03 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/7732/21 пров. № А/857/621/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Кахнич Г.П.,
за участю представника позивача Ткачука Т.А.,
за участю представника відповідача Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, прийняте суддею Луцович М.М. о 16 годині 12 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складено 12.12.2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимал Контракт» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ТОВ «Оптимал Контракт» (надалі - ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (надалі - ГУ ДПС у Закарпатській області), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Закарпатській області №3105378/40002794 та №3105379/40002794 від 14.09.2021; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладні №77 та 78 від 10.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 позов задоволено.
Суд виходив з того, що за період діяльності за 2019-2020 роки позивачем були укладені договори надання послуг з наступними замовниками: ТОВ «Епіцентр» - надані послуги за період дії договору на суму 21 510 384,07 грн (в т.ч. ПДВ 3 585 064,01 грн); ТОВ «Мего Лтд» - надані послуги за період дії договору на суму 7 434 141,17 грн (в т.ч. ПДВ 1 239 023,53); ТОВ «ФПГ «Алькор» - надані послуги за період дії договору на суму 708 995,04 грн (в т.ч. ПДВ - 118 165,84 грн).
Позивачем надано до податкового органу всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких були виписані відповідні податкові накладні.
Для забезпечення господарської діяльності позивачем взято в оренду вантажні транспортні засоби в суб'єктів підприємницької діяльності, які не є платниками податку на додану вартість.
Відомості про всі орендовані вантажні транспортні засоби відображені в формі 20-ОПП. В бухгалтерському обліку відомості про орендовані вантажні транспортні засоби відображені на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» про що свідчить копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».
Для забезпечення виконання зобов'язань по Договору транспортного перевезення №01-04/2020 від 29 квітня 2020 з ТОВ «Синергія Оіл» товариством укладено Договір транспортного перевезення №02-07/2020 від 10.07.2020 з ТОВ «ВАГО». Факт надання послуг перевезення за період з 01.09.2020 по 10.09.2020 згідно даного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000082 від 10.09.2020.
Для зберігання палива для власних потреб позивачем оформлено ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №07130414202000215 від 26.03.2020.
Для забезпечення орендованих транспортних засобів пальним ТОВ укладено договір № 6 на постачання нафтопродуктів від 01.01.2020 з ТОВ «Енергоресурс Транс».
Натомість, контролюючим органом у оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не надано для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Суд стягнув витрати на правничу допомогу в розмірі 9600 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою повністю відмовити в позові.
В апеляційній скарзі зазначає, що у вересні 2020 у позивача працювало в штаті 2 працівники, що підтверджується інформацією про виплати доходів.
У позові зазначено, що ТОВ «Оптимал Контракт» взято в оренду транспортні засоби із екіпажем у наступних СПД: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 .
Згідно наявної інформації (облікові та звітні дані ФОП): ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 подано податкові декларації з нульовими показниками, задекларовано відсутність найманих працівників; ФОП ОСОБА_3 подано податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2020 - задекларовано відсутність найманих працівників. Згідно відомостей 20 ОПП СГД має транспортні засоби 5 од. (взято на облік з 05.05.2021) ; ФОП ОСОБА_4 є платник єдиного податку 3 група, не платник ПДВ. Основний вид діяльності- 46.61-оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням. Згідно відомостей 20 ОПП відсутні об'єкти оподаткування; ФОП ОСОБА_5 платник єдиного податку 3 група, неплатник ПДВ. Основний вид діяльності-49.41-вантажний автомобільний транспорт. Подано податкову декларацію за 2020. Відсутні наймані працівники за 1 кв.2020, 2 кв.2020, 3 кв.2020.
Згідно додатку до договору від 29.04.2020 №01-04/2020, укладеного з ТОВ «Синергія- ОІЛ» чітко обумовлено коло з 7 осіб і транспортних засобів, якими будуть «надаватися послуги перевезення». Разом з тим, у реєстрі (акті №49 від 31.07.2020 за період з 26.07.2020 по 31.07.2020) фігурують прізвища водіїв та автомобілі, які жодного відношення ні до позивача, ні до осіб, в яких він «орендує транспортні засоби» не мають. Позивачем ні на розгляд комісії, ні до позовної заяви не додано підтверджуючих документів щодо його взаємовідносин з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші.
Зважаючи на всю сукупність документів та інформації, що є у апелянта, комісією зроблено висновок про те, що задекларовані у товарно - транспортних накладних господарські операції не відбувалися насправді, а вказані документи були створені виключно як підстава для виписки податкової накладної, з метою формування безпідставного податкового кредиту для ТОВ «Синергія-ОІЛ».
Звернуто увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18, де зазначено, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних комісія контролюючого органу та адміністративний суд не досліджують зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій.
ТОВ «Оптимал Контракт» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що покликання апелянта на те, що задекларовані у товарно - транспортних накладних господарські операції не відбувалися насправді, а вказані документи були створені виключно як підстава для виписки податкової накладної, з метою формування безпідставного податкового кредиту для ТОВ «МЕГО ЛТД» є голослівними. Просить врахувати, що Восьмий апеляційний адміністративний суд розглядав аналогічну справу №260/2696/21 і у своїй постанові від 09.12.2021 зазначив наступне: в даному контексті апеляційний суд критично оцінює доводи відповідачів, викладені у відзиві на позов, та відповідача 1, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо малоймовірної можливості здійснення автомобілями, які залучалися позивачем для перевезення вантажу, необхідної кількості рейсів для перевезення. Такі висновки, як і висновки щодо наведеного вище сумніву в керуванні водіями транспортними засобами, можливі лише за наслідками ретельної перевірки таких сумнівів, який може бути вчинений на інших етапах здійснення контрольних функцій податковим органом, із наданням суб'єкту господарювання можливості надати докази на спростування сумнівів контролюючого органу в реальності господарської операції. На етапі ж реєстрації податкових накладних такими повноваженнями податковий орган не наділений.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.04.2020 між позивачем та ТОВ «Синергія ОІЛ» укладено договір транспортного перевезення №01-04/2020.
Відповідно до акту надання послуг від 30.09.2020 №65 виконавцем за договором від 29.04.2020 №01-04/2020 надано транспорті послуги з перевезення вантажу на суму 627502,04 грн. (а.с. 14-16)
Позивачем сформовано податкову накладну від 10.09.2020 №77 на суму 1033206,37 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН (а.с 9).
Відповідно до акту надання послуг від 10.09.2020 №60 виконавцем за договором від 29.04.2020 №01-04/2020 надано транспорті послуги з перевезення вантажу на суму 1033206,37 грн. (а.с. 8).
Позивачем сформовано податкову накладну від 10.09.2020 №78 на суму 385770,00 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН (а.с. 11).
Відповідно до акту надання послуг від 10.09.2020 №61 виконавцем за договором від 29.04.2020 №01-04/2020 надано транспорті послуги з перевезення вантажу на суму 385770,00 грн. (а.с. 10).
Згідно квитанцій від 30.09.2020 №9249498644 та №9248973286 податкові накладні №77 та №78 від 10.09.2020 прийнято, але реєстрація зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с. 12-13).
Позивачем в електронному вигляді подано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію якої зупинено.
Комісією Головного управління ДПС у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації ПН/РН в ЄРПН 14.09.2021 прийнято рішення №3105378/40002794 та №3105379/40002794 про відмову у реєстрації податкових накладних від 10.09.2020 №77 та №78 у зв'язку з ненаданням платником податків документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Платником подано пакет документів, які не підтверджують реальність здійснення господарської операції (а.с. 172-173).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних»(далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»(надалі - Порядок № 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції на час спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з абзацами першим-другим, п'ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1156 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Як встановлено судом, реєстрацію податкових накладних зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.
Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, як встановлено судом, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 за № 1245/34216; далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постанові від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №77 та 78 від 10.09.2020.
ГУДПС у Закарпатській області за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (том 1, а.с. 12-13)
З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних судом встановлено, що такі містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення .
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 (справа № 822/1817/1).
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
При цьому, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано необхідність доручення саме вказаних документів.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, як при зупиненні реєстрації перелічених вище податкових накладних, так і при винесенні оскаржуваних рішень, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області не є обґрунтованими та вмотивованими, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.
В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Закарпатській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У нашому випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захищено порушене право.
Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішень відповідача щодо відмови реєстрації спірних податкових накладних, то, відповідно, вимога позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати такі в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС України, є також обґрунтованою.
Обрана позиція з даного питання колегією суддів не суперечить правовим висновкам Верховного Суду зроблених в постановах, зокрема, від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 в справі №360/1050/19 (адміністративне провадження №К/9901/27904/19), від 18 лютого 2020 в справі №360/1776/19 (адміністративне провадження №К/9901/242/20), та які є обов'язковими для застосування нижчестоящими судовими інстанціями.
Апелянт зазначив, що зважаючи на всю сукупність документів та інформації, що є у нього вважає, що комісією зроблено висновок про те, що задекларовані у товарно - транспортних накладних господарські операції не відбувалися насправді, а вказані документи були створені виключно як підстава для виписки податкової накладної, з метою формування безпідставного податкового кредиту для ТОВ «МЕГО ЛТД».
З приводу даного покликання колегія суддів звертає увагу на те, що Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 09.12.2021, розглядаючи аналогічну справу №260/2696/21 критично оцінив доводи відповідачів, щодо малоймовірної можливості здійснення автомобілями, які залучалися позивачем для перевезення вантажу, необхідної кількості рейсів для перевезення. Такі висновки, як і висновки щодо сумніву в керуванні водіями транспортними засобами, можливі лише за наслідками ретельної перевірки таких сумнівів, який може бути вчинений на інших етапах здійснення контрольних функцій податковим органом, із наданням суб'єкту господарювання можливості надати докази на спростування сумнівів контролюючого органу в реальності господарської операції. На етапі ж реєстрації податкових накладних такими повноваженнями податковий орган не наділений.
Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт покликається на документи, яким була надана оцінка під час судового розгляду справи №260/2696/21, та за результатами розгляду якої позов ТОВ «Оптимал Контракт» був задоволений.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 січня 2023 у справі №816/2218/18 про те, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних адміністративний суд не може досліджувати зміст господарських операцій і фактичне їх виконання, та не може надаватись оцінка їх реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов'язань, яка не проводилась.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відтак, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі №260/7732/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 05.05.2023 року.