Провадження № 1-кп/679/73/2023
Справа № 679/326/23
10 травня 2023 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сільце Шепетівського району Хмельницької області, Україна, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:
16.07.2009 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
14.11.2014 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі;
07.02.2020 Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2022 замінено невідбуту частину покарання за цим вироком у виді позбавлення волі (7 місяців 18 днів) більш м'яким покаранням у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт;
який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення майнових злочинів, востаннє 07.02.2020 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин.
Так, 27.02.2023 року близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні «Приймальні громадян» головного лікаря КНП НМР «СМСЧ», що розташована по вул. Лісова, 1, м. Нетішин, Шепетівського району Хмельницької область, керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення крадіжки чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно заволодіти майном ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнною стану, що введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_4 , користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_6 , відлучилася до кабінету головного лікаря КНП НМР «СМСЧ» м. Нетішин, повторно, таємно, викрав належний потерпілій мобільний телефон марки «Lenovo К6 Note» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; вартість: 1421 гривня 67 копійок з силіконовим чохлом типу «бампер» вартістю 50 гривень та сім-картою оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 вартістю 20 гривень, який лежав на робочому столі вищевказаного приміщення, помістивши його у праву внутрішню кишеню куртки, після чого покинув місце події.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1491 гривню 67 копійок.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, та пояснив, що йому відомо про ведений на території України воєнний стан, 27.02.2023 близько о 15:00 він, перебуваючи в КНП НМР «СМСЧ» м. Нетішин, у приймальні з робочого столу викрав належний потерпілій мобільний телефон марки «Lenovo К6 Note», та поклав його у праву внутрішню кишеню куртки, після чого пішов з території лікарні. Розкаюється у скоєному, просить його суворо не карати.
Від потерпілої до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в заяві просила покарання обвинуваченому визначити на розсуд суду.
Враховуючи, що обвинувачений визнав вину в повному обсязі, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджував усі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.
При цьому судом з'ясовано: чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, обвинувачений винний у його вчиненні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд вважає його щире каяття.
Згідно зі ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є рецидив злочинів.
Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за злочини проти життя та здоров'я, а також проти власності, не одруженого, дітей на утриманні не має, не працює, негативно характеризується, зловживає спиртними напоями, вчиняв адміністративні правопорушення, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, думку сторін, висловлену у судових дебатах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому його виправлення слід здійснювати тільки в умовах ізоляції від суспільства, визначивши термін покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за правилами призначення покарання за сукупністю вироків із застосуванням ч.1 ст.71 КК України.
Так, ОСОБА_4 засуджений вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.02.2020 за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 686/15460/22 від 02.08.2022 ОСОБА_4 замінено невідбуту частину покарання, яке призначено йому вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.02.2020 за ст. 185 ч. 3 КК України, у виді позбавлення волі (7 місяців 18 днів) більш м'яким покаранням у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт, але не більше як чотири години на день у вільний від роботи чи навчання час.
Як вбачається з довідки Шепетівського РВ №1 філії державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області №43/13/518-23 від 13.03.2023, покарання у виді 240 годин громадських робіт ОСОБА_4 не відбув.
До повного відбування покарання за вказаним вироком ОСОБА_4 знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 72 КК України, невідбута частина покарання ОСОБА_4 за вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.02.2020, яка підлягає складанню за сукупністю вироків, складає 30 днів позбавлення волі ( 240/8=30).
Таким чином, суд після призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України має повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та визначити при цьому остаточне покарання за сукупністю вироків у межах, установлених у ч. 2 ст. 71 КК України.
Отже, ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України слід призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.02.2020, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років 30 днів позбавлення волі.
Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і цілком відповідатиме тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , обраний у виді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили. Також слід зарахувати в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення з 15.03.2023.
Відповідно до ст. 100 та ст. 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та розподіл судових витрат.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.02.2020 (з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України), та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 30 днів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відраховувати з 10 травня 2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати період перебування ОСОБА_4 під вартою з 15 березня 2023 року по 09 травня 2023 року включно з розрахунку день за день.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор», - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази: мобільний телефон марки «Lenovo К6 Note» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; силіконовий чохол до нього типу «бампер», сім-карту оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 - залишити ОСОБА_6 за належністю, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області №688/907/23 від 07.03.2023;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 755,12 грн процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням експертизи № СЕ-19/123-23/2521-ТВ від 09.03.2023.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1