09 травня 2023 року Київ № 320/488/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс», про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви в редакції від 01.02.2023) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Відділ), в якому просило суд:
- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» від 01.08.2022;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яке прийнято на підставі розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувача за зведеним виконавчим провадженням № 53263395 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Полтавхіммаш» від 01.08.2022;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно провести розрахунок розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №53263395 про стягнення з ПАТ «Полтавхіммаш» фактично стягнутої суми у розмірі 9119067,19 грн. відповідно до положень статей 45 та 46 Закону України «Про виконавче провадження» у такий спосіб: здійснити розрахунок суми виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, а саме в розмірі 911906,72 грн.; здійснити розподіл фактично стягнутої суми 9119 067,19 грн. відповідно у пропорційному відношенні до вимог стягувачів у п'ятій черзі таким способом: ТОВ «ФК «АльтаресФінанс» - 2633564,57 грн.; ТОВ «ФК «Експерт Інвест» - 5573595,90 грн.; Держава в особі Міністерства юстиції України - 911906,72 грн.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 18.01.2023 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 20.02.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (далі - третя особа, ТОВ «ФК «Альтарес Фінанс»).
Від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до яких представник просив суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи вказане питання суд виходив із такого.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі справи в розумінні вимог вказаної статті є незначної складності.
Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Про необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження представник відповідача зазначив, що предметом позову є дії та розпорядження відповідача щодо стягнутих коштів у розмірі 9 120 625 грн., що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже на його думку, ця справа не входить до вказаних категорій та не є справою незначної складності, отже не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд констатує, що не є предметом цього спору, як стверджує представник, оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідач помилково тлумачить зазначену норму процесуального закону з предметом цього спору.
При цьому, предмет цього спору та характер спірних правовідносин відноситься до окремої категорії адміністративних справ, яка регламентована, зокрема статтею 287 Кодексу, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Строки розгляду такої категорії справ, на відміну від категорії справ, які розглядаються в порядку загального позовного провадження, є різними, тобто у цій справі такий строк становить 10 днів, у той час у загальному позовному провадженні інші строки, більш тривалі.
Натомість, жодних посилань на норми процесуального права, які визначають порядок розгляду вказаної категорії справ у порядку загального позовного провадження, у тому числі з розкриттям суті такої підстави як для неможливості розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, представник не наводить.
Ураховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження відповідач не зазначив, а також те, що ця справа відноситься до окремих категорій адміністративних справ, зокрема порядок розгляду цієї справи регламентований статтею 287 Кодексу, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 172, 243, 248, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Шевченко А.В.