Справа № 342/487/23
Провадження № 1-кс/342/37/2023
12 травня 2023 року м. Городенка
Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка справу за скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 звернувся в суд із скаргою, в якій просить скасувати постанову від 14.04.2023 про закриття кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудового розслідування за № 12023096150000034.
Скарга мотивована тим, що 01.04.2023 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України на підставі ухвали Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2023, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 та зобов'язано внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Начальником сектору дізнання відділення поліції № 2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснювалося досудове розслідування даного кримінального провадження. Під час досудового розслідування скаржник звертався до дізнавача із клопотанням про вчинення слідчих дій та із заявою про визнання ОСОБА_3 потерпілим по даному кримінальному провадженні. 10.04.2023 дізнавачем було прийнято постанови про відмову у задоволенні клопотання та про відмову у задоволенні заяви. У зв'язку із цим ОСОБА_3 звертався до суду із скаргою на постанову про відмову у задоволенні клопотання від 10.04.2023. Ухвалою суду від 01.05.2023 закрито провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову про відмову у задоволенні клопотання від 10.04.2023 у зв'язку із тим, що провадження по цій справі 14.04.2023 було закрит. ОСОБА_3 не погоджується з даною постановою та вважає її протиправною. В ході досудового розслідування проведено тільки дві слідчі дії. Вважає, що закриваючи кримінальне провадження дізнавачем не проведені в повному обсязі слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні щодо наявності чи відсутності складу кримінального проступку та правопорушення, передбаченого ст..356 КК України та не прийнято рішення за ознаками вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України. Висновки слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, а постанову про закриття кримінального провадження винесено передчасно.
Скаржник ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити з наведених у скарзі підстав. Адвокат наголосив, що дізнавач тільки поверхнево провела розслідування, а саме допитала тільки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та власника трактора ОСОБА_6 та не здійснила всіх необхідних дій, зокрема безпідставно відмовила у задоволенні їх клопотань, тощо. Ствердив, що спору відносно майна між колишнім подружжям ОСОБА_3 немає.
Представник ВП №2 (Городенка) Коломийського РВП та представник Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури в призначене судове засідання не прибули. Про час і місце розгляду скарги повідомлялись в передбачений законодавством спосіб.
Від начальника СД відділення поліції № 2 (м. Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 12.05.2023 поступили до суду матеріали кримінального провадження № 12023096150000034.
Вислухавши скаржника, адвоката, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Встановлено, що оскаржуваною постановою начальника сектору дізнання ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, ОСОБА_8 від 14.04.2023 кримінальне провадження №12023096150000034 внесене до ЄРДР від 01.04.2023 було закрито у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно із п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно із ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Враховуючи, що оскаржувану постанову скаржник отримав 01.05.2023, і доказів протилежного слідчому судді не надано, а до слідчого судді скаржник звернувся 10.05.2023, то скаржником не пропущено строки звернення до суду.
Слідчий суддя зазначає, що при проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно до змісту ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини»).
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається із матеріалів справи оскаржуваною постановою начальника сектору дізнання ВП №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, ОСОБА_8 від 14.04.2023 кримінальне провадження №12023096150000034 внесене до ЄРДР від 01.04.2023 було закрито у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК Україн, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Як вже наводилось вище, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що в постанові про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор повинен конкретизувати не лише в діях якої особи відсутній склад кримінального правопорушення, а й вказати, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона) відсутні в даному випадку.
Наведене вище узгоджується із правовою позицією, що була висловлена колегією суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду під час розгляду справи №344/15430/19, провадження: 11-сс/4808/270/19, і такі правові висновки покликані забезпечити сталість та єдність судової практики.
Слідчий суддя зазначає, що дізнавачем під час проведення досудового розслідування було здійснено необхідні слідчі дії, допитано самого скаржника - ОСОБА_3 , його сина - ОСОБА_5 , та власника трактора (особу на кого зареєстровано ТЗ) ОСОБА_6 . Дані особи повідомили дізнавача про те, в чиїй власності перебуває майно (трактор Т-16М р.н. НОМЕР_1 ), та повідомили у зв'язку із чим, починаючи з 2016 року, даний трактор перебував в господарстві ОСОБА_3 та його колишньої дружини, з якою вони розлучились 21.12.2022. А саме, що цей трактор було придбано в 2016 році сином скаржника та самим скаржником. ОСОБА_6 повідомив, що кошти в 2016 році йому передавав саме син скаржника. Власник трактора в 2016 році видав доручення на скаржника та його дружину. Також дізнавачем встановлено місце перебування цього трактора, реєстраційних документів на нього та з'ясовано причини згідно яких трактор був перевезений з господарства ОСОБА_3 його сином ОСОБА_5 в господарство де на даний час проживає його син та колишня дружина.
Тобто при винесенні оскаржуваної постанови від 14.04.2023 про закриття кримінального провадження, дізнавачем було дотримано вищенаведений правовий висновок апеляційного суду, в мотивувальній частині дізнавач вказала, що не встановлено заподіяння шкоди скаржнику - ОСОБА_3 діями ОСОБА_5 . Дізнавач зазначила, що мають місце цивільно-правові відносини відносно майна, яке набуто подружжям. Оскільки вказаний трактор ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було набуто в 2016 році у ОСОБА_6 в період перебування в шлюбі.
Оскаржувана останова містить зазначення і деталізацію, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи відсутні в даному конкретному випадку і у діях якої особи, як того наразі і вимагає стала судова практика апеляційного суду, що була наведена вище.
Разом з тим, слід зазначити, що виходячи із положень ст.2 КПК України, котра визначає завдання кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису для правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального, матеріального або процесуального законів, саме в межах яких, повинно здійснюватись таке провадження.
На це ж звертав увагу і Європейський суд з прав людини при постановленні рішення у справі «Аль Фаєд проти Франції» (Al Fayed v. France) від 02.10.2007 р., зазначаючи, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Крім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями-слідчими в ході провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у сенсі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи все наведене слідчий суддя вважає, що посилання скаржника та його адвоката містять суто формальні покликання в обґрунтування вимог скарги і не підтверджуються фактичними даними, а їх твердження є єдиними посиланнями на незаконність постанови про закриття кримінального провадження та на дії дізнавача під час проведення досудового розслідування, зокрема і під час розгляду клопотань скаржника, які на думку слідчого судді є суб'єктивним вираженням незгоди скаржника з постановленим процесуальним рішенням, і які не містять реальних фактів, які б дали змогу слідчому судді дійти висновку про наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя під час розгляду по суті вказаної скарги вважає, що досудовим розслідуванням проведено повний та вичерпний перелік слідчих дій, які необхідні для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а за результатами проведеного досудового розслідування встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, зважає на те, що об'єм перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення слідчий чи прокурор визначають на власний розсуд, і вказує, що з матеріалів кримінального провадження та з оскаржуваної постанови дізнавача вбачається, що під час досудового розслідування дізнавачем було проведено всі можливі та необхідні слідчі дії, а встановленим під час досудового розслідування обставинам - дана відповідна правова оцінка, оскаржувана ж постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Так як під час досудового розслідування органом досудового розслідування не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність в діянні будь-якої особи складу кримінального правопорушення, дізнавачем було прийнято вмотивовану постанову про закриття кримінального провадження з дотриманням вимог КПК України, з правомірністю такого рішення погодився і процесуальний керівник - прокурор, а тому враховуючи все вище перелічене у сукупності вважаю, що сама по собі незгода скаржника із постановленим процесуальним рішенням слідчого не є підставою для задоволення скарги.
Враховуючи все наведене вище, застосовуючи принцип змагальності та стандарти «розумного сумніву», вважаю посилання скаржника не доведеними, бо порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі дізнавачем рішення, не вбачається, відповідно підстави для скасування оскаржуваного рішення дізнавача - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1