09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 344/2570/22 пров. № А/857/2888/23
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 року (рішення ухвалене о 12:15 хв. у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Атаманюка Б.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради, Головного спеціаліста відділу інспекторів з паркування інспектора з паркування Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради Кулика Юрія Сергійовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного спеціаліста відділу інспекторів з паркування інспектора з паркування Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради Кулика Юрія Сергійовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 04.02.2022 позивач рекомендованим листом отримав постанову серії РАП №464092425 від 27.01.2022, винесену інспектором з паркування Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради Куликом Ю.С., про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., за вчинене адміністративне правопорушення передбачене за ч. 3 ст. 122 КУпАП, за те, що позивач 09.12.2021 р. о 11 год. 38 хв., транспортним засобом Peugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку за адресою м. Івано-Франківськ, Г.Мазепи 114, чим порушив вимоги підпункту п.15.9 (и) розділу 15 ПДР. Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Так, у постанові не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено тип населеного пункту, не зрозуміле значення букви «Г», не вказано що таке «Мазепи 114», відсутні докази події правопорушення. Позивач не зупиняв свій автомобіль в забороненому місці та не створив умови, які перешкоджали дорожньому руху. На думку позивача відповідач вніс до оскаржуваної постанови завідомо неправдиві дані, чим вчинено правопорушення, яке підпадає під ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Просив позов задоволити.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії РАП №464092425 від 27.01.2022 р., винесену інспектором з паркування Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради Куликом Ю.С., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., за те, що позивач 09.12.2021 р. о 11 год. 38 хв. транспортним засобом Peugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку за адресою м. Івано-Франківськ, Г.Мазепи 114, чим порушив вимоги підпункту п.15.9 (и) розділу 15 ПДР.
Разом з тим, в постанові зазначено, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K 80V2.
Порушення ПДР зафіксоване інспектором з паркування Куликом Ю.С на прилад фіксації ПАК «Інспектор»: ЕМ18521200251, серія та номер ЦОД РАП464092425.
При дослідженні фотодоказів із даного пристрою судом встановлено, що автомобіль Peugeot модель Partner, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку 09.12.2021 з 11:38:42 год., адреса правопорушення: м.Івано-Франківську, Г.Мазепи, 114, GPS координати: 48.91534000, 24.69723700, роз'яснення порушення: зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій.
Згідно статті 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
За пунктом 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. ПДР України).
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, складом даного адміністративного правопорушення є ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно підпункту п.15.9 (и) ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Частиною 3 ст. 265-4 для цілей КУпАП передбачено, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо зокрема, транспортний засіб поставлений ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Апеляційний суд звертає увагу, що доводи позивача щодо того місце зупинки транспортного засобу визначено в постанові неправильно, оскільки виїзд з прилеглої території не вважається вулицею (Г.Мазепи), не заслуговують уваги, з урахуванням наступного.
За визначенням, прилегла територія - територія, яка межує із об'єктом благоустрою (його частиною) або спорудою (тимчасовою спорудою), розташованою на об'єкті благоустрою по його периметру (пункт 2 Типових правил благоустрою території населеного пункту, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.11.2017 № 310 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 р. за № 1529/31397).
Автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій) (пункт 1.10. ПДР).
В даному випадку місце вчинення правопорушення визначене за адресою: Івано-Франківськ, Г.Мазепи, 114, яка відповідає прилеглій території будинку лікарні, яка розташована за цією адресою. При цьому, місце вчинення правопорушення зафіксоване на фото за допомогою зазначених технічних засобів, що виключає допущення помилок.
Частиною 1 ст. 279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно, інспектор з паркування керувався положеннями ст.ст. 279-1 - 279-4 КУпАП, які передбачають порядок розгляду порушень правил паркування, яке зафіксовано в режимі фотозйомки. Статті 279-1 - 279-4 КУпАП містять особливий порядок розгляду справи щодо правопорушення, який було дотримано інспектором (зокрема щодо розгляду справи без участі особи, яка притягається до відповідальності).
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивач здійснивши зупинку транспортного засобу з порушенням п.15.9 (и), а відтак в задоволенні позову до Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради правомірно відмовлено.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.01.2023 року у справі №344/2570/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 11.05.2023