Справа № 523/5347/14-ц
Провадження №6/523/182/23
"25" квітня 2023 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Дяченко В.Г.
за участю секретаря - Мішаглі Л.В.,
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про звернення стягнення на незареєстроване в установленому порядку майно боржника,-
До Суворовського районного суду м. Одеси звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. з поданням, в якому просив дозволити звернути стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ), що не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 17,4 кв.м. та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 34,5 кв.м.
В обґрунтування подання вказано, що на примусовому виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавчий лист № 523/5347/14-ц виданий Суворовським районним судом м. Одеси 18 вересня 2014 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 555884,85 грн. та понесені судові витрати в розмірі 3654,00 грн. Приватний виконавець надіслав суду копії матеріалів виконавчого провадження та зазначив, що боржник добровільно рішення суду не виконує, ухиляється від виконання останнього, а тому, у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів та рухомого майна, завдяки яким можливо задовольнити вимоги стягувача, для повного, реального та своєчасного виконання судового рішення, просить суд звернути стягнення на нерухоме майно боржника, що не зареєстровано в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 10,11 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Дослідивши подання та додані до нього копії матеріалів виконавчого провадженя, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання приватного виконавця з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 липня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір на забезпечення вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором № 269/ФКВІП-07. Предметом іпотеки є квартира , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 17,4 кв.м. та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 34,5 кв.м., належна Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 12.07.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 3867, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 липня 2007 року, номер правочину : 2212114 .
З матеріалів подання вбачається, що на підставі заочного рішення Суворовського районного року суду м. Одеси від 05 серпня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили 19 серпня 2014 року, Суворовським районним судом м. Одеси 18 вересня 2014 року видано виконавчий лист № 523/5347/14-ц.
Встановлено, що представник ПАТ «Дельта Банк» подав приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Г.В. заяву про відкриття виконавчого провадження вих. №3142 від 25.07.2018 року.
Так, 28 серпня 2018 року було відкрито ВП № 57070345 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором.
В процесі примусового виконання рішення приватним виконавцем 03 вересня 2018 року було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 17,4 кв.м. та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 34,5 кв.м., що належить боржнику ОСОБА_1 .
Того ж дня, постановою приватного виконавця накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою від 03 вересня 2018 року звернуто стягнення на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, реєстраційний номер обтяження : 5291204, тип обтяження: іпотека, зареєстровано: 19 грудня 2012 року, реєстратором: Приватний нотаріус Кондратюк В.С., підстава обтяження: договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, 2258, 30.06.2010, Приватний нотаріус Київського МНО Соколовим О.Є., об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:19492597, Іпотекодердатель: ПАТ «Дельта Банк», Іпотекодавець: ОСОБА_1 , розмір основного зобов'язання: 45 500 доларів США, строк виконання :11.07.2032, додаткові дані : кредитний договорі № 269/ФКВІП-07 від 12.07.2007 року.
Так, згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України № 1041839677 від 04.09.2018 року про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, результат обробки запиту: юридичну особу ліквідовано (припинено)/фізичну особу - підприємця припинено.
З відповіді №1042449761 від 19 вересня 2018 року Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовим договорами, про останнє місце роботи ОСОБА_1 інформацію не знайдено.
З відповіді №1042195364 від 19 вересня 2018 року Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії : ОСОБА_1 інформацію не знайдено.
Згідно відповіді з 13 банківських установ у боржника ОСОБА_1 відсутні відкриті діючі рахунки.
Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05.08.2014 року справа № 523/5347/14-ц з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк » (код ЄДРПОУ -34047020 ) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ - 42251700, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська,36 оф.308) відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради станом на 31 грудня 2012 року ОСОБА_1 не звертався до КП «БТІ» ОМР із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 31.12.2012 року право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за іншою фізичною особою.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
При цьому, за змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 4 ст. 10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, завершальною стадією якого є виконання судового рішення. Затримання виконання судового рішення може бути виправданим лише за виняткових обставин. Проте, у будь-якому разі, таке затримання не може бути настільки довгим, аби була знищена сама сутність того права, яке захищається частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях дійшов висновку, що неспроможність держави вжити належних заходів для виконання рішення суду впродовж строку, визначеного національним законодавством, означає позбавлення частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод її корисного значення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року, п. 40, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії").
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Боржник ОСОБА_1 не виконав добровільно рішення суду, не подав виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб.
Як встановлено в ході виконавчого провадження у боржника відсутнє майно та кошти на рахунках у банку, на яке б можливо було б здійснити стягнення.
Згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Зазначене кореспондується також із ч. 10 ст. 440 ЦПК України, відповідно до якого, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Положення ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містять визначення термінів, у тому числі державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 року у справі №910/10987/18 зазначив, що за змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №925/1121/17 та від 17.04.2019 року у справі №916/675/15.
З огляду на викладене, враховуючи, що звернення стягнення на незареєстроване в установленому законом порядку майно боржника необхідне для виконання рішення суду, з метою захисту прав стягувача, враховуючи тривалість невиконання рішення суду, суд вважає, що подання приватного виконавця слід задовольнити, оскільки, виконання рішень суду без зазначеного заходу є неможливим.
Керуючись ст.ст. 258-261, 440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про звернення стягнення на незареєстроване в установленому порядку майно боржника - задовольнити.
Надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 17,4 кв.м. та підсобних приміщень, загальною площею всієї квартири 34,5 кв.м., яка належить боржнику на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 12.07.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 3867, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 липня 2007 року, номер правочину : 2212114 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 25.04.2023 року.
Суддя: