09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 308/3716/22 пров. № А/857/4509/23
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Резуненко Олександра Анатолійовича в інтересах громадянина Угорщини ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2022 року (рішення ухвалене у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Лемак О.В.) у справі за позовом адвоката Резуненко Олександра Анатолійовича в інтересах громадянина Угорщини ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
У березні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби, про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 08.12.2021 року постановою в справі про порушення митних правил №1897/30500/21 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 от. 469 Митного кодексу України, гр. Угорщини ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень. Вказує, що з даною постановою вони не погоджуються з підстав її незаконності та необґрунтованості, а тому вважають, що така підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Зазначає, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови від 30 червня 2021 року вбачається, що нібито громадянка ОСОБА_2 доставила у відділ митного оформлення №1 митного поста «Ужгород вантажний» Закарпатської митниці легковий автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 . 30.06.2021 року товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» на підставі договору про надання послуг митного брокера подано до митного оформлення МД ІМ 40 АА UA 305130/2021/016937 від 30.06.2021 року, договір купівлі-продажу б/н від 25.06.2021 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29.04.07 та сертифікат відповідності щодо затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.76423-21 від 29.06.2021 року, згідно яких гр. ОСОБА_2 здійснювала митне оформлення вищевказаного легкового автомобіля в митному режимі «Імпорт». Під час здійснення митних формальностей було проведено перевірочні заходи з використання баз даних АСМО «Інспектор» та ПІК ЄАІС Держмитслужби «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» внаслідок чого встановлено, що легковий автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 був ввезений гр. Угорщини ОСОБА_1 на митну територію України 04.06.2021 року через пункт пропуску «Косонь» Закарпатської митниці в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Пояснює, що виходячи із диспозиції ч. 4 ст.469 МК України, у позивача відсутній склад правопорушення, адже легковий автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 не передавався ні у володіння, ні у користування, ні у розпорядження ОСОБА_2 . Тільки після зміни режиму з тимчасового ввезення на імпорт автомобіль можна було передати гр. ОСОБА_2 , що і було зроблено. Той факт, що транспортний засіб був оформлений на ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивача, шляхом укладання договору купівлі-продажу, не доводить, що у діях останнього наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 Митного кодексу України. А припущення митного органу з цього приводу не відповідають фактичним обставинам справи. Укладання договору відчуження на матір Позивача зумовлене необхідністю позивача зняти з обліку транспортний засіб марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 в Угорщині з метою його пільгового, легального митного оформлення в Україні. Просив позов задоволити.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив адвокат Резуненко Олександра Анатолійовича в інтересах громадянина Угорщини ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2021 року громадянка ОСОБА_2 доставила у відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород - вантажний» Закарпатської митниці легковий автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 .
Під час здійснення митних формальностей було проведено перевірочні заходи з використання баз даних АСМО «Інспектор» та ПІК ЄАІС Держмитслужби «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» внаслідок чого встановлено, що легковий автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 був ввезений гр. Угорщини ОСОБА_1 на митну територію України 04.06.2021 року через пункт пропуску «Косонь» Закарпатської митниці в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року».
Відтак, громадянин Угорщини ОСОБА_1 здійснив неправомірні операції з автомобілем марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 тимчасово ввезеним ним на митну територію України, шляхом передачі його у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила даний транспортний засіб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.4 ст.469 МК України.
Постановою в справі про порушення митних правих № 1897/30500/21 від 08.12.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн.
Згідно частини 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Під час проведення митних формальностей 30.06.2021 року даний транспортний засіб постійно знаходився у позивача та перебував його віданні, володінні та користуванні.
Факт, що транспортний засіб був оформлений на ОСОБА_2 , яка є матір'ю позивача, шляхом укладання договору купівлі-продажу, не доводить, що у діях останнього наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 Митного кодексу України. А припущення митного органу з цього приводу не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Згідно п. 1, ч. 6, ст. 321 МК України перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно положень ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до частини 4 ст. 469 МК України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормою ч. 4 ст. 469 МК України визначено настання відповідальності за передачу іншій особі у володіння, користування або розпорядження транспортного засобу особистого користування незалежно від того в якому з режимів ввезення знаходиться транспортний засіб.
Згідно п. 3 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" встановлено, що ТЗ для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою. Уповноважена особа - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником товарів і транспортних засобів, наділена правом учиняти дії, пов'язані з пред'явленням цих товарів і транспортних засобів митним органам для митного контролю та митного оформлення при переміщенні їх через митний кордон України, або іншим чином розпоряджатися зазначеними товарами та транспортними засобами.
Відповідно до п. 4 розділу 1 зазначеного наказу ТЗ, що переміщуються через митний кордон України громадянами, перебувають під митним контролем: при ввезенні з метою транзиту - з моменту перетину митного кордону України до вивезення за межі митної території України; при вивезенні для вільного обігу або тимчасово - з моменту пред'явлення митному органу до завершення митного оформлення та вивезення за межі митної території України.
Згідно п. 7 розділу 1 наказу ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" власник т.з. або вповноважена особа, який переміщує т.з. через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає (серед іншого) оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на т.з. або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 458 Кодексу порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення закріплено у главі 68 Кодексу.
Відповідно до ст. 4 п. 60 МК України транспортні засоби особистого користування це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Статтею 255 частиною 5 МК України врегульовано, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до ст. 325 ч. 3 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 380 ч. 5 абз. 1, 3 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Таким чином, легковий автомобіль марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова НОМЕР_1 був ввезений гр. Угорщини ОСОБА_1 на митну територію України 04 червня 2021 року через пункт пропуску «Косонь» Закарпатської митниці в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року».
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що громадянин Угорщини ОСОБА_1 здійснив неправомірні операції з автомобілем марки «PEUGEOT PARTNER», номер кузова VF37J9HTC68000439тимчасово ввезеним ним на митну територію України, шляхом передачі його у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила даний транспортний засіб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.4 ст.469 МК України.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката Резуненко Олександра Анатолійовича в інтересах громадянина Угорщини ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2022 року у справі №308/3716/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 11.05.2023