11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/931/21
адміністративне провадження № К/990/13101/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/931/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс Сім» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Аверкова В. В.) від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Черпіцької Л. Т., Глущенко Я. Б., Собків Я. М.) від 26 жовтня 2021 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Апекс Сім» (далі - ТОВ «Апекс Сім») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2020 року № 0006800704 та від 05 листопада 2020 року № 00003740704.
- зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Апекс Сім» у розмірі 24 790 079,00 грн у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що прийняті Головним управління ДПС у місті Києві податкові повідомлення-рішення за червень 2020 року форми «В3» від 21 жовтня 2020 року № 0006800704, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на суму 12 064 274,00 грн та за липень форми «В3» від 05 листопада 2020 року № 00003740704, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на суму 12 725 805,00 грн, є протиправними та підлягають скасуванню.
2.1 Скаржник зазначав, що спірна сума бюджетного відшкодування за червень 2020 року на суму 12 064 274,00 грн сформована за результатами проведення імпортних операцій із ввезенням товарів на митну територію України. При цьому, сплата позивачем податку на додану вартість, нарахованого на поставку товару на загальну суму 12 064 274,00 грн, підтверджується банківською випискою за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року, платіжними дорученнями та митними деклараціями.
2.2 Спірна сума бюджетного відшкодування за липень 2020 року на суму 12 725 805,00 грн сформована за результатами придбання позивачем товарних цінностей згідно договору купівлі-продажу від 03 січня 2020 року № 01/25, що підтверджується договором, видатковими накладними, заключними виписками та податковими накладними.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
5.1 Крім того, ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у цій справі.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
7. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Апекс Сім» заявлено на поточний рахунок платника податків бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 12 064 274, 00 грн, відображене у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 липня 2020 року № 9171754096 за червень 2020 року.
9. Головним управлінням ДПС у місті Києві проведено документальну виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2020 року, за результатом якої складено акт перевірки від 17 вересня 2020 року № 110/26-15-07-04-01/40825931, в якому встановлено порушення вимог пункту 200.4 , 200.14 статті 200 ПК України, в результаті чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року на суму в розмірі 12 064 274,00 грн.
10. Податковим повідомленням-рішенням від 21 жовтня 2020 року № 0006800704 виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 12 064 274,00 грн.
11. Також у жовтні 2020 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Апекс Сім» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року, за результатом якої складено акт перевірки від 15 жовтня 2020 року № 223/26-15-07-04-0/40825331.
12. У ході проведеної перевірки встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 12 725 805,00 грн.
13. Податковим повідомленням-рішенням від 05 листопада 2020 року № 00003740704 виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 12 725 805 грн.
14. Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в ході розгляду справи позивачем доведено реальність господарських операцій із контрагентами, та, відповідно, обґрунтованість сум заявлених до бюджетного відшкодування за червень-липень 2020 року.
16. Щодо посилання відповідача на досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 19 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000249, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191 КК України, то суди попередніх інстанцій не взяли це до уваги, оскільки контролюючим органом не надано доказів наявності вироків у таких провадженнях, як не надано і відомостей про рух кримінальних справ, з яких би можливо було встановити які саме правовідносини, з якими контрагентами та за який період є предметом розслідування в межах кримінальних проваджень.
16.1 Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що вирок стосовно директора або інших службових осіб ТОВ «Апекс Сім» не винесено.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
18. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зауважено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального права, а саме, п. 200.4 статті 200 ПК України, та не досліджено зібрані у справі докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
19. Скаржник зауважує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень є висновок контролюючого органу щодо не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій із контрагентами і, відповідно, необґрунтованість заявлених сум до бюджетного відшкодування за червень-липень 2020 року, оскільки за результатами проведеної перевірки не вдалося встановити наявність залишків ТМЦ на складському приміщенні позивача, на підставі яких останнім заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування.
19.1 Так, скаржник зазначає, що під час проведених інвентаризацій неможливо було дослідити залишок товару на складі позивача по періоду надходження, так як складський облік на підприємстві ведеться за видами товару та за кількістю, а не по періодах надходження на склад, що унеможливлює підтвердження залишків товару, придбаного у січні-березні 2020 року, оскільки в ході інвентаризації за адресою складу встановлено приміщення без вивіски, відсутність полиць (маркерованих рядів) для зберігання товару, на наявних картонних коробках відсутні стікери (наклейки) із найменуванням та кількістю товару (номерів партії та дати її приходу), у зв'язку з чим встановити їх належність саме ТОВ «Апекс Сім» неможливо.
19.2 Позивачем також не було надано до перевірки жодних документів складського обліку, довіреностей на отримання ТМЦ, які б давали змогу ідентифікувати, що товар, який зберігається на складі, належить ТОВ «Апекс Сім» та саме той, що заявлений позивачем як залишки ТМЦ.
20. Крім того, скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій не вжито заходів щодо витребування документальних доказів на підтвердження достовірності обставин щодо надходження товару до складу ТОВ «Апекс Сім» та подальшого зберігання, що в цій справі є першочерговим, оскільки саме на підставі залишків ТМЦ позивачем заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування.
21. Скаржник також зазначає про те, що у ході розгляду цієї справи він наголошував на тому, що на адресу контролюючого органу надійшов лист Головного управління ДФС у місті Києві №118/9/26-97-03-0216 від 22 лютого 2021 року, яким надано інформацію, яка встановлена в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 19 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32020100000000249, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою із службовими особами ряду підприємств, шляхом використання реквізитів підконтрольних суб'єктів господарської діяльності, у тому числі ТОВ «Апекс Сім» та Підприємства Об'єднання громадян «ПОСТУП» Громадської Організації «Рівність права і можливостей Київщини», в період 2019-2020 років, шляхом підробки фінансових документів, під виглядом товарних операцій, заволоділи державними коштами в особливо великих розмірах. Однак судами попередніх інстанцій зазначеним обставинам не було надано належної оцінки.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
24. Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
25. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
26. Згідно підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
27. Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
28. Згідно пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
29. Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
30. Пунктом 200.15 статті 200 ПК України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
31. Абзацом 1 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
32. Згідно матеріалів справи, контролюючим органом відмовлено позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за червень та липень 2020 року на суму 12 064 274,00 грн та 12 75 805,00 грн відповідно.
33. Зазначені суми були заявлені позивачем до відшкодування на поточний рахунок в додатку 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість від 20 липня 2020 року № 9171754096 за червень 2020 року та від 04 серпня 2020 року № 9187218697 за липень 2020 року.
34. Розшифровка сум податку, пред'явлених позивачем до відшкодування, міститься в таблиці 2 додатку 3 до податкових декларацій з податку на додану вартість від 20 липня 2020 року № 9171754096 за червень 2020 року та від 04 серпня 2020 року № 9187218697 за липень 2020 року.
35. У ході розгляду справи установлено, що спірна сума бюджетного відшкодування у розмірі 12 064 274,00 грн сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України.
36. Так, між ТОВ «АПЕКС СІМ», як покупець, та Компанією «DOM HANDLOWY VOSKA GROUP SP. Z О.О.» (Республіка Польща), як продавець, укладений контракт від 27 липня 2019 року № 28/19, відповідно до умов якого продавець продає та здійснює поставку господарських товарів (за контрактом - товар, взуття) в асортименті у відповідності до інвойсу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
37. Відомості щодо поставлених товарів містяться у митних деклараціях за березень 2020 року, а саме: митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005213; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005650; митна декларація від 07.03.2020 № UA500080/2020/005289; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005145; митна декларація від 13.03.2020 № UA500080/2020/005669; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005608; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005649; митна декларація від 07.03.2020 № UA500080/2020/005288; митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005207; митна декларація від 13.03.2020 № UA500080/2020/005668; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005136; митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005185; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005648; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005637; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005124; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005128; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005129; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005134; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005137; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005138; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005139; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005141; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005143; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005144; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005147; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005149; митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005170; митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005209; митна декларація від 13.03.2020 № UA500080/2020/005678; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005610; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005607; митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005159; митна декларація від 06.032020 № UA500080/2020/005189; митна декларація від 07.03.2020 № UA500080/2020/005292; митна декларація від 05.03.2020 № UA500080/2020/005148; митна декларація від 12.03.2020 № UA500080/2020/005636; митна декларація від 06.03.2020 № UA500080/2020/005204.
38. Загальна сума товарів, ввезених відповідно до митних декларацій, складає 60 321 371.00,00 грн, на яку було нараховано ПДВ у розмірі 12 064 274,00 грн.
39. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України операції з ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
40. Сплата податку на додану вартість має наслідком виникнення у платника податків права на віднесення сплачених сум до податкового кредиту (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
41. Сплата позивачем податку на додану вартість, нарахованого на поставки товару на загальну суму 12 064 274,00 грн, підтверджується заключною випискою за період з 01 березня 2020 року до 31 березня 2020 року, платіжними дорученнями від 12 березня 2020 року №151, від 12 березня 2020 року №150, від 12 березня 2020 року №146, від 12 березня 2020 року № 148, від 12 березня 2020 року №146, від 12 березня 2020 року № 145, від 06 березня 2020 року № 144, від 05 березня 2020 року № 143, від 05 березня 2020 року № 142, від 05 березня 2020 року №141.
42. Також установлено, що між ТОВ «Апекс Сім» та ТОВ «Уолстор Систем» укладено Договір купівлі-продажу № 01/25 від 03 січня 2020 року, відповідно до умов якого, продавець продає та здійснює поставку товарів в асортименті (одяг, взуття) у відповідності до специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
43. Суди попередніх інстанцій зауважили, що придбання товару у ТОВ «Уолстор Систем» підтверджується належним чином оформленим договором, відповідними видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № РН-000016-1 від 10 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-2 від 11 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-3 від 16 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-4 від 16 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-5 від 16 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-6 від 17 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-7 від 17 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-8 від 17 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-9 від 20 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-10 від 21 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-11 від 21 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-12 від 21 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-13 від 21 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-14 від 21 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-15 від 22 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-16 від 22 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-17 від 22 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-18 від 22 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-19 від 23 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-20 від 23 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-21 від 23 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-22 від 23 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-23 від 23 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-24 від 24 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-25 від 24 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-26 від 24 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-27 від 24 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-28 від 24 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-29 від 24 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-30 від 27 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-31 від 27 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-32 від 28 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-33 від 29 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-34 від 29 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-35 від 29 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-36 від 29 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-37 від 29 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-38 від 30 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-39 від 30 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-40 від 30 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-41 від 30 січня 2020 року; видаткова накладна № РН-000016-47 від 31 січня 2020 року.
44. Крім того, за придбаний товар позивач розрахувався з продавцем в повному обсязі, що підтверджується заключними виписками:
- за період з 01 січня 2020 року до 31 січня 2020 року із АТ «ЄПТ» та платіжними дорученнями від 21 січня 2020 року № 1;
- за період з 01 січня 2020 року до 31 січня 2020 року із ПАТ «Банк Восток» та платіжними дорученнями від 10 січня 2020 року № 21, від 11 січня 2020 року № 25, від 16 січня 2020 року №№ 35,36,37, від 17 січня 2020 року №№ 38,39,40, від 20 січня 2020 року №№ 42, 43, від 21 січня 2020 року №№ 44,45,47,48, від 22 січня 2020 року №№ 49,51,52,54, від 23 січня 2020 року № 55,56,57,58,59, від 24 січня 2020 року №№ 61,62,63,64,65,66, від 27 січня 2020 року № 67,68, від 28 січня 2020 року №69, від 29 січня 2020 року №№ 70,72,73,74,75, від 30 січня 2020 року № 76,77,79,78.
45. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем доведено реальність господарських операцій із контрагентами, та, відповідно, обґрунтованість заявлених сум до бюджетного відшкодування за червень-липень 2020 року.
46. Такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними з огляду на таке.
47. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що повнота встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, є обов'язковою складовою судового процесу та має бути дотримана судами у будь-якому спорі.
48. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
49. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що з'ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
50. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
51. У ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій були досліджені договори, митні декларації, видаткові накладні, заключні виписки та платіжні доручення.
52. Фактично суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач.
53. Водночас у порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, судами попередніх інстанцій не було досліджено факт надходження, приймання та зберігання ТМЦ на складі позивача.
54. Доводи відповідача в цій частині були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою та їм відповідна правова оцінка не надавалася.
55. Крім того, відповідач зауважував, що за результатом проведених перевірок контролюючим органом не вдалося встановити наявність залишків ТМЦ на складському приміщенні, на підставі яких позивачем заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування.
55.1 Позивачем не було надано до перевірки жодних документів складського обліку, довіреностей на отримання ТМЦ, які б давали змогу ідентифікувати, що товар, який зберігається на складі, належить позивачу та саме той, що заявлений позивачем як залишки ТМЦ.
56. Такі доводи відповідача також не були проаналізовані судами попередніх інстанцій.
57. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов'язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.
58. Оскільки вказані вище обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити Верховним Судом правильність їх висновків в цілому по суті спору.
59. Щодо заявленої позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Апекс Сім» у розмірі 24 790 079,00 грн, то колегія суддів Верховного Суду звертає увагу у цій частині на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18 (адміністративне провадження №К/9901/1786/20).
60. Так, Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18 сформульовано висновок, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.
61. У зазначеній постанові Верховний Суд визнав передчасним заявлення позовних вимог про зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві платника податку (позивача у зазначеній справі) про повернення суми бюджетного відшкодування як такої, що є узгодженою, з огляду на положення пункту 200.15 статті 200 ПК України, які зобов'язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили. Зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
62. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що у відповідача ще не виник обов'язок внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві ТОВ «Апекс Сім» про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 24 790 079,00 грн як такої, що є узгодженою.
63. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
65. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
66. Водночас відповідно до Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності з 15 грудня 2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. При цьому, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, а тому ця справа направляється на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
67. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року скасувати, а справу № 640/931/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов