03 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/5470/22 пров. № А/857/3639/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Кахнич Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, прийняте суддею Микитюком Р.В. у місті Івано - Франківську, у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - Головне управління, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (надалі - Управляння, відповідач) про визнання дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л.З. щодо винесення постанови від 15.12.2022 ВП №70135474 про накладення штрафу протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л.З. від 15.12.2022 ВП №70135474 про накладення на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 відмовлено у задоволенні позову.
Суд виходив з того, що пенсійним органом при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі №300/8078/21, застосовано її обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не виконано в повному обсязі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі №300/8078/21.
Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем 24.08.2022 на виконання рішення суду проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду.
Виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.09.2022 в фіксованому розмірі в сумі 20270,00 грн.
Виплату пенсії в перерахованому розмірі буде здійснено з 01.12.2022 в фіксованому розмірі в сумі 20930,00 грн.
Доплати не має, оскільки після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії склав 7695,59 грн. і ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було здійснено доплату до попереднього розміру пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі № 300/8078/21 не було зобов'язано Головне управління проводити перерахунок відповідно довідки, виданої Управлінням державної охорони України від 18.09.2020 за №2/6-1554. Тому Головним управлінням проведено перерахунок на виконання рішення суду без врахування щомісячних складових грошового забезпечення передбачених у довідці.
Звертає увагу на те, що виконавче провадження ВП № 70135474 з виконання виконавчого листа № 300/8078/21, виданого 12.10.2022 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, відкрито 21.10.2022, після того, як ОСОБА_1 в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження на підставі судового рішення здійснено перерахунок та забезпечено її виплату.
Маються покликається на постанову Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №404/3663/13-а, де зазначено, що невиконання судового рішення в частині виплат грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 21.10.2022 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л.З. відкрито виконавче провадження ВП №70135474 з виконання виконавчого листа №300/8078/21 від 12.10.2022 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням 80% суми грошового забезпечення.
Позивач, листом від 02.11.2022 за №0900-0902-5/37711 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л.З. повідомив, що згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі №300/8078/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням 80% суми грошового забезпечення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №300/2217/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення - задоволено.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області задовольнити заяву позивача від 22.10.2019, шляхом здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень будь-яким терміном.
Вказане рішення набрало законної сили 02.03.2020.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 у справі №300/1714/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Управлінням державної охорони України від 18.09.2020 за №2/6-1554, про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, та здійснити з 01.04.2019 виплату перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили 08.07.2021.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі №300/8078/21 не зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проводити перерахунок відповідно довідки Управління державної охорони України від 18.09.2020 за №2/6-1554. Тому Головним управлінням проведено перерахунок на виконання рішення суду без врахування щомісячних складових грошового забезпечення передбачених у довідці.
Після проведення перерахунку розмір пенсії склав 20270,00 грн., а відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» уразі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Враховуючи вищенаведене, Головним управлінням 24.08.2022 на виконання рішення суду проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду.
Виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.09.2022 в фіксованому розмірі в сумі 20270,00 грн.
Виплату пенсії в перерахованому розмірі буде здійснено з 01.12.2022 в фіксованому розмірі в сумі 20930,00 грн (а.с.11-15, 30-34).
Старшим державним виконавцем 15.12.2022 винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, на позивача, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 10).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Своєю чергою, стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
Законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 у справі № 360/3573/20 та від 31 травня 2021 у справі № 560/594/20.
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2022 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі №300/8078/21 та основний розмір пенсії позивача становив 80% грошового забезпечення, з урахуванням індексації - 30650,53 грн. Проте починаючи з 01.09.2022 ОСОБА_1 здійснено виплату пенсії у розмірі 20270 грн, а з 01.12.2022 - 20930 грн, тобто з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Враховуючи наведене вище, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що пенсійним органом при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі №300/8078/21, застосовано її обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 у справі №3008078/21 не було зобов'язано Головне управління проводити перерахунок відповідно довідки, виданої Управлінням державної охорони України від 18.09.2020 за №2/6-1554, тому Головним управлінням проведено перерахунок на виконання рішення суду без врахування щомісячних складових грошового забезпечення передбачених у довідці, оскільки відповідачем накладено на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штраф за невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 в частині виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, що і було предметом розгляду в згаданій справі.
З приводу покликання апелянта на постанову Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №404/3663/13-а, де зазначено, що невиконання судового рішення в частині виплат грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, колегія суддів зазначає що дані висновки не є релевантними до спірних відносин.
Крім того, здійснення перерахунку із урахуванням довідки виданої Управлінням державної охорони України від 18.09.2020 за №2/6-1554 підтверджено судовим рішенням у справі №300/1714/21.
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Колегія суддів не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року у справі №300/5470/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 05.05.2023 року.