Справа № 369/853/23 Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.
Провадження № 33/824/2344/2023 Доповідач Дрига А.М.
08 травня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю захисника - адвоката Харчука О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави, -
Відповідно до постанови судді, 29.12.2022 о 23:20 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Богдана Хмельницького, 11 в с. Святопетрівське Бучанського району Київської області, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням транспортним засобом та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Volvo V40CC», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При оформленні ДТП було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я - КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області спеціальним технічним засобом «Drager Alcotest 6820» із застосуванням технічних засобів фіксації. За результатами огляду станом на 01 год. 30 хв. 30.01.2022 року зафіксовано 1,30 проміле.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник Харчук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, в провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що при проведенні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не було проведено лабораторних досліджень, у зв'язку з чим результати такого огляду є недійсними в силу положень п.22 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 та ч.5 ст. 266 КУпАП, а тому наявний в матеріалах справи висновок є недопустимим доказом. Також захисник вказує, що в порушення вимог закону стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було діагностовано без проведення обов'язкового медичного обстеження. Крім того, захисник зазначає, що направлення ОСОБА_1 на огляд в заклад охорони здоров'я, який знаходиться за адресою: м. Буча, вул. Польова, 19 є безпідставним і протиправним та свідчить про недійсність огляду в силу приписів ч.5 ст. 266 КУпАП та п.22 Інструкції 1452/735, що у свою чергу безпосередньо вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. А крім того, в апеляційній скарзі вказано, що Бучанська ЦРЛ, де проводився огляд на стан сп'яніння, не відноситься до числа закладу охорони здоров'я, якому надано право на проведення оглядів на стан сп'яніння щодо водіїв транспортних засобів в Київській області. Також захисник вказує, що матеріали справи не містять жодних документів із Бучанської ЦРЛ, які б засвідчували факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Також зазначає, що лікар-нарколог вніс до акту №161 від 30.12.2022 недостовірні відомості, а саме те, що провів медичне обстеження ОСОБА_1 на наявність у нього, зокрема клінічних ознак сп'яніння, у той час як лікар діагностував стан сп'яніння виключно на підставі результатів приладу «Драгер». Апелянт також вказує, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення результатів огляду не існувало, а тому в інспектора патрульної поліції були відсутні правові підстави для складання протоколу, що свідчить про недопустимість вказаного протоколу як доказу, працівники поліції перед ввімкненням нагрудних відеореєтраторів не попередили ОСОБА_1 про застосування відносно нього такого превентивного заходу, а також не зафіксували всі події, зокрема: факту керування транспортним засобом, усього процесу спілкування з ОСОБА_1 та усієї процедури складання адміністративного матеріалу. Також вказує, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та обов'язки, у тому числі на захист. Крім того, вказує, що розгляд справи відбувся за відсутності сторони обвинувачення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, захисник не заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вважаю за можливе провести апеляційний розгляд справи у відсутність останнього.
Заслухавши думку захисника Харчука О.П., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно п.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Висновки суду щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому в апеляційному порядку не перевіряються.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №334932 від 29 грудня 2022 року (а.с.1); висновку щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 грудня 2022 року (а.с.2); письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.5, 6, 7), а також наданими в судовому засіданні доказами, зокрема: копією акта медичного огляду від 30 грудня 2022 року та журналу реєстрації медичних оглядів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.30-34).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. З вказаного відеозапису вбачається, що водій автомобіля «Mitsubishi Outlander» ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння - порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, заперечував, що він керував транспортним засобом, за кермом була незнайома дівчина, яка злякалась та втекла, номер телефону дівчини він не знає; проте очевидці ДТП доводять, що за кермом був саме ОСОБА_1 , після сперечань з працівниками поліції ОСОБА_1 не погоджується пройти огляд на стан сп'яніння на місці, а погоджується пройти огляд на стан сп'яніння в медичній установі, після чого добровільно проходить такий огляд в КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» за допомогою технічного засобу - газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», за результатами огляду зафіксована концентрація етилового спирту у видихнутому водієм ОСОБА_1 повітрі як 1,30 проміле, яка більше ніж в шість раз перевищує допустиму норму, в подальшому складається акт огляду і висновок.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не було проведено лабораторних досліджень, у зв'язку з чим результати такого огляду є недійсними в силу положень п.22 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 та ч.5 ст. 266 КУпАП, а тому наявний в матеріалах справи висновок є недопустимим доказом, є неспроможними з огляду на те, що проведення лабораторних досліджень є обов'язковим для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Отже, з огляду на те, що за ознаками ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, лікарем закладу охорони здоров'я було проведено зовнішній огляд ОСОБА_1 та два рази проведено огляд за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820».
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння є недійсним, оскільки огляд ОСОБА_1 проводився в Бучанській ЦРЛ, яка наразі входить до Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області, яка входить до переліку закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водії транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Не можуть бути взяті до уваги й доводи апеляційної скарги захисника про те, що лікар-нарколог вніс до акту №161 від 30.12.2022 недостовірні відомості, а саме те, що провів медичне обстеження ОСОБА_1 на наявність у нього, зокрема клінічних ознак сп'яніння, оскільки в акті зазначено, що медичний огляд проведено з використанням технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» (результат о 01 год. 10 хв. - 1,42, о 01 год. 30 хв.-1,34 проміле), за результатами огляду якого встановлено діагноз алкогольне сп'яніння. Дані обставини зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість, будь-яких доказів на спростування результатів приладу «Драгер» апеляційному суду не надано.
Що стосується доводів апелянта про те, що на момент складання протоколу щодо ОСОБА_1 результатів його огляду на стан сп'яніння не існувало, що свідчить про недопустимість вказаного протоколу як доказу, то вони не спростовують висновків суду щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується також іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не попередили ОСОБА_1 перед ввімкненням нагрудних відеореєстраторів та не зафіксували всі події є неспроможними з огляду на те, що виклик працівників поліції було здійснено після події дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , а отже включення портативного відеореєстратора відбувалося з моменту початку виконання працівниками поліції службових обов'язків, та в подальшому працівник поліції повідомив, що ведеться відеозйомка.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апелянта про те, що відеозйомка не була безперервною, оскільки факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на відеозаписі чітко зафіксовано, у зв'язку з чим щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейський застосував технічні засоби відеозапису, які у відповідності до вимог КУпАП долучив до протоколу про адміністративне правопорушення, а отже доводи апеляційної скарги недопустимість відеозапису як доказу по справі, апеляційний суд також знаходить необґрунтованими.
Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення, з урахуванням чого постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргузахисника Харчука О.П. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига