про відмову у відкритті касаційного провадження
11 травня 2023 року
м. Київ
справа №440/4168/21
адміністративне провадження № К/990/15638/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року
у справі № 440/4168/21
за позовом ОСОБА_1
до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, визнано неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у заяві про поновлення процесуального строку. Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в частині визнання бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, залишено без розгляду.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 (далі - скаржник) 27 квітня 2023 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати взагалі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 169 КАС України. Ухвалою суду від 11 травня 2021 року прийнято рішення позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги - вважати повернутою позивачеві у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом. В решті позовних вимог ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21 травня 2021 року до суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №440/4168/21 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 440/4168/21, якою повернуто у зв'язку з пропуском строку звернення до суду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги - скасовано. Справу №440/4168/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги - скасовано, а справу в частині позовних вимог направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року прийнято до провадження справу №440/4168/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області - в частині про визнання протиправною бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги - зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги визнано повернутою позивачеві у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року у справі №440/4168/21 скасовано в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності ЦНЗСВ а Полтавській обл. щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов'язання ЦНЗСВ а Полтавській обл. нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в частині визнання бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік залишено без руху. Ухвалено усунути недоліки позовної заяви у строк протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами з іншими доказами поважності причин пропуску такого строку.
13 червня 2022 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Однак, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року визнано неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у заяві про поновлення процесуального строку. Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в частині визнання бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, залишено без розгляду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року вказане судове рішення залишено без змін.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголосила на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги. Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
Суди попередніх інстанцій також звернули увагу, що Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, враховуючи позицію Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 та від 23 січня 2023 року у справі № 953/18179/21, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом за період 2020 рік слід обраховувати з 30 вересня відповідного року. Проте, із вимогами про перегляд нарахувань позивач звернувся лише 26 квітня 2021 року, тобто із пропуском шестимісячного процесуального строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Суд апеляційної інстанції також наголосив, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, застосовуючи запропонований Верховним Судом у справі №240/12017/19 правовий підхід до обчислення строків звернення до суду, колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася із висновками суду першої інстанції про те, що отримання позивачем 23 квітня 2021 року відповіді Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області за вих. №Г-813/9 від 06 квітня 2021 року, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через рік після отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції вказав, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, на підставі частини третьої та четвертої статті 123, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не надано.
Таким чином, оскаржувані судові рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях статей 122, 123, 171 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень, врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, про те, що:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо».
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція щодо застосування статей 122, 123, 240 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 20 вересня 2022 року у справі № 640/19126/19, від 16 березня 2023 року у справі № 620/6654/22 та від 04 травня 2023 року у справі №620/1585/22.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 440/4168/21 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець