09 травня 2023 року Київ № 320/488/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви в редакції від 01.02.2023) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Відділ), в якому просило суд:
- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» від 01.08.2022;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яке прийнято на підставі розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувача за зведеним виконавчим провадженням № 53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» від 01.08.2022;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно провести розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з ПАТ «Полтавхіммаш» фактично стягнутої суми у розмірі 9119067,19 грн. відповідно до положень статей 45 та 46 Закону України «Про виконавче провадження» у такий спосіб: здійснити розрахунок суми виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, а саме в розмірі 911906,72 грн.; здійснити розподіл фактично стягнутої суми 9119 067,19 грн. відповідно у пропорційному відношенні до вимог стягувачів у п'ятій черзі таким способом: ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс» - 2633564,57 грн.; ТОВ «ФК «Експерт Інвест» - 5573595,90 грн.; Держава в особі Міністерства юстиції України - 911906,72 грн.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 18.01.2023 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 20.02.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (далі - третя особа, ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс»).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, всупереч вимогам чинного законодавства, безпідставно та непропорційно здійснено розподіл стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 53263395, що призвело до неотримання позивачем законної частки фактично стягнутої заборгованості в розмірі 5573595, 00 грн. При цьому позивач наголосив, що відповідно до спірного розрахунку відповідачем віднесено вимоги щодо стягнення виконавчого збору до 4-ої черги, а вимоги безпосередньо стягувачів до 5-ої черги, що призвело до фактичного направлення стягненої з боржника суми на погашення виконавчого збору.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вважає дії державного виконавця такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Також представник відповідача наголосив, що оскільки сума коштів по виконавчим провадженням щодо стягнення виконавчого збору, не стягнута, існують обставини, що унеможливлюють згідно з Законом України «Про виконавче провадження» перерахувати кошти стягувачам п'ятої черги, поки у повному обсязі не буде задоволено вимоги другої черги (кошти виконавчого провадження).
Розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На примусовому виконанні у Відділі знаходиться зведене виконавче провадження № 53263395 (далі - ЗВП) про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» (далі - боржник, ПрАТ «Полтавхіммаш»). Стягувачами у вказаному виконавчому провадженні є: позивач ТОВ «ФК «Експерт Інвест» та третя особа ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс».
При цьому, із матеріалів справи вбачається, що у складі ЗВП, перебувають 4 виконавчі провадження, а саме:
1. Виконавче провадження № 57029342 з виконання наказу господарського суду Полтавській області № 917/1229/17 від 17.10.2017 про стягнення на користь ТОВ «ФК» ЕКСПЕРТ ІНВЕСТ»;
2. Виконавче провадження № 49737114 з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 905/3135/14-908/4229/14 від 15.12.2015 про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс»;
3. Виконавче провадження № 59864822 з виконання постанови ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 5582749 від 24.07.2019 про стягнення на користь Державного бюджету України;
4. Виконавче провадження № 67643994 з виконання постанови ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 49849512 від 18.02.2016 про стягнення на користь Державного бюджету України.
Згідно з доводами представника відповідача 29.07.2022 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 9120625, 00 грн.
Водночас, згідно з доводами представника позивача, як йому стало відомо з неофіційних джерел, державним виконавцем прийнято протиправний розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів, оскільки як до, так і станом на дату подання цього позову, позивач не отримував від державного виконавця копію розрахунку або розпорядження всупереч положення статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»
Відповідно до розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за ЗВП № 53263395 (далі - розрахунок), затвердженого заступником директора Департаменту-начальником Відділу 01.08.2022, сума, що залишилась для задоволення вимог стягувачів після відрахування витрат виконавчого провадження становить 9119067, 19 грн., а саме: п'ята черга - 2 стягувача по 4486106554, 15 грн. на кожного; відсоток погашення - 0,2; коефіцієнт - 0,2216894746 (том І, а.с. 52-53).
За змістом розрахунку у четвертій черзі зазначено стягувачам державу в особі Міністерства юстиції України: реквізити виконавчого документа - постанова про стягнення виконавчого збору від 24.07.2019 № 55827491, сума за виконавчим документом - 328560967, 80 грн. та 44103933, 52 грн. грн., сума до виплати - 8039849, 02 грн. та 1079218, 17 грн. (том І, а.с. 53).
Також, згідно з даними розрахунку щодо п'ятої черги встановлено: по позивачу - реквізити виконавчого документа - наказ господарського суду Полтавської області № 917/1229/17 від 17.10.2017, сума за виконавчим документом - 2793494976, 16 грн., сума до виплати - 5573595, 90 грн., сума боргу по виконавчому збору - 328560967, 80 грн., пропорційна сума стягнення виконавчого збору - 619288, 43 грн.; по третій особі - реквізити виконавчого документа - наказ господарського суду Запорізької області № 905/3135/14, 908/4229/14 від 15.15.2015, сума за виконавчим документом - 1319946676, 67 грн., сума до виплати - 2633564, 57 грн., сума боргу по виконавчому збору - 44103933, 52 грн., пропорційна сума стягнення виконавчого збору - 292618, 29 грн. (том І, а.с. 54).
Відповідно до розпорядження № 49737114/8, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби 02.08.2022 (том ІІ, а.с. 9), грошові кошти в сумі 9120625 грн., що надійшли 29.07.2022 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 905/3135/14-908/4229/14, виданого 15.12.2015, ЗВП про стягнення грошових коштів з ПрАТ «Полтавхіммаш», керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно перерахувати 1011, 36 грн. в рахунок витрат виконавчого провадження № 49737114 (було перераховано відповідно до платіжного доручення від 02.08.2022 № 124) (том ІІ, а.с. 10).
Відповідно до розпорядження № 59864822/8, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби 02.08.2022 (том ІІ, а.с. 11), грошові кошти в сумі 9120625 грн., що надійшли 29.07.2022 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 55827491, виданого 24.07.2019, ЗВП про стягнення грошових коштів з ПрАТ «Полтавхіммаш», керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно перерахувати 8039849, 02 грн. в рахунок виконавчого збору згідно з ВП № 55827491 (було перераховано відповідно до платіжного доручення від 02.08.2022 № 123) (том ІІ, а.с. 12).
Відповідно до розпорядження № 67643994/8, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби 02.08.2022 (том ІІ, а.с. 16), грошові кошти в сумі 9120625 грн., що надійшли 29.07.2022 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 49849512, виданого 18.02.2016, ЗВП про стягнення грошових коштів з ПрАТ «Полтавхіммаш», керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно перерахувати: 1079218, 17 грн. у рахунок виконавчого збору з ВП № 67643994; 202, 47 грн. в рахунок витрат виконавчого провадження № 67643994; 69, 00 грн. за користування АСВП (були перераховані відповідно до платіжних доручень від 02.08.2022 № 120, 121, 122) (том ІІ, а.с. 13-15).
Відповідно до розпорядження № 57029342/8, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби 02.08.2022 (том ІІ, а.с. 18), грошові кошти в сумі 9120625 грн., що надійшли 29.07.2022 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 917/1229/17, виданого 17.10.2017, ЗВП про стягнення грошових коштів з ПрАТ «Полтавхіммаш», керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно перерахувати 274, 98 грн. в рахунок витрат виконавчого провадження згідно з ВП № 57029342 (було перераховано відповідно до платіжного доручення від 02.08.2022 № 125) (том ІІ, а.с. 17).
Не погоджуючись із розрахунком, представник позивача 22.08.2022 звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, в якій просив, зокрема, визнати протиправним та скасувати розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за ЗВП та зобов'язати повторно провести розрахунок відповідно до положень статті 45 та статті 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою господарського суду Полтавської області (за результатами розгляду скарги на виконання судового рішення) від 15.11.2022 у справі № 917/1229/17, залишеною без змін ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023, провадження у справі було закрито, оскільки оскарження дій державного виконавця щодо розміру виконавчого збору не підлягають вирішенню в межах розгляду скарги на дії ДВС у цій справі, позаяк оскарження таких дій має відбуватись в порядку адміністративного судочинства.
Уважаючи, що внаслідок незаконних дій відповідача по складанню протиправного розрахунку позивач не отримав законну частку фактично стягнутої заборгованості в сумі 5573595, 90 грн. від фактично стягнутих 9119067, 19 грн., представник позивача звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 06.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою статті 14 Закону № 1404-VIII, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону).
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ (частина друга статті 15 Закону № 1404-VIII).
За приписами пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, окрім іншого: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до частини першої, пункту 1) частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Відповідно до статі 30 Закону № 1404-VIII, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
За приписами статті 42 Закону № 1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Відповідно до статті 45 Закону № 1404-VIII, розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:
1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Згідно зі статтею 46 Закону № 1404-VIII, у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку із втратою годувальника;
3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;
5) у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.
Відповідно до Закону № 1404-VIII розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція).
За приписами пунктів 2, 3 Інструкції, примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону) (далі - виконавці).
Органами державної виконавчої служби є, окрім іншого, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Згідно з пунктами 13-15 розділу VII Інструкції, розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону.
Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця.
Кошти, що надійшли на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби від реалізації конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету протягом трьох робочих днів з дня надходження цих коштів.
Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних доручень.
Платіжне доручення підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
У разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець невідкладно складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.
Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).
У взаємозв'язку з наведеним вбачається, що передбачені статтями 45, 46 Закону № 1404-VIII правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах зведеного виконавчого провадження. При цьому, у випадку неплатоспроможності боржника та недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів одночасна наявність зведених виконавчих проваджень на виконанні державної виконавчої служби та приватних виконавців не порушує передбаченого порядку черговості задоволення вимог стягувачів. Натомість у випадку неплатоспроможності боржника, до нього можуть застосовуватися процедури, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства.
Таким чином Законом № 1404-VIII в імперативному порядку визначено черговість задоволення вимог стягувачів, зокрема, у четверту чергу стягується виконавчий збір, а у п'яту чергу задовольняються всі інші вимоги, що позбавляє державного виконавця свободи вибору черговості погашення вимог стягувачів, а відтак, доводи позивача про визнання протиправними дій державного виконавця щодо розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні є необґрунтованими.
Водночас суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору чи доказів наявності та/або вирішення спору щодо сум такого збору.
Натомість, наведені імперативні норми Закону № 1404-VIII лише імплементовані відповідачем під час здійснення функції та повноважень щодо розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням, визначених цим же Законом, тож відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимоги.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що відповідачем виконано обов'язок щодо доказування правомірності своєї оскаржуваної поведінки. Натомість представником позивача не доведено зворотного. При цьому суд зазначає, що посилання представника позивача на судову практику Верховного Суду не може бути прийнято до уваги, оскільки така практика не стосується предмету цієї справи.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.