Справа №522/9554/20
Провадження по справі № 1-кп/522/139/23
11 травня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт, який надійшов разом із угодою про примирення, у кримінальному провадженні №12020160500001504 від 13.04.2020 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, Золочівського району, с. Перемога, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_3 , 12.04.2020 приблизно о 10:30 годині перебував в приміщенні магазину «Mobilcom», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 95, де діючи з корисливих мотивів та переслідуючи ціль особистого збагачення, відкрито заволодів мобільним телефоном «Мейзу Aurora blue 16th, 64 Gb», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMBI 2: НОМЕР_2 , завдавши власнику ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 3500 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та підтвердив обставини справи, які описані у обвинувальному акті, пояснивши, що злочин вчинив за вказаних вище обставин, у вчиненому кається. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що 29.05.2020 він добровільно уклав із потерпілим угоду про примирення, згідно якої вони просять суд затвердити вказану угоду, та призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Також, у даній угоді сторонам роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив суду, що угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив суду щодо добровільності укладення з підозрюваним ОСОБА_3 угоди про примирення та не заперечував щодо призначення покарання, зазначеногов угоді.
Прокурор у судовому засіданні просила суд затвердити угоду про примирення.
Дослідивши угоду про примирення та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого ОСОБА_3 , тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, що передбачено ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 від 29.05.2020, відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання суд ураховує вимоги ст. 5 КК України, відповідно до якої у випадках якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, сприяв розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують відповідальність ОСОБА_3 ,- не встановлено.
Цивільний позов у справі,- відсутній.
Речові докази у справі, підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 468 - 476, ч.15 ст. 615 КПК України, суд, -
Угоду від 29.05.2020 про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 , - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання після набрання вироком чинності,- скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефоном «Мейзу Aurora blue 16th, 64 Gb», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMBI 2: НОМЕР_2 , - наданий потерпілому ОСОБА_6 на зберігання,- вважати повернутим за належністю;
- цифровий диск DVD-R,- зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_7
11.05.2023