Справа №346/3602/22
Провадження №1-в/346/135/23
09 травня 2023 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
представника Коломийського РВ філії
ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області: ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия подання провідного інспектора Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлення його для відбування призначеного судом покарання, -
Провідний інспектор Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області (далі по тексту - Центр пробації) звернулася до суду із поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного судом покарання.
Подання мотивувала тим, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в Центрі пробації з 14.12.2022, а тому 30.12.2022 йому роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням та обов'язки, які покладені на нього згідно ст. 76 КК України, про що засудженим було дано відповідну підписку, заповнено анкету та винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію. Оскільки засудженого судом зобов'язано працевлаштуватись, проте станом на 30.12.2022 він самостійно вказаний обов'язок не виконав, Центром пробації ОСОБА_5 видано направлення до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного або з метою працевлаштування. Проте, ОСОБА_5 не з'явився для реєстрації до органу пробації 01.02.2023 та не працевлаштувався у встановлений термін. Прибувши до Центру пробації 06.02.2023 ОСОБА_5 дав письмові пояснення, що для реєстрації до органу пробації не прибув, оскільки травмувався, однак за медичною допомогою не звертався, тому довідку про травму надати не може. За повідомленням з Центру пробації ОСОБА_5 самостійно не працевлаштувався та до центру зайнятості не звертався. ОСОБА_5 06.02.2023 винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного судом покарання, а також повторно роз'яснено порядок і умови відбування покарання, видано повторне направлення до центру зайнятості, проте ОСОБА_5 у вказаний термін не працевлаштувався. 22.02.2023 засуджений пояснив, що в центр зайнятості звертався, йому було запропоновано дві вакансії, однак до запропонованих роботодавців він не ходив, оскільки зловживав спиртними напоями. 01.03.2023 ОСОБА_5 знову не з'явився для реєстрації до Центру пробації.
Центр пробації вважає, що ОСОБА_5 своїми діями доводить своє небажання стати на шлях виправлення, оскільки допустив неявки для реєстрації до органу пробації та не працевлаштувався без документального підтвердження поважних причин, а тому доцільним є вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання.
Під час судового розгляду представник Центру пробації подання підтримала, вказавши, що засуджений ОСОБА_5 допускав неодноразові неявки для реєстрації до органу пробації, не працевлаштувався, тим самим своїми діями доводить небажання стати на шлях виправлення. Зазначила, що ними проводились першочергові розшукові заходи, спрямовані на встановлення місця перебування ОСОБА_5 .
Засуджений ОСОБА_5 просив в задоволенні подання відмовити. Суду пояснив, що дійсно не з'являвся на реєстрацію до Органу пробації, оскільки виїжджав на заробітки. До Центру зайнятості з'являвся, проте вони повідомили йому, що на запропоновані посади він не підходить, тому він залишився не працевлаштованим. Надав суду Індивідуальні рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню №1 від 06.02.2023, відповідно до яких отримав направлення для працевлаштування у ТЗоВ «Лісова компанія «Левада», проте 09.03.2023 йому було відмовлено у працевлаштуванні, оскільки не відповідає вимогам.
Прокурор в судовому засіданні заперечила щодо задоволення подання Центру пробації, вказавши, що надана ОСОБА_5 довідка фактично свідчить про те, що йому було відмовлено у працевлаштуванні, тому беззаперечно стверджувати, що дії засудженого носили умисний характер передчасно.
Суд, вислухавши пояснення представника Центра пробації, прокурора, засудженого, вивчивши матеріали особової справи №60/2022 на ОСОБА_5 та дослідивши матеріали подання, прийшов до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів подання та матеріалів особової справи №60/2022 ОСОБА_5 засуджено 07.11.2022 вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язано обвинуваченого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Згідно повідомлення №3818/2952 від 14.12.2022 розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили Центром пробації отримано 14.12.2022 та прийнято до виконання.
30.12.2022 ОСОБА_5 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, оголошено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (перша середа кожного місяця). 30.12.2022 та 06.02.2023 ОСОБА_5 отримував направлення до Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості для сприяння у працевлаштуванні.
Перебуваючи на обліку в Центрі пробації ОСОБА_5 , як вбачається з листка реєстрації, не виконував покладених на нього судом обов'язків, а саме: 01.02.2023 та 01.03.2023 не з'явився на реєстрацію та вжив заходів до працевлаштування.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 06.02.2023 він реєстрацію до Центру пробації 01.02.2023 не з'явився, оскільки травмувався на роботі, де працює не офіційно. Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 22.02.2023 він офіційно не працевлаштований, але до центру зайнятості звертався, де йому було надано консультацію з приводу працевлаштування, однак до роботодавців не звертався, так як зловживає спиртними напоями.
06.02.2023 ОСОБА_5 оголошено попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з подальшим направленням для відбування призначеного покарання.
Згідно п. 8 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати в тому числі і питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених зокрема, п. 8 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу (про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком).
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання (ч. 2 ст. 78 КК України).
За змістом ст. ст. 163, 164 Кримінально-виконавчого кодексу України контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого. Уповноважений орган з питань пробації веде облік засуджених протягом іспитового строку, роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом, здійснює нагляд за засудженими, вживає заходів з припинення порушень судових рішень, організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме, звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».
У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов'язків (ч. 4 ст. 164 КВК України).
Так, відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням регламентована у ст. 166 КВК України, зокрема у ч. 1 передбачено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання (ч. 2 ст. 166 КВК України). При цьому, як зазначено у ч. 3 ст. 166 КВК України У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені (ч. 4 ст. 166 КВК України).
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Хоча ОСОБА_5 і був попереджений про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання, про що свідчить його підпис і що ним не заперечувалось, проте матеріали особової справи щодо останнього не містять відомостей, що відносно нього вживались першочергові розшукові заходи з метою встановлення місця перебування, оскільки останній самостійно з'являвся до Центру Пробації, в розшук через органи внутрішніх справ ОСОБА_5 не оголошувався. Крім того, Центр пробації не звертався до суду з клопотанням про зміну покладених за вироком суду на ОСОБА_5 обов'язків, хоча досліджені судом документи фактично свідчать про неможливість виконання обов'язку щодо працевлаштування. Протягом іспитового строку до кримінальної та адміністративної відповідальності ОСОБА_5 не притягувався, як і жодного разу не вирішувалось питання про направлення останнього для відбування покарання призначеного вироком. На обліках у лікаря-нарколога та психіатра ОСОБА_5 не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Хоча ОСОБА_5 і допустив порушення вимог ст. 76 КК України, проте застосування найсуворішого заходу, передбаченого ст. 78 КК України (направлення для відбування покарання) в даному конкретному випадку не співвідноситься як з особою засудженого, так і з обставинами, які стали причиною допущених порушень.
З огляду на викладене, судом не вбачається достатніх підстав для скасування звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_5 , оскільки порушення допущені останнім носять періодичний та не тривалий по часу характер.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання провідного інспектора Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та направлення його для відбування призначеного судом покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1