Справа № 569/6847/23
10 травня 2023 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, рнокпп - НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно адміністративного протоколу серії ААД №430127 від 04.04.2023, 04.04.2023 о 21 год. 37 хв. в м. Рівне, вул. Тувинських Добровольців, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Nissan Navara днз НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Alcotest N7510, у присутності двох свідків, що підтверджується тестом №273, результат огляду становить 0.40% проміле, чим порушив п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 винним себе у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав просив справу закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, суду пояснив, що поліцейські незаконно зупинили його транспортний засіб, а тому всі докази по справі не є неналежними, ознак алкогольного сп'яніння не мав, тому добровільно погодився пройти тест,
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, відеозапис події, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2. 9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII, поліція згідно з покладеними на неї завданнями, серед іншого, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 2 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 визначено: Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, направлення водіїв для огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння регулюється: Кодексом України про адміністративні правопорушення; Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853,; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, з подальшими змінами.
Згідно матеріалів справи, за результатом проходження тесту ОСОБА_1 технічний прилад Drager Alcotest 0334 показав результат 0,40%0 проміле у видихаємому повітрі.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452-735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Допустима норма алкоголю в повітрі, що видихається даним нормативно-правовим актом не передбачена.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Питання дії міжнародних договорів, ратифікованих за часів СРСР на території України вирішено Законом України від 10.12.1991 року «Про дію міжнародних договорів на території України», згідно положень якого укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства.
З урахуванням викладеного Конвенція ООН про дорожній рух (Віденська конвенція) від 08.11.1968 року являється частиною національного законодавства України.
Пунктом 5 статті 8 Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968 року, ратифікованою Указом Президії Верховної Ради УРСР 25.04.1974 року передбачено, що водій (погонщик) має завжди бути в змозі керувати своїм транспортним засобом (направляти свою худобу).
Дана частина конвенції застосовується з пунктом 7 Додатку до Європейської угоди від 01.05.1971 року, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, відкриту для підписання у Відені 08 листопада 1968 року. Відповідний додаток містить доповнення та зміни внесені у відповідні положення Конвенції.
З урахуванням Європейської угоди пункт 5 статті 8 Конвенції потрібно читати наступним чином: «В національному законодавстві мають бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого являється несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не має перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Відповідно до таблиці переведення одиниць виміру алкоголю 0,250 мг становить 0,5 % проміле. В різновидах алкотестерів представлених в Україні до застосування, одиниця виміру встановлена в проміле %.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Тобто, предметом з'ясування по даному адміністративному провадженню є встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння особою, відносно якої складено протокол.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Щодо результату тесту, отриманого при застосуванні технічного засобу Drager Alkotester суд приймає до уваги положення п. 7 Розділу ІІ інструкції № 1452-735, згідно якого цифровий показник спеціального технічного засобу має бути більше 0,2 проміле алкоголю в крові. ОСОБА_2 являється газоаналізатором, таким чином вміст етанолу встановлюється у повітрі, що видихається людиною. Інструкція № 1452 735 не містить мінімально допустимий цифровий покажчик алкоголю у повітрі, тому суд керуючись принципом правової визначеності застосовує положення Віденської конвенції, яка є частиною національного законодавства України та містить цифрові покажчики допустимого рівня вмісту алкоголю як в крові людини так й в повітрі, що видихається (0,50 грамів алкоголю в крові та 0,25 мг на літр повітря), що не є тотожним поняттям з похибкою технічного засобу вимірювання.
За результатом розгляду справи, судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 04.04.2023 року керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння чи знаходився під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з покажчиком, що перевищує 0,2 % проміле в крові.
Щодо доводів ОСОБА_1 про безпідставність зупинки його автомобіля, то суд погоджується із вказаним доводом, оскільки в справі немає документального підтвердження правомірності зупинки автомобіля, під його керуванням, що суперечить ЗУ «Про дорожній рух» та ПДР, і є підставами вважати, що всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедура огляду водія, неправомірними за правовим принципом концепції плодів отруйного дерева.
Саме така позиція, викладена в Постанові Івано-Франківського апеляційного суду у справі № 344/8791/22 від 13.09.2022 року та Постанові Чернівецького апеляційного суду по справі №718/1824/22 від 13.10.2022 року, та правовому висновку Верховного Суду у справі №686/11314/17 від 15.03.2019 року.
Також, із досліджених відеозаписів слідує, що при складанні протоколу ОСОБА_1 не було належно роз'яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист при складанні зазначеного протоколу.
Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст.268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Зазначене істотне порушення права ОСОБА_1 на захист дає підставу суду для визнання всіх здобутих працівниками поліції у справі даних і документів недопустимими доказами в силу правового принципу «плодів отруйного дерева».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ч.1 ст.130, ст.ст.280,283,284,294 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя -