Справа № 456/645/23
Провадження № 2/456/477/2023
іменем України
21 квітня 2023 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Кулешник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним та припинити стягнення нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2014 року в цивільній справі № 456/1031/14-ц. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 його колишня дружина, шлюб з якою було розірвано згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.04.2014 року. Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з відповідачем. На підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2014 року видано виконавчий лист та 05.09.2014 року відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно довідки про сплату аліментів Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області від 27.09.2022 року №01-34/79 позивач ОСОБА_1 сплачує аліменти, заборгованість відсутня. 9 грудня 2018 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 . З вересня 2022 року малолітній ОСОБА_3 проживає з позивачем, так як відповідач з 05.09.2022 року знаходиться під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», оскільки відносно неї відкрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022141130000214 від 13.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та обвинувальний акт скеровано до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Також позивач дізнався, що чоловік відповідача ОСОБА_6 вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області 22 липня 2021 року визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачені ч.2 ст.307, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України та засуджений на шість років два місяці позбавлення волі з конфіскацією майна. У зв'язку з цим, з врахуванням інтересів дитини, для забезпечення здорового виховання та розвитку дитини, малолітньому сину ОСОБА_3 слід визначити місце проживання з позивачем, з яким він на даний час проживає. Незважаючи на те, що з 05 вересня 2022 року син ОСОБА_3 проживає з позивачем, який його повністю утримує, однак з позивача надалі продовжують стягувати аліменти на утримання сина в користь відповідача на її картковий рахунок. Тому позивач вважає, що отримання аліментів відповідачем на утримання неповнолітнього сина, який з нею не проживає, суперечить вимогам законодавства та порушує права дитини.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та не заперечує щодо припинення стягнення аліментів з моменту набрання рішенням законної сили.
Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Стрийської міської ради Кухар З.Р. в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.04.2014 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 05.11.2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м.Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2014 року з ОСОБА_1 ухвалено стягувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03.03.2014 року і до стягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 05.06.2014 року ОСОБА_11 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №456/1031/14-ц виданого 24.04.2014 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03.03.2014 року і до стягнення дитиною повноліття. ВП НОМЕР_3.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що 19.12.2018 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .
З довідки від 27.09.2022 року №01-31/79 виданої Стрийським відділом державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) вбачається, що по виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_3 у ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів відсутня.
З характеристики виданої директором Стрийської ЗШ-І-ІІІ ступенів №1 М.Суховерською вбачається, що ОСОБА_3 навчається у Стрийській ЗШ І-ІІІ ступенів №1 з першого класу. Він старанний та дисциплінований учень з достатньо високою мотивацією до навчання. Дитина комунікабельна, доброзичлива, легко іде на контакти як з дорослими, так і з дітьми. В класі ОСОБА_3 має багато друзів. Активний, самостійний, емоційно врівноважений. Дотримується правил поведінки для учнів. Сумлінно виконує усі доручення класного керівника. Дем'ян завжди акуратний і охайний. По відношенню до інших ввічливий і тактовний. Батько цікавиться навчанням сина, завжди відвідує батьківські збори,часто навідується до школи.
З довідки №22 від 14.11.2022 року виданої ОСББ «М.Залізняка 10» вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вересня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 .
З довідок №232 та №233 від 08.12.2022 року виданих КНП «Стрийська центральна міська лікарня» вбачається, що ОСОБА_1 не числиться на обліку в лікаря-психіатра та не знаходиться на обліку в наркологічному кабінеті Стрийської ЦМЛ.
З довідки №447 від 11.04.2023 року виданої ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА Гмбх» вбачається, що ОСОБА_1 працює у ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА Гмбх» на посаді інженера з підготовки виробництва та його заробітна плата за період з жовтня 2022 по березень 2023 складає 161600,04 грн.
З ухвали слідчого судді Стриського міськрайонного суду Львівської області від 05.09.2022 року вбачається, що підозрюваній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».
Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області №77 від 16.03.2023 року затверджено висновок про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони- здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Крім того, ч. 3 ст. 9 Конвенції проголошує правило про те, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Натомість Конвенція про права дитини є міжнародним договором і саме її норми застосовуються в даному випадку судом, як частина національного законодавства.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в своїй практиці керується саме вищезгаданими приписами Конвенції та покладає в основу своїх рішень принцип дотримання "якнайкращих інтересів дитини".
Враховуючи вищевикладене, вимоги діючого законодавства та норм міжнародного права, суд приходить до висновку про підставність та обгрунтованість вимог позивача, а тому вважає за необхідне визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем ОСОБА_1 .
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що він тривалий час проживає разом з батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , який його утримує та забезпечує всім необхідним.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 не проживає тривалий час із відповідачем, на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено судом, неповнолітній ОСОБА_3 проживає з позивачем ОСОБА_1 та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини, які стягуються на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2014 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2014 року в цивільній справі № 456/1031/14-ц.
Відкликати з Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) виконавчий лист, виданий на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2014 року в цивільній справі № 456/1031/14-ц.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 28.04.2023 року.
Головуючий суддя С. С. Сас