справедливості, оскільки позивач продав майнові права на квартиру ОСОБА_3 та у повному обсязі отримав вартість майнових прав на цю квартиру. Вказані обставини свідчать про відсутність правомірних (законних) підстав для виникнення у ТОВ «Аверс-Сіті» права власності на спірну квартиру, а отже і про відсутність підстав для захисту такого права шляхом витребування спірної квартири у ОСОБА_1 , яка добросовісно придбала її на підставі договору купівлі-продажу.
З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також - органи і особи, уповноважені захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках(частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України):
1) якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) якщо майно було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Такі правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).
Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц.
Судом встановлено, що квартира № 443, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вибула з володіння власника ТОВ «Аверс-Сіті» на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2013 року, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому було скасоване постановою Верховного Суду України від 24 червня 2015 року.
Таким чином, спірна квартира вибула з володіння ТОВ «Аверс-Сіті» поза його волею.
ОСОБА_1 є особою, яка є останнім набувачем вказаного нерухомого майна. При цьому встановлено, що вона є добросовісним набувачем та спірну квартиру отримала за відплатним договором.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про витребування квартири з чужого незаконного володіння, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи.
При цьому слід приймати до уваги, що цивільне законодавство передбачає як право витребування майна його власником (статті 387, 388 ЦК України) так і визначає правові наслідки вилучення товару у покупця на користь третьої особи, на підставах, що виникли до його продажу, зокрема і право на відшкодування саме продавцем покупцю завданих збитків (стаття 661 ЦК України), на що має право і відповідач пред'явивши відповідний позов.
За обставин цієї справи, безпідставно набувши 25 січня 2014 року право власності на спірну квартиру, ОСОБА_3 без відома та волі ТОВ «Аверс-Сіті», того ж дня відчужив її ОСОБА_2 , а в подальшому вказаний об'єкт нерухомого майна 10.04.2015 року був відчужений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , вказані обставини мали б викликати сумнів у ОСОБА_1 , яка, проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом відповідних документів, і за необхідності, отримавши правову допомогу, мала б зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу квартири, а тому не можна вважати, що за таких обставин мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» адвоката Васюка Миколи Миколайовича підлягає задоволенню, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування у ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» (ЄДРПОУ 33939099) об'єкту нерухомості: квартири № 443, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 145864632109, загальною площею: 107,2 кв.м.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
При подачі апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 27 697,50 грн. За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено, рішення суду було скасовано та ухвалене новесудове рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 297,50 грн.
Керуючись ст.ст. 15,16, 387,388, 661 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» адвоката Васюка Миколи Миколайовича задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2022 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» (ЄДРПОУ 33939099) об'єкт нерухомості: квартиру № 443, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 145864632109, загальною площею: 107,2 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс- Сіті» (ЄДРПОУ 33939099) витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 297,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 12 травня 2023 року.
Головуючий: Судді: