ЄУН № 337/372/23
Провадження № 2/337/350/2023
10.05.2023 м.Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Мальованого В.О.,
за участю секретаря - Крижко Я.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в особі представника до Запорізької міської ради (далі - відповідач) про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , останнє місце проживання, реєстрації якого: АДРЕСА_1 .
29.11.2021 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової Олени Володимирівни надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 , який є рідним сином ОСОБА_2 . Так, разом із заявою були надані документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_1 , був та є єдиним спадкоємцем свого рідного батька, адже інших осіб, які подали заяву про прийняття спадщини немає.
В подальшому, після смерті ОСОБА_2 , (рідного батька позивача), відкрилась спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, позивач є єдиним спадкоємцем за законом. Жоден зі спадкоємців з будь - якої черги до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався.
Спадщину після смерті батька і матері батько позивача ОСОБА_2 , прийняв, проте не оформив своїх спадкових прав. Спадкові справи відкриті ОСОБА_3 запорізькою державною нотаріальною конторою, після смерті батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), після смерті матері ОСОБА_5 (16.08.2019 за № 138/2019).
27.12.2022 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В., надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька позивача. В подальшому, надати оригінали чи дублікати документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно, технічний паспорт на нерухоме майно не було об'єктивної можливості внаслідок їх втрати та неможливості отримання.
17.01.2023 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В., було прийнято постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.01.2023 за № 48/02-31. Підставою для відмови стала відсутність документа, що посвідчує право на майно спадкодавця.
Приймаючи до уваги, що виникли об'єктивні обставини неможливості оформлення спадщини у звичайному нотаріальному порядку, позивач вимушений звернутися до суду.
Просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його рідного батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 років (відповідно до свідоцтва про смерть від 23.06.2021 актовий запис № 907).
Ухвалою суду від 23.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, у якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) для прийняття спадщини, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Спадкуванням відповідно до статті 1216 ЦК України є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Суд, на підставі сукупності зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача є обґрунтовано.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованого в Мінюсті 22 лютого 2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальних дій щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину квартири після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , суд беручи до уваги, що позивач згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину у строки, визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, вважає що його позовні вимоги щодо визнання за ним в порядку спадкування права за законом на квартиру ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору позивач має достатні правові підстави на визнання за ним права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги після померлого рідного батька ОСОБА_2 . Оскільки дане нерухоме майно є складовою спадкової маси спадкодавця, що на момент смерті належало на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Хортицькою районною радою м. Запоріжжя 01.12.1997 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (батьку спадкодавця, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 (матері спадкодавця, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ). А тому встановивши факт належності спадкодавцю на праві власності (спільної сумісної власності) нерухомості, ураховуючи відсутність інших спадкоємців, суд вважає за можливе визнати за позивачем як спадкоємцем першої черги за законом право власності на квартиру вказану раніше. При цьому, судом враховано, що визнання за позивачем права власності на дану квартиру є таким, що не порушує прав та законних інтересів третіх осіб.
Оскільки Запорізька міська рада у даній справі є належним відповідачем, однак права позивача за цим позовом не порушувала, не невизнавала та не оспорювала, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при подачі позову розмірі.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючисьст. ст. 263 - 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його рідного батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 10 травня 2023 року.
Суддя В.О. Мальований