Справа № 755/4714/23
Провадження №: 3/755/2690/23
"10" травня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 28.03.2023 року о 21:15, у м. Києві, по пр-ту Броварському, 29, керував автомобілем «Opel Omega», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд особи на стан сп'яніння проводився за згодою водія на місці зупинки за допомогою приладу «DRAGER ALCOTEST» (результат огляду - 2, 75 проміле). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 28.03.2023 року він разом зі своїм другом ОСОБА_2 домовилися про зустріч з товаришем ОСОБА_3 за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 29. Оскільки він напередодні вживав алкогольні напої, то за руль автомобіля сів його друг ОСОБА_2 , який і керував транспортним засобом. Прибувши за вказаною адресою, його товариши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали на автомобілі ОСОБА_3 по справам, а його залишили чекати в автомобілі «Opel Omega». Оскільки на вулиці було прохолодно, він сів за кермо автомобіля, завів його двигун, включив обігрівач для того, щоб зігритися, та в цей момент під'їхала до нього патрульна поліція та запропонувала пройти огляд на стан сп'яніння. Він добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER ALCOTEST», однак засумнівався у правдивості його результату, тому попросив пройти огляд у лікаря-нарколога, однак йому було відмовлено. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Туровський В.В. подав клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У клопотанні захисник посилається на те, що працівники поліції під'їхали до припаркованого автомобіля, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 у день події керував транспортним засобом працівниками поліції не додано. З відео вбачається, ОСОБА_1 не був згоден з результатами тесту приладу «DRAGER ALCOTEST» та просив працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, однак останніми йому було відмовлено. Крім того, зазначив, що працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні суду пояснив, що 28.03.2023 року він керував автомобілем «Opel Omega», який належить ОСОБА_5 , та разом з ним поїхали на зустріч із товаришем ОСОБА_3 , за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 29. Прибувши за вказаною адресою, він разом з ОСОБА_3 , на автомобілі ОСОБА_3 , поїхали дивитися інший автомобіль, а ОСОБА_5 залишили в автомобілі «Opel Omega». Повернувшись назад, побачив як патрульна поліція складає адміністративний протокол на ОСОБА_5 . Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 у день події не керував транспортним засобом, оскільки повідомив йому, що напередодні вживав алкогольні напої. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративні правопорушення серії ААД № 441613 від 28.03.2023 року, зі змісту якого вбачається порушення водієм Правил дорожнього руху України, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також про проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. Протокол ОСОБА_1 підписав.
У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП;
- тестом приладу «DRAGER» № 4393 від 28.03.2023 року, результат огляду - стан алкогольного сп'яніння - 2,75 проміле; - актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - відеозаписом з нагрудної відео камери патрульного поліцейського 470314, 473921, 473916, з яких вбачається, у день події ОСОБА_1 один перебував на передньому водійському сидінні автомобіля, який був заведений (працював двигун) та припаркований в першій полосі руху автомобілів по пр-ту Броварському у м. Києві, ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER ALCOTEST» (результат огляду - 2,75 проміле).
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що останній не збирався здійснювати рух автомобілем, а керував автомобілем в день події його товариш ОСОБА_2 , оскільки автомобіль знаходився на проїздній частині дороги в 21:15 в темну пору доби, даних, що автомобіль туди доставила будь - яка інша особа суду не надано, місце, де знаходився автомобіль, не є ні місцем проживання особи, шо притягається до адміністративної відповідальності, ні місцем для паркування чи зберігання автотранспорту, жодних доказів на підтвердження того, що транспортним засобом керувала інша особа - його товариш ОСОБА_2 , ОСОБА_1 суду не надано. З переглянутого у судовому засіданні відеозапису події, водій ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомив про те, що він не керував транспортним засобом, що вказує на неправдивість його показів у судовому засіданні.
Крім того, суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_4 , оскільки він перебуває у дружніх відносинах з особою ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення, тому він може свідчити на його користь з метою уникнення ним відповідальності за вчинене правопорушення.
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 вживалися дії для приведення транспортного засобу в рух після зупинки автомобіля (перебування на передньому водійському сидінні автомобіля, заведений двигун автомобіля, що вбачається з відеозапису), а тому необґрунтованими є посилання про недоведеність керування останнім транспортним засобом. Разом з тим, окрім ОСОБА_1 інших водіїв в автомобілі «Opel Omega», н/з НОМЕР_1 , та біля нього, не було.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП, Інструкцій №1452/735 та №1376 та Порядку №1103 поліцейськими дотримано. Доводи захисника про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП є необґрунтованими. Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При оцінці усіх досліджених доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за стандартам доказування «поза розумним сумнівом», та вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті. При визначенні міри адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення - правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; особу правопорушника; ступінь його вини; майновий стан; обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність правопорушника - відсутні.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. на користь держави.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя І.М.Омельян