09 травня 2023 року № 320/13846/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГірської сільської ради
про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Гірської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 22.07.2021 №526-17-VІІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Затишне Гірської сільської ради»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 13.09.2021 №666-19-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 »;
- визнати бездіяльність Гірської сільської ради незаконною та зобов'язати Гірську сільську раду розглянути подану гр. ОСОБА_1 заяву від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України про затвердження проекту землеустрою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено про те, що рішенням Ровненської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21.10.2020 №1494-60-VIII йому було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 . На підставі цього рішення позивачем розроблений відповідний проект землеустрою, який був погоджений у встановленому законом порядку без зауважень та, у подальшому, поданий разом із заявою від 19.03.2021 на затвердження до Гірської сільської ради, однак остання тривалий час заяву позивача про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність не розглядала та лише 12.08.2021 на третьому пленарному засіданні сімндцятої сесії Гірськї сільської ради за результатами голосування рішення не набрало належної кількості голосів, тобто заява позивача було фактично не розглянутою, а рішення не прийнято, у зв'язку з чим, позивач вважає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду його заяви від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у його власність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/13846/21 відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від _______ закрито провадження в адміністративній справі №320/13846/21 за позовом ОСОБА_1 до до Гірської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 в частині позовних щодо визнання протиправними та скасування рішень Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 22.07.2021 №526-17-VІІІ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Затишне Гірської сільської ради» та від 13.09.2021 №666-19-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ».
Таким чином, з урахуванням зазначеного, розгляду підлягають позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Гірської сільської ради незаконною та зобов'язання Гірської сільської ради розглянути подану гр. ОСОБА_1 заяву від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України про затвердження проекту землеустрою.
Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, відзиву на адміністративний позов та/або інших заяв (клопотань) по суті справи до суду не надав.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Розглянувши наявні у справі документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Рішенням Ревненської сільської радивід 21.10.2020 №1494-60-VIII ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 . Дозвіл видано на земельну ділянку орієнтовною площею 0,2058 га.
Пунктами 2, 3 вказаного рішення рекомендовано позивачу розпочати роботи з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після укладення договору з землевпорядною організацією, яка має ліцензію на їх виконання. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити відповідно до чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що за замовленням позивача, ФОП « ОСОБА_3 » було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 .
Вказаний проект землеустрою розроблено та погоджено в порядку, визначеному статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Згідно відомостей з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2020 №НВ-2308498052020 на підставі вказаного проекту землеустрою 29.12.2020 Відділом у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,2058 га., з цільовим призначенням (02.01) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 та присвоєно кадастровий номер 3220886203:03:005:0392.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 №1009-IX та пункту 2 додатку до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», до складу Гірської сільської ради включено Гірську, Мартусівську, Ревненську територіальні громади (до останньої входило с. Затишне).
Позивач 19.03.2021 звернувся до Гірської сільської ради із заявою про затвердження розробленого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3220886203:03:005:0392 площею 0,2058 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), до якої було долучено наявний у позивача Витяг за номером НВ-2308498052020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також передачу вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_1 у власність.
Однак проект землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886203:03:005:0392 не було затверджено у зв'язку з тим, що 12.08.2021 на третьому пленарному засіданні сімндцятої сесії Гірськї сільської ради за результатами голосування рішення про затвердження проекту, останнє не набрало належної кількості голосів.
Оскільки у відповідності до вимог статті 118 ЗК України відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем заяви про затвердження проекту землеустрою не було прийнято ані рішення про його затвердження, ані рішення про відмову з посиланням на обгрунтовані підстави такого рішення, на думку позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність під час розгляду його заяви від 19.03.2021, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Пунктом «б» частини першої статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частин 1-3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною першою Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони, зокрема, передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Суд зазначає, що станом на час подання відповідачу розробленого ФОП « ОСОБА_3 » проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (19.03.2021) діючими були норми частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України, якою було визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частиною четвертою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Відповідно до частини п'ятої статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (19.03.2021), відповідний проект землеустрою був погоджений Відділом у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що підтверджується наявним у матеріалах справи висновком про розгляд документації із землеустрою від 18.12.2020 №19738/82-20.
Так, у пункті 10 вказаного висновку зазначено про те, що «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність погоджується».
Частиною дев'ятою - десятою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Зі змісту норм законодавства, чинних на момент подання позивачем документації із землеустрою (19.03.2021) до відповідача, вбачається, що законом передбачався певний алгоритм та етапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
Відповідно до приписів частини сімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Отже, за змістом вищенаведених норм Земельного кодексу України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою норми статті 118 цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За правилами частин першої, другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність міської ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Як встановлено судом, розгляд пректу рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Затишне Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області» відбувся 12.08.2021 на третьому пленарному засідання сімнадцятої сесії Гірської сільської ради. За результатом поіменного голосування проект рішення не набрав необхідної кількості голосів для затвердження проекту землеустрою, що підтверджується Витягом із протоколу 17 сесії ІІІ пленарного засідання від 12.08.2021.
Проте суд звертає увагу, що Витяг із протоколу 17 сесії ІІІ пленарного засідання від 12.08.2021, яким констатовано, що за результатами голосування рішення не прийнято, не відповідає вимогам акту індивідуальної дії та не є рішенням відповідача в розумінні статті 118 ЗК України та статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином знайшла своє підтвердження бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановленому законом порядку рішення за результатами розгляду заяви позивача від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Затишне Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, та в ході розгляду справи не була спростована відповідачем.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, суд зазначає, що ця вимога є передчасною, оскільки як установлено судом за результатами розгляду клопотання (заяви від 19.03.2021) позивача відповідачем не прийнято рішення з підстав не набрання потрібної кількості голосів, оскільки витяг із протоколу 17 сесії ІІІ пленарного засідання від 12.08.2021 свідчить про те, що під час голосування проголосували «за» - 5, «проти» - 0, «утримались» - 9.
Оскільки відповідачем не було прийнято відповідного рішення в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України за результатами розгляду клопотання, суд зазначає, що зобов'язання Гірської сільської ради розглянути подану гр. ОСОБА_1 заяву від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, є належним способом захисту порушених прав позивача.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та законність своїх дій та рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3632,00 грн., що підтверджується квитанцією від 04.10.2021.
Відтак, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 2724,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Гірської сільської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
3. Зобов'язати Гірську сільську раду розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 19.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Гірської сільської ради судовий збір у розмірі 2724,00 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні).
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Гірська сільська рада (ідентифікаційний код: 04363647, місцезнаходження: 09175, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, 5).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.