Справа № 559/1910/20
Провадження № 2/559/10/2023
02 травня 2023 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.
секретаря судового засідання Юрчук Ю.О.,
за участю представника відповідача - адвоката Боржецького О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, -
Стислий виклад позиції сторін.
До Дубенського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири. Позовні вимоги обгрунтувала тим, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 13 червня 2020 року вночі відбулось затоплення помешкання у зв'язку із протіканням води з квартири АДРЕСА_2 у цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище. Про факт затоплення квартири повідомлено Дубенський ВП ГУНП в Рівненській області та внесено відомості до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за №4518 від 13.06.2020.
15 червня 2020 року комісією ТОВ «Житловик-Дубно» складено акт обстеження яким зафіксовано факт залиття квартири та його наслідків. Також комісією встановлено, що аварія сталася у квартирі АДРЕСА_3 внаслідок розриву колби фільтра очищення води. Власником квартири є ОСОБА_2 .
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно - технічної експертизи від 16.07.2020 року №1407 вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 внаслідок залиття, що мало місце 13 червня 2020 року, становить 44472, 00 грн. та витрати на проведення експертної оцінки 3500,00 грн.
Відповідачці ОСОБА_2 було направлено 03.08.2020 року вимогу про компенсацію завданих збитків спричинених внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 рекомендованим листом, який вона отримала, проте збитки не відшкодувала. Просила стягнути завдану відповідачем шкоду в судовому порядку.
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, залучено правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .
Представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Боржецьким О.Л. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позову ОСОБА_2 не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Позовну вимогу про відшкодування майнової шкоди позивачка пред'являє до ОСОБА_2 як формальної власниці квартири. Однак, ОСОБА_2 , будучи власницею квартири, насправді ніколи в ній не проживала. Вона зареєстрована у м. Донецьк, а на момент затоплення квартири взагалі проживала за кордоном, як і станом на даний час. Разом з тим, за договором оренди житла від 01.11.2019 квартира АДРЕСА_3 була здана в оренду ОСОБА_4 строком на один рік. Прізвище й ініціали орендаря згадуються навіть в акті обстеження від 15.06.2020, складеного комісією ТОВ «Житловик-Дубно», що додатково підтверджує факт використання квартири саме наймачем (а не власником житла) на момент затоплення майна позивачки.
У пункті 1.4 згаданого договору чітко зафіксовано, що поточний ремонт приміщення та майна в квартирі здійснює орендар. А згідно з пунктом 6.2 цього ж договору орендар бере на себе обов'язки дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та правил пожежної безпеки; усувати наслідки аварій, що сталися в квартирі, або в сусідніх квартирах з вини орендаря; забезпечувати збереження і охайність квартири, орендованого приміщення, та підтримувати його в належному стані; здійснювати за власний рахунок поточний ремонт квартири; дбайливо ставитися до майна, яке знаходиться в квартирі; компенсувати збитки і усувати пошкодження, які сталися з вини орендаря. Крім того, в Акті приймання-передачі житлового приміщення (додатку 1 до договору оренди житла) міститься окреме застереження, що сантехніка вимагає перевірки на справність до початку експлуатації. Таким чином, навіть якщо причиною залиття (затоплення) і стала аварія у квартирі ОСОБА_2 , то нести відповідальність за стан сантехніки у квартирі та відшкодовувати шкоду внаслідок аварій, спричинених її незадовільним станом, повинен нести орендар (користувач) даного майна. Саме орендар взяв на себе відповідні обов'язки за договором, та проживаючи у квартирі, повинен був дбати про підтримання її в належному стані. Отже, ОСОБА_2 не є належним відповідачем за цим позовом. Саме орендар (наймач) житлового приміщення має компенсувати шкоду, заподіяну його діями чи бездіяльністю внаслідок неналежної експлуатації житлової площі, яку він винаймав.
Окрім того, огляду квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , насправді ніхто не проводив. Оскільки, позивачем не надано для суду доказів фіксації достеменної причини затоплення квартири, то відповідно і не можливо стверджувати що встановлено саме ту винну особу, дії чи бездіяльність якої були неправомірними, і що між дією чи бездіяльністю такої особи та шкодою наявний безпосередній причинний зв'язок. Залежно від причин залиття квартири належними відповідачами у таких справах можуть бути не лише власники житла або користувачі (наймачі) квартир, але й балансоутримувачі багатоквартирного будинку, в якому сталося залиття квартири, або виконавці послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж тепло- або водопостачання. До позову не долучено таких доказів, які б давали змогу чітко визначитися із тим, хто в даному випадку є винуватцем аварії в системі водопостачання та відповідно є належним відповідачем у справі.
Не з'ясованою є справжня технічна причина залиття квартири позивачки і відповідно правильність визначення сторони відповідача у справі. Акт обстеження від 15.06.2020, який оформлявся комісією ТОВ «Житловик-Дубно», був складений за відсутності орендаря квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 чи представника власника - ОСОБА_5 . Цей акт складено однобоко, упереджено, без дотримання елементарних вимог щодо забезпечення об'єктивності такого обстеження. Разом з тим, в акті обстеження від 15.06.2020 не вказано конкретної особи, яка допустила залиття квартири позивачки. Тобто, відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила таке залиття. Відсутність зазначення особи, яка допустила залиття квартири, призводить до визнання акту неналежним та недопустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Причини залиття не досліджувалися і в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи. Як слідує із висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 16.07.2020 за № 1407, на вирішення цієї експертизи ставилося лише питання про вартість відновлювального ремонту.
Окрім того, техпаспорт на квартиру позивачки, у якій відбулося затоплення, перероблявся у зв'язку з тим, що у цій квартирі відбулося перепланування. Не зрозуміло, чи розроблялася відповідна проектна документація на таке переобладнання, чи погоджувалася вона з відповідними організаціями. З огляду на це, залишається не з'ясованою справжня технічна причина залиття квартири позивачки і відповідно правильність визначення сторони відповідача у справі. Перелік найменувань робіт у локальному кошторисі розширений штучно, з метою завищення загальної суми відновлювального ремонту.
Зважаючи на вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивачкою ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, у якому зазначає, що вона є правонаступником ОСОБА_3 , оскільки успадкувала після її смерті квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом НРТ 150160, а тому до неї перейшли всі права та обов'язки позивача. Вважає ОСОБА_2 , як власник квартири є належним відповідачем у справі, позаяк на момент аварії в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу, що сталася з причин розриву фільтра очищення води, та приїзду за її повідомленням працівників поліції, присутній в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , не надав підтверджуючих документів про найм квартири, пояснюючи, що він проживає у ній з дозволу власника ОСОБА_2 , без укладення відповідного договору найму чи оренди житла. Адже саме на власникові квартири лежить обов'язок, передбачений ч.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджений Постановою КМУ №572 від 08.10.1992, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку а наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди).; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян і т.ін. ОСОБА_4 на момент проведення обстеження комісією з ТОВ «Житловик-Дубно» 15.06.2020 будь-яких пояснень не надав і від його підписання відмовився. Тобто, на момент подання позову, будь-яких підтверджуючих даних про те, що останній був наймачем квартири, у позивача не було.
Сам факт відсутності власника та пасивна поведінка щодо майна, обладнання, не звільняє його від обов'язків, слідкувати за належним їх утриманням. Адже фільтр для очищення види є додатково влаштований власником побутовий пристрій для очищення води від нерозчинних частинок, домішок, хлору та його похідних, а також від вірусів, бактерій, важких металів тощо. Він не відноситься до загальних мереж водопостачання, які перебувають на обслуговуванні у ТОВ «Житловик-Дубно», чим обґрунтовує обставину, що це підприємство не визначене як відповідач.
Окрім того, вона має об'єктивні сумніви того, що договір оренди житла від 01.11.2019 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був підписаний між цими сторонами, ще до факту затоплення. Що стосується компенсації збитків та усунення пошкоджень, що сталися з вини орендаря, то відсутні прямі посилання на те, що цю шкоду він повинен компенсувати на користь третіх осіб, яким заподіяно безпосередню шкоду, а відповідно такий обов'язок ним взято виключно перед ОСОБА_2 , яка має право звертатися до нього в порядку регресу.
Зазначає, що актом обстеження від 15.06.2020 чітко встановлено, що причиною аварії є розрив колби фільтру очищення води, яка сталася в квартирі відповідачки. Наслідком чого став факт затоплення сусідньої, нижньої квартири АДРЕСА_4 і між ними є прямий причинний зв'язок. Що стосується вини відповідача, то вона виражається у формі протиправної бездіяльності, коли відповідач повністю ігнорувала свій обов'язок по належному утриманню свого майна та обладнання і відсутність її у власній квартирі на момент аварії не звільняє її від цього не виконаного обов'язку. Просить позовні вимоги, викладені у позовній заяві до ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 20.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.05.2021 провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача.
Ухвалою суду від 13.05.2022 відновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.09.2022 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, залучено правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 була власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2005 року (а.с. 5).
Технічний паспорт на вищевказану квартиру виготовлений на ім' я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7).
15 червня 2020 року комісією ТОВ «Житловик-Дубно» складено акт обстеження яким зафіксовано факт залиття квартири за вищевказаною адресою та його наслідків. Комісією встановлено, що аварія сталася у квартирі АДРЕСА_3 внаслідок розриву колби фільтра очищення води (а.с. 8).
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 16.07.2020 року №1407 вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 внаслідок залиття, що мало місце 13 червня 2020 року, становить 44472, 00 грн. та витрати на проведення експертної оцінки 3500,00 грн. (а.с. 9-29).
Відповідачці ОСОБА_2 було направлено 03.08.2020 року вимогу про компенсацію завданих збитків спричинених внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 рекомендованим листом (а.с. 30, 31).
Власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №249320695 від 22.03.2021 (а.с. 41-56).
За інформацію Держприкордонслужби від 11.07.2022 з 10.05.2020 ОСОБА_2 перебувала за кордоном (а.с. 143).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 70).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1489 від 31.05.2022, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_4 (а.с. 124).
Про це ж свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69084843 від 31.05.2022 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №301873079 від 01.06.2022 (а.с. 125, 126-128).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №07-01-23/4302 від 03.05.2022, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 132).
Як зазначено у повідомленні КП «Архітектор» від 06.06.2022, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 відбулося перепланування, а саме: об'єднання санвузла та демонтаж віконного проєму до лоджії. Добудов, які потребують введення в експлуатацію та отримання дозвільної документації у вищевказаній квартирі не проводилось (а.с. 141).
Згідно повідомлення ТзОВ «Житловик-Дубно» від 14.10.2022 переобладнання безпосередньо працівниками ТзОВ «Житловик-Дубно» у квартирі АДРЕСА_4 не проводилося. Проектна документація на перепланування та переобладнання згаданої квартири товариством не розроблялась і не погоджувалась. Можливості надати точну інформацію щодо обстеження систем водопостачання і водовідведення у квартирах АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 вони не мають (а.с. 153).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що не пам'ятає виявлену причину затоплення у квартирі АДРЕСА_4 . Акт обстеженя складала, разом з нею був майстер ОСОБА_8 . Причину затоплення не досліджувала, її посадовими обов'язками було висвітлення в соцмережах діяльності ЖЕКу. На неї тимчасово були покладені обов'язки інженера.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що обставин подій 15.06.2020 вже не пам'ятає. Зазначив, що якщо якась особа відмовляється від підпису в акті, то це засвідчують свідки.
Експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що при огляді експертом затопленої квартири АДРЕСА_4 та фіксуванні наявних пошкоджень представників власниці квартири АДРЕСА_2 за тією ж адресою, не було. Експертиза проводилась за заявою позивачки. На вирішення експертизи ставилося лише питання про вартість відновлювального ремонту. Експертом не з'ясовувалася технічна причина залиття квартири позивачки. Про це зазначалось в акті обстеження, скиданому ТОВ «Житловик-Дубно» від 15.06.2020. Цементної стяжки у квартирі на момент залиття раніше не було взагалі, був паркет.
Норми права застосовані судом, мотивована оцінка та висновки.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
На вказані умови відшкодування шкоди вказано в роз'ясненнях наведених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За вимогами частин першої, третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга стаття 77 ЦПК України).
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ОСОБА_2 вважає себе неналежним відповідачем у справі, оскільки будучи власницею квартири АДРЕСА_3 , в ній не проживала. Вона зареєстрована у м. Донецьк, а на момент затоплення квартири позивачки взагалі проживала за кордоном. За договором оренди житла від 01.11.2019 квартира була здана в оренду ОСОБА_4 строком на один рік. Тому, навіть якщо причиною залиття (затоплення) і стала аварія у її квартирі, то нести відповідальність за стан сантехніки у квартирі та відшкодовувати шкоду внаслідок аварій, спричинених її незадовільним станом, повинен орендар (користувач) даного майна. Саме орендар взяв на себе відповідні обов'язки за договором, та проживаючи у квартирі, повинен був дбати про підтримання її в належному стані, а тому має компенсувати шкоду, заподіяну його діями чи бездіяльністю внаслідок неналежної експлуатації житлової площі, яку він винаймав.
При цьому, з клопотанням в порядку статті 51 ЦПК України про залучення до участі у справі співвідповідача або заміну неналежного відповідача позивач до суду не зверталася.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Між тим, як вбачається із доданого до позову Акту обстеження квартири АДРЕСА_4 , який оформлявся комісією ТОВ «Житловик-Дубно» 15.06.2020, він не відповідає зазначеним Правилам, оскільки фіксує стан речей після затоплення та причину залиття. В Акті не вказано конкретної особи, яка допустила залиття квартири позивачки. Тобто, відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила таке залиття. Відсутні відомості про те, що факт затоплення і розмір збитків підтверджують якісь свідки. Акт не містить відомостей про присутність під час його складання мешканців або власників квартири АДРЕСА_3 , а також інші необхідні відомості, які слід зазначити при складанні такого виду документа. Огляду квартири АДРЕСА_2 проведено не було. Хоча в Акті обстеження і зазначено, що ОСОБА_4 від підпису відмовився, проте це не засвідчено свідками.
У зв'язку із цим, суд вважає наведений акт неналежним доказом, що відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц (провадження №61-23957св18), від 22.05.2019 у справі №640/8205/17 (провадження №61-3662св19) від 10.05.2018 у справі № 465/2120/14-ц (провадження № 61-892 св 17) та від 21.02.2018 у справі №2-1974/11 (провадження №61-4574 св18).
З висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 16.07.2020 року №1407 не можливо встановити причину затоплення квартири позивача, а також дійсного розміру збитків.
Не підтвердили позовних вимог позивача також і свідки, які були допитані в судовому засіданні.
У зв'язку із цим, суд вважає вину відповідача недоведеною, як недоведеним і причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та заподіяною шкодою. Недоведеним є також і розмір заподіяних збитків.
Враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування заявленої позивачкою шкоди, а тому позов задоволенню не підлягає.
Інші доводи та заперечення сторін не впливають на висновок суду, а тому немає необхідності в наданні їм оцінки судом, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини, який вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові, понесені позивачем судові витрати на підставі положень статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_3 ) до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.05.2023.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: