24 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
представника власника майна - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000220000024.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді,прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна задовольнити, накласти арешт на майно, виявлене та вилучене 16 лютого 2023 року в ході проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ "Юрія", за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108, а саме: кошти у сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає про те, що оскаржувана ухвала постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинами кримінального провадження.
Вказане майно в повній мірі відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що воно набуте кримінально-протиправним шляхом та у встановленому законом порядку визнано у кримінальному провадженні речовим доказом.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 72022000220000024 від 01.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Постановою старшого детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів ОСОБА_7 від 17.02.2023 року кошти у сумі 1 000 000 гривень, вилучені в ході проведення обшуку, за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108 визнано у кримінальному провадженні № 72022000220000024 від 01.09.2022 речовим доказом.
27 лютого 2023 року прокурор третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого 16 лютого 2023 року, в ході проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ "Юрія" за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108, а саме: кошти у сумі 1 000 000 гривень, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року у задоволенні вказаного клопотання прокурора було відмовлено, з підстав невідповідності цього майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.
Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання сторони обвинувачення, внесеного в межах кримінального провадження № 72022000220000024 від 01.09.2022 про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане в клопотанні майно, виявлене та вилучене 16 лютого 2023 року в ході проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ "Юрія", за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108, а саме: кошти у сумі 1 000 000 гривень, у зв'язку із його невідповідністю критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України.
Однак, такий висновок слідчого судді, на думку колегії суддів, є необґрунтованим та таким, який не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих матеріалів справи, вказане у клопотанні прокурора майно, виявлене та вилучене 16 лютого 2023 року в ході проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ "Юрія", за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108, а саме: кошти у сумі 1 000 000 гривень, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, може бути використане як доказ факту вчинення кримінального правопорушення та набуте кримінально протиправним шляхом, тобто в повній мірі відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України і у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вимоги ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, колегія суддів дійшла об'єктивного висновку про наявність правової підстави для задоволення вказаного вище клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на майно.
Таким чином, на думку колегії суддів, стороною обвинувачення в своєму клопотанні належним чином доведено мету та підстави для арешту вказаного майна.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ'єктивність і формальність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга прокурора третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення вказаного клопотання сторони обвинувачення, накладення арешту на зазначене в ньому майно, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зумовити труднощі та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні № 72022000220000024 від 01.09.2022, спричинити втрату інформації, яка має доказове значення в ході здійснення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора третього відділу процесуального Керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000220000024 - задовольнити.
Накласти арешт на майно виявлене та вилучене 16 лютого 2023 року, згідно протоколу в ході проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ "Юрія", за адресою: м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108, а саме: кошти у сумі 1 000 000 гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3