Справа №753/10816/22
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/904/2023
19 квітня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
при секретарі Баллі Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Щербини Яни Миколаївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року (суддя Сирбул О.Ф.) у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Дарницького відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: ОСОБА_1 ,
встановив:
у вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, та з урахуванням уточнень вимог, просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у перерахунку заборгованості по аліментам на дружину ОСОБА_1 ; зобов'язати посадових осіб Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити перерахунок заборгованості по аліментам на дружину ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 шляхом врахування у суму заборгованості коштів у сумі 196 418грн 23коп., які були сплачені ним у період з 1 листопада 2021 року по 8 серпня 2022 року.
Мотивуючи вимоги скарги, ОСОБА_2 зазначав, що 8 серпня 2022 року головним державним виконавцем Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещук О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №753/22163/21, виданого 15 липня 2022 року, про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на дружину у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 1 листопада 2021 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
ОСОБА_2 зазначав, що відповідно до повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 8 серпня 2022 року у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку за період з 1 листопада 2021 року по 8 серпня 2022 року становить 50 710грн 25коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Однак, за період з 1 листопада 2021 року по 8 серпня 2022 року він постійно здійснював фінансове та матеріальне забезпечення дружини та доньки у добровільному порядку, а саме: перераховував кошти
на картку ОСОБА_1 , купував дитячі товари, продукти харчування, іграшки, оплачував медичні послуги. У період з листопада 2021 року по липень 2022 року включно ним було придбано товарів та послуг на утримання дружини і дитини згідно чеків (квитанцій) на загальну суму 112 760грн 37коп. Крім того, він регулярно здійснював грошові перекази безпосередньо на рахунок дружини, які у період з 1 січня 2022 року по липень 2022 року включно сумарно склали 66 310грн.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_2 стверджував, що загальна сума матеріальної допомоги матері та дитині лише з урахуванням збережених квитанцій становить 196 418грн 23коп.
ОСОБА_2 зазначив, що 23 серпня 2022 року він звертався до Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про долучення квитанцій про сплату коштів боржником стягувачу до ВП НОМЕР_1, просив врахувати їх та здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, проте державним виконавцем було відмовлено у проведені перерахунку у зв'язку з відсутністю у квитанціях призначення платежу. Крім того, 1 вересня 2022 року його представником було повторно направлено до Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про перерахунок заборгованості за аліментами, до якої додавались 11 копій платіжних доручень про переказ коштів боржником стягувачу за період з листопада 2021 року по липень 2022 року на суму 66310грн, проте державним виконавцем відмовлено у врахуванні наданих квитанцій та здійсненні перерахунку заборгованості у зв'язку з відсутністю у квитанціях призначення платежу.
ОСОБА_2 зазначав, що у програмному додатку банку АТ «ОТП Банк» неможливо при переказі коштів на інший рахунок (картку) вказувати самостійно призначення платежу, а тому він не мав об'єктивної можливості вписати призначення платежу саме «Сплата аліментів» під час переказу коштів.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії посадової особи Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у перерахунку заборгованості по сплаті аліментів на дружину - ОСОБА_1 . Зобов'язано посадову особу Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести перерахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на дружину - ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з урахуванням сплачених в добровільному порядку аліментів на суму 66 310грн на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі №753/22163/21. В іншій частині скарги відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Щербина Я.М. просить ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги ОСОБА_2 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі та стягнути з боржника судові витрати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд помилково встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності інших зобов'язань між стягувачем та боржником, аніж зобов'язань по сплаті аліментів на дружину, оскільки з матеріалів виконавчого провадження №9571645, відкритого на виконання судового наказу у справі №753/6156/22 від 29 червня 2022 року, вбачається, що боржником сплачувались та перераховувались кошти виключно на потреби дитини.
Представник стягувача стверджує, що судом не було взято до уваги, що під час розгляду Дарницьким районним судом м. Києва справи №686/24163/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової
репутації та відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 просив приєднати квитанції про перерахування грошових коштів на карту стягувача, посилаючись на те, що це кошти на утримання дитини.
Представник стягувача вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази та стягувачем не доведено, що вона не отримувала кошти (грошові перекази) на загальну суму 66 310грн, оскільки у запереченнях на скаргу стягувач повідомила, що зазначені кошти були перераховані боржником за попередньою усною домовленістю з нею в порядку ст. 185 Сімейного кодексу України.
Також представник стягувача зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про часткове задоволення вимог скарги, оскільки державним виконавцем при аналізі наданих боржником платіжних доручень вірно встановлена відсутність у квитанціях призначення платежу.
У відзиві на апеляційну скаргу Дарницький відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що надані боржником квитанції не підтверджують факт сплати аліментів за рішенням Дарницького районного суду міста Києва №753/22163/21 від 15 липня 2022 року, а тому не є належними доказами на підтвердження законності поданої скарги. Крім того, інші чеки, що підтверджують факт надання медичних послуг, а також видаткові накладні з ТОВ «Нова Пошта» не є доказами сплати аліментів на виконання рішення суду, як того вимагає чинне законодавство.
Боржником відзив на апеляційну скаргу не поданий.
Дарницький відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив на електронну пошту Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, яка підписана електронним підписом старшого державного виконавця Бойправа А.О. (с.с.147-149 т.2).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника стягувача - адвоката Щербини Я.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника боржника - адвоката Бабенко Я.В., яка просила залишити ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 15 липня 2022 року Дарницьким районним судом міста Києва виданий виконавчий лист № 753/22163/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дружину у розмірі частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 1 листопада 2021 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Постановою головного державного виконавця Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещук О.А. від 8 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 по виконанню вищезазначеного виконавчого листа.
8 серпня 2022 року головним державним виконавцем Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещук О.А. виконаний розрахунок заборгованості по аліментам, згідно якого борг за період з 1 листопада 2022 року по 8 серпня 2022 року становить 50 710грн 25коп.
23 серпня 2022 року адвокат Бабенко Я. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до начальника Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про врахування при розрахунку заборгованості сплату боржником на користь стягувача
111 744,04грн з листопада 2021 року на утримання дружини та дитини.
Листом від 26 серпня 2022 року відмовлено у зарахуванні наданих квитанцій на погашення заборгованості у зв'язку із відсутністю призначення платежів.
1 вересня 2022 року адвокат Бабенко Я.В. звернулася повторно до начальника Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про перерахунок заборгованості по аліментам на дружину, надавши копії платіжних доручень про перерахування грошових коштів за період з 15 листопада 2021 року до липня 2022 року на рахунок стягувача у сумі 66 310грн.
Листом від 6 вересня 2022 року у здійсненні перерахунку заборгованості відмовлено у зв'язку із відсутністю у квитанціях призначення платежі.
Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що боржником надані докази перерахування у добровільному порядку у період з 1 листопада 2021 року по липень 2022 року на рахунок ОСОБА_1 66 310грн, під час судового розгляду не було встановлено наявність інших грошових зобов'язань боржника перед стягувачем, тому державний виконавець безпідставно не врахував перераховані грошові кошти у погашення заборгованості по аліментам на дружину.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні вимог скарги не оскаржєуться і відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.
Переглядаючи ухвалу суду в частині задоволених вимог і в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача, тобто при відкритті виконавчого провадження.
За матеріалами даної справи, 8 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 753/22163/21, виданого 15 липня 2022 року Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дружину у розмірі частини від усіх видів заробітку та державним виконавцем зроблений розрахунок заборгованості за період з 1 листопада 2021 року по 8 серпня 2022 року у розмірі 50 710,25грн, про що повідомлено боржника та внесено стосовно нього відомості до Єдиного реєстру боржників.
За змістом частин 3 та 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату
працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
З наданих боржником копій платіжних доручень вбачається, що у період з 15 листопада 2021 року по 4 липня 2022 року ним перераховано на картку стягувача 66 310грн. Отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_1 не заперечувала, зазначаючи, що ці грошові кошти були перераховані боржником на додаткові витрати на дитину, розмір яких був ними погоджений.
Разом з цим, під час судового розгляду боржник вказані обставини заперечив, а ОСОБА_1 не надала суду докази у підтвердження своїх посилань, а також не зазначила, які саме додаткові витрати на дитину у розумінні ст. 185 СК України були оплачені ОСОБА_2 .
Враховуючи, що аліменти на дружину стягнені судом з 1 листопада 2021 року, заборгованість державним виконавцем обрахована за період з 1 листопада 2021 року по 8 серпня 2022 року, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про наявність підстав для зарахування у погашення заборгованості грошових платежів боржника на ім'я стягувача у розмірі 66 310грн.
Також судом правильно враховано, що вказані платежі носили періодичний, щомісячний характер, що підтверджує їх аліментний характер.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність в платіжних документах в призначенні платежу слова "аліменти" не може бути беззаперечною підставою для не врахування таких платежів, як сплати аліментів на дружину.
Матеріали справи не містять доказів про наявність в період з листопада 2021 року по липень 2022 року між боржником та стягувачем жодних цивільно-правових зобов'язань, які б пояснювали природу здійснення ОСОБА_2 зазначених платежів.
Також матеріалами справи підтверджено, що аліменти на дитину з ОСОБА_2 стягнені з 24 червня 2022 року на підставі судового наказу від 15 липня 2022 року, за яким виконавче провадження відкрито 8 серпня 2022 року.
1 вересня 2022 року державним виконавцем складений розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на дитину, який становив станом 1 вересня 2022 року 11 918,74грн. Заборгованість була оплачена боржником 9 вересня 2022 року, що підтверджено копіями матеріалів виконавчого провадження № 69571645.
Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що державний виконавець безпідставно не врахував коштів, сплачених боржником стягувачці в період з 15 листопада 2021 року по 4 липня 2022 року у погашення заборгованості по аліментах на дружину, оскільки чинне законодавство не передбачає права та обов'язку у державного виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім'я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19.
Доводи апеляційної скарги, що наявність судового наказу та відкрите виконавче провадження щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на дитину, свідчить, що боржником сплачувалися та перераховувалися кошти на потреби дитини, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у заяві від 2 вересня 2022 року на адресу Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві ОСОБА_1 повідомляла, що боржник добровільно не виконував судовий наказ по сплаті аліментів та за період з 24 червня 2022 року по 2 вересня 2022 року жодного разу не сплачував аліменти на дитину (с.с.49 т.2).
Посилання у апеляційній скарзі на не врахування судом, що під час розгляду Дарницьким районним судом м. Києва справи №686/24163/21 за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 просив приєднати квитанції про перерахування грошових коштів на карту стягувача, посилаючись на те, що це кошти на утримання дитини, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції на вказані обставини ОСОБА_1 та її представник не посилалися.
Твердження у апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що у скарзі зазначено, що скаржник на утримання дружини та дитини придбав товарів на 112 760,37грн, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні скарги у частині зарахування грошових коштів, витрачених на придбання товарів та послуг, зазначених скаржником, у рахунок погашення заборгованості за аліментами на дружину.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, оцінені надані докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, суд врахував правові позиції Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір та понесені витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, колегія суддів
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Щербини Яни Миколаївни залишити без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 12 травня 2023 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк