Справа №522/15671/22
Провадження №1-і/522/5/23
11 травня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нижні Сірогози Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого в рамках кримінального провадження №12018230090001078 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , (у режимі відеоконференції), -
В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в рамках кримінального провадження №12018230090001078 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
Дане клопотання мотивоване тим, що на розгляді Бериславського районного суду Херсонської області перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018230090001078 за обвинуваченням ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він повторно, 10.11.2018 року близько 12.00 години, знаходячись в приміщенні буд. АДРЕСА_2 , таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю власника будинку з однієї із кімнат, викрав 3 поліетиленові бутлі об'ємом 5 л. кожен в запакованому стані без пошкоджень з соняшниковою олією торгівельної марки «Добра олія», вартість якої згідно висновку експерта № 3179-МТ від 15.11.2018 станом на листопад місяць 2018 року становила 421 гривень 56 копійок, які належали потерпілому ОСОБА_7 , обернув їх на свою користь і розпорядився на свій розсуд шляхом подальшого перенесення до тимчасового місця проживання, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вказану суму.
Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Крім того, ОСОБА_4 повторно 11.11.2018 року в період часу з 10:00 годин до 16:00 годин, таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, шляхом відчинення хвіртки воріт проник на огороджену територію подвір'я будинку АДРЕСА_2 , з подвір'я, з лівої сторони від вхідних дверей будинку викрав бувший у використанні візок для перевезення ручної поклажі (кравчучка), вартість якого згідно висновку експерта № 3408-МТ від 06.12.2018 станом на листопад місяць 2018 року становила 200 гривень, 00 копійок, який належав потерпілому ОСОБА_7 , обернув його на свою користь і розпорядився на свій розсуд шляхом подальшого перенесення до тимчасового місця проживання, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вказану суму.
Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно.
Також ОСОБА_4 повторно 12.11.2018 року близько 02:30 години, шляхом відчинення хвіртки воріт проник на території домоволодіння буд. АДРЕСА_2 , таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, зірвавши навісний гачок вхідних дверей будинку потрапив до приміщення кухні де з шухляди шафи викрав грошові кошти в сумі 250 гривень купюрами номіналом 10 гривень - 1шт., 20 гривень - 2 шт., 50 гривень - 2 шт., 100 гривень - 1 шт., які належали потерпілому ОСОБА_7 , обернув їх на свою користь і розпорядився на свій розсуд витративши їх на власні потреби, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вказану суму.
Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого манна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинене повторно.
Після вчинення вказаних злочинів, та повідомлення про підозру, ОСОБА_4 зник зі свого місця проживання та виїхав за межі Херсонської області, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук.
Після встановлення місця його перебування, ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду від 02 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому прокурор зазначив, що ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні та у подальшому судом при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час не змінились. Зокрема, такими ризиками є: обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки під час досудового розслідування останнього було оголошено у розшук, після встановлення його місці перебування, слідчим суддею обраного відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній неодноразово судимий, був засуджений за вчинення умисних злочинів.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 із зазначених в даному клопотанні підстав та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити на більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_4 надав клопотання, відповідно до якого останній просить змінити запобіжний захід відносно нього з тримання під вартою на особисте зобовязання, мотивуючи тим, що у прокурора відсутні матеріали кримінального провадження, слідчі дії не проводяться, провина не доведена, при цьому він перебуває під вартою з 02.02.2022 року. Також ОСОБА_4 зазначив, шо він має постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає зі своєю цивільною дружиною та наміру переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, не має.
Враховуючи військову агресією Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави та впровадженням на території України воєнного стану та неможливістю доставки обвинуваченого ОСОБА_4 , який утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», судом було прийнято рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Дане клопотання прокурора, відповідно до розпорядження Верховного суду України від 26 вересня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області», на підставі ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, у кримінальних провадженнях, що були під територіальною юрисдикцією Бериславського районного суду Херсонської області, підсудне Приморському районному суду м. Одеси.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та останній тримається під вартою з 02.02.2022 року, проте на теперішній час слідчі дії не проводяться у зв'язку із відсутністю матеріалів кримінального провадження. При цьому, ОСОБА_4 має постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає зі своєю цивільною дружиною.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При вирішення питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано, що відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Судом враховано, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, приходить до висновку, що прокурором не доведено обґрунтованість продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , та запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування і не завадить його проведенню, у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на останнього зобов'язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора Бериславської окружної прокуратуру Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в рамках кримінального провадження №12018230090001078 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, - відмовити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 22-00 год. до 07-00 год наступного дня, строком на 60 днів, тобто до 09.07.2023 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (у разі існування такого) або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 11.05.2023 року.
Виконання ухвали суду покласти на прокурора Бериславської окружної прокуратуру Херсонської області ОСОБА_3 або інших прокурорів з групи у вказаному кримінальному провадженні.
Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебувають під домашнім арештом, покласти на працівників органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення обвинувачених.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
11.05.2023