Ухвала від 05.05.2023 по справі 127/11192/23

Справа № 127/11192/23

Провадження №11-сс/801/257/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці судове провадження за апеляційною скаргою прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2023 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №42022022110000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_7 та прийнято рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах досудового розслідування, а саме 18.06.2023.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти заявленим ризикам, а сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, прокурор вказує, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Апелянт переконаний в наявності достатніх підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належну процесуальну поведінку та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, доводи підозрюваного та захисника про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, а апеляційної скарги прокурора без задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може обґрунтовуватися виключно тяжкістю висунутого обвинувачення чи підозри.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На думку колегії суддів зазначених вимог слідчий суддя не дотримався та прийняв рішення всупереч тим нормам закону, на які послався, та тим обставинам, які визнав встановленими, чим допустився істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Так, за наслідками розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя в ухвалі вказав, що слідчим та прокурором не було доведено підстав для обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя повинен перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Крім того, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суддя повинен взяти до уваги особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Дослідивши клопотання слідчого та матеріали по розгляду клопотання провадження, колегія суддів встановила наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину. Вагомість вказаних доказів не викликає сумнівів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню кримінального провадження, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, які підтримані прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя не надав належної оцінки, викладеним в клопотанні слідчого доводам.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Суворість покарання за вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке, законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 відноситься до корупційного злочину, а тому відносно нього при призначенні покарання судом не може бути призначено більш м'яке покарання ніж передбачене законом або прийнято рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Ймовірне засудження підозрюваного до покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, його майновий стан свідчать про відсутність стримуючих факторів від переховування.

ОСОБА_7 підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді директора TOB «Охоронна фірма «Джем-Спорт», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протиправно заволодів грошовими коштами КП «Вінницька транспортна компанія» на загальну суму 2 457 420,16 гривень.

Речі і документи, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, знаходяться в тому числі у володінні ОСОБА_7 , який є діючим директором TOB «Охоронна фірма «Джем спорт» і може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.

Також слідчим та прокурором доведено існування ризику впливу на свідків, адже значна кількість свідків у кримінальному провадженні є працівниками TOB «Охоронна фірма «Джем спорт», а також КП «Вінницька транспортна компанія», з якими ОСОБА_7 , будучи діючим директором TOB, може безперешкодно контактувати та використовуючи наявні в нього повноваження, а також набуті зв'язки, може особисто або ж через інших осіб впливати на них з метою зміни показів.

З урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, від вчинення ОСОБА_7 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в триманні ОСОБА_7 під вартою.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір застави.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 12 КК України визначено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди.

Враховуючи, що законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. На думку колегії суддів, сума застави повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для нього, що призведе до неможливості виконання застави.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру, є особливо тяжким та відноситься до корупційних.

Корупційна діяльність безпосередньо пов'язана з великими обсягами активів, які можуть становити значну частку ресурсів держави та які ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

Хоча максимальна межа застави, визначена п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, є значною, проте така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів.

Апеляційний суд повністю погоджується з доводами прокурора, що рівень доходів підозрюваного ОСОБА_7 є достатньо високим, що свідчить про те, що застава у межах, визначених абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.

Перспектива втрати застави повинна мати суттєвий негативний вплив на матеріальне становище ОСОБА_7 та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи матеріальний стан підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого йому корупційного кримінального правопорушення, встановлені ризики, суму грошових коштів, яка, за версією органу досудового розслідування, є предметом кримінально протиправних дій, колегія суддів вважає за доцільне визначити йому заставу у розмірі 915 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 455 860 гривень.

Керуючись ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2023, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, скасувати.

Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, зареєстрованого

та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

строком на 60 діб, до 18 червня 2013 року.

Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 915 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 455 860 (два мільйони чотириста п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 обов'язки:

-прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою

вимогою;

-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу

слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у

даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4