справа №754/17755/21 Головуючий у І інстанції - Зотько Т.А.
апеляційне провадження №22-ц/824/6854/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
25 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Даньшиної І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна, ОСОБА_2 про зняття арешту зі спадкового майна, -
установив:
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПН КМНО Потапчук З.А., ОСОБА_2 про зняття арешту зі спадкового майна, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
ОСОБА_1 є дружиною померлого та його єдиним спадкоємцем.
21 грудня 2020 року ПН КМНО Потапчук З.А. було заведено спадкову справу за заявою позивача про прийняття спадщини.
Проте згодом нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та повідомлено про наявність арешту накладеного на спадкове майно.
Відповідно до витягу №43230380 про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна та інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №267333841 від 23 липня 2021 року на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження виконавче провадження НОМЕР_1, виданої 09 жовтня 2014 року ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 .
За ОСОБА_3 на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , яка складаються з двох кімнат жилою площею 29,6 кв.м., загальною площею 52,1 кв.м. та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.33 га, яка розташована на території Ходаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
27 липня 2021 року позивач звернулася до Деснянського районного відділу Державної Виконавчої служби у місті Києві із заявою про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_3 .
Листом від 19 серпня 2021 року №22936-Н Деснянський РВ ДВС повідомив, що станом на 19 серпня 2021 року відкриті провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на виконанні ДВС не перебувають.
На виконанні ДВС перебувало виконавче провадження НОМЕР_1, у якому ОСОБА_3 був боржником.
У вказаному листі від 19 серпня 2021 року Деснянський РВ ДВС у м. Києві рекомендував з метою зняття арешту звернутися з відповідною заявою до суду.
У зв'язку із необхідністю встановлення обставин та захисту інтересів ОСОБА_1 , 22 жовтня 2021 року представник позивача звернувся до Деснянського РВ ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Листом від 27 жовтня 2021 року №33180-Н Деснянський РВ ДВС повідомило про наступне.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 23 березня 2012 року №2a-11540/11/2670 виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДПП у Деснянському районі м. Києва боргу у розмірі 158127,86 грн.
26 квітня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
15 травня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
10 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», та направлено до РВ ДВС Коростенського МУЮ (за місцем знаходження майна боржника).
Разом з тим, виконавче провадження НОМЕР_1 знищено відповідно до номенклатури справ Відділу, п.9.9 наказу Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», Розділу XІ п. 2 наказу Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року №1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву Відділу становить три роки, а документів щодо знищення виконавчих проваджень п'ять років.
Таким чином, з огляду на зазначені обставини, позивач позбавлена можливості надати копії постанови державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві про накладення арешту майна боржника та інші документи виконавчого провадження НОМЕР_1.
Просила суд, зняти арешт, накладений на все нерухоме майно померлого ОСОБА_3 , постановою НОМЕР_1 від 09 жовтня 2014 року відділом державної виконавчої служби Деснянського району м. Києва, реєстраційний номер обтяження 7444401, дата реєстрації 23 жовтня 2014 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3 накладеним відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Деснянського району м. Києва, ВП НОМЕР_1 від 09 жовтня 2014 року, реєстраційний номер обтяження 7444401, дата реєстрації 23 жовтня 2014 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Деснянський ВДВС у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ) подав апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про сплату боржником або його правонаступником боргу 158127,86 грн., виконавчого збору у розмірі 15812,79 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 100,09 грн.
Після перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження, 22 лютого 2022 року було встановлено, що на виконанні у відділу перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №2a-11540/11/2670 від 23 березня 2012 року Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДПІ у Деснянському районі м. Києва боргу у розмірі 158127,86 грн.
26 квітня 2012 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження».
15 травня 2012 року державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника.
18 серпня 2012 року державним виконавцем керуючись ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 15812,79 грн.
09 жовтня 2014 року державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника.
10 листопада 2014 року державним виконавцем керуючись ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 100,09 грн.
10 листопада 2014 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження керуючись вимогами п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».
В АСВП: 32319954 відсутня інформація щодо сплати вищезазначеної заборгованості.
Просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.
На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив, обґрунтовуючи його тим, що виконавче провадження НОМЕР_1 було знищено, а тому перевірити додаткову інформацію по даному провадженню, в тому числі про погашення боргу, про розмір заборгованості чи її відсутність є неможливим.
Враховуючи, що провадження про стягнення боргу у Деснянському РВ ДВС у м. Києві відсутнє, вважає, що така заборгованість відсутня.
Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 15812,79 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 100,09 грн.
Крім цього, зазначає, що витяг з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП НОМЕР_1, поданий апелянтом у межах апеляційного оскарження, не може бути прийнятий судом до уваги.
Апелянтом не наведено поважних причин, що об'єктивно перешкоджали йому подати вказані докази під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Просила апеляційну скаргу Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києві від 01 лютого 2023 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 роки, помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 перебував з позивачкою у зареєстрованому шлюбі з 07 липня 1984 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Як вбачається з актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна інформаційна довідка №267333841 від 23 липня 2021 року, було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 .
Відповідно до листа Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27 жовтня 2021 року, вбачається, що 26 квітня 2012 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 23 березня 2012 року №2а-11540/11/2670, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва.
15 травня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
10 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».
На виконанні відділу не перебуває відкритих виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_3 .
Одночасно, повідомили про те, що матеріали вказаного виконавчого провадження знищено.
Крім того, судом було витребувано від ПН КМНО Потапчук З.А. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з матеріалів якої вбачається, що відсутні будь-які вимоги від кредиторів спадкодавця до спадкоємців померлого боржника ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 1281, 1282 ЦК України.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час за наявності арешту (обтяжень) накладених на все нерухоме майно, порушується право позивача на належне оформлення спадкових прав після смерті чоловіка, тоді як підстав для продовження обтяження на майно не вбачається.
Проте, з такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», наслідки завершення виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Також, згідно ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
На вищевказані норми матеріального права суд першої інстанції уваги не звернув та не врахував п. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», в якому зазначено, що арешт з майна боржника після винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження керуючись вимогами п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» без сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не знімається.
У матеріалах справи відсутня інформація, щодо сплати боржником або його правонаступником боргу в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.
Більш того, державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» та направлено матеріали до ВДВС Коростенського МУЮ, а саме за місцем знаходження майна боржника.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідно для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
З урахуванням вищенаведеним норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення районного суду, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись: ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна, ОСОБА_2 про зняття арешту зі спадкового майна - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 12 травня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана