Справа №:755/13442/22
Провадження №: 2-п/755/29/23
"03" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Стрижеуса В.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2023 року у справі №755/13442/22 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
23.12.2022 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 03.01.2023 року було відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Заочним рішенням суду від 20.02.2023 року позов банку задоволений, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг від 18.09.2018 року у сумі 39469,03 грн.
13.03.2023 року через засоби поштового зв'язку представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якому просить скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідач дізнався про наявність заочного рішення суду з додатку Дія 26.02.2023 року. Відповідачка не була належним чином повідомлена про наявність поданої позовної заяви і не знала про існування відповідного спору в суді, а тому була позбавлена можливості подати відзив на позовну заяву, надати власні докази та пояснення. У підписаній позичальником 18.09.2018 року анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності за порушення зобов'язання. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме Витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними. Роздруківка з сайта позивача належним доказом бути не може. Кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Анкета-заява не містить строку повернення кредиту (користування ним). Відповідач стверджує, що при укладенні договору банк не дотримався вимог ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно розрахунку заборгованості борг по тілу кредиту становить 39469,03 грн., хоча при укладення договору був встановлений кредитний ліміт в сумі 700,00 грн., тому відсутні підстави для задоволення вимог банку щодо збільшення розміру кредиту на підставі вищезазначених Умов. Крім того, позивачем на тіло кредиту нараховувались відсотки (розмір яких сторонами не обумовлювався), і сума яка визначена як «тіло кредиту» з відсотками на наступний місяць визначалась як заборгованість по тілу кредиту, на яку в наступному місяці знову нараховувались відсотки.
В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги своєї заяви про перегляд заочного рішення та додатково пояснила суду, що вона дійсно отримувала від банку кредитні кошти, після початку війни вона залишилась без роботи та почала дзвонити у банк для врегулювання кредитних питань. Працівники банку казали заявниці щоб вона сплачувала стільки скільки може, що банк не буде звертатись до суду. Про розгляд справи в суді заявниця нічого не знала, ухвали про відкриття провадження у справі не отримувала. Заявниця вказує, що у 2018 році був укладений кредитний договір, за цей час вона витратила близько 25000,00 грн., а віддала банку близько 33000,00 грн., при цьому скільки б позичальниця не повертала коштів, розмір заборгованості всерівно не зменшується.
Представник АТ «Універсал банк» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення суду та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявниці, приходить до висновку про те, що заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду було ухвалене 20.02.2023 року, а із заявою про перегляд заочного рішення сторона відповідача звернулась до суду через засоби поштового зв'язку 13.03.2023 року, тобто в межах встановленого законом процесуального терміну.
За змістом ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Із матеріалів справи вбачається, що направлена на адресу відповідача копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви та додатки до неї повернулись до суду без вручення адресату.
За таких обставин наявні поважні причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, адже ним фактично не було отримано копії позову та додатків до нього для можливості підготувати відзив.
Також зі змісту заяви про перегляд заочного рішення вбачаються посилання на недосліджувані судом обставини справи, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору, адже сторона відповідача, зокрема, посилається на те, що банком невірно проведено обрахунок заборгованості за тілом кредиту, включено до нього відсотки, натомість суд ухвалюючи рішення виходив із відсутності заперечень відповідача щодо правильності обрахунку.
Наведені обставини мають бути досліджені та їм суд має дати належну оцінку.
Отже, оскільки судом встановлено сукупність передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України підстав, заочне рішення суду підлягає скасуванню.
При цьому, вимоги заяви в частині призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 274 ЦПК України передбачено, що 1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. 2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. 3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Статтею 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд з огляду на положення ч. 2 ст. 274 ЦПК України та з урахуванням положень ч. 3 ст. 274 ЦПК України призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ні категорія та складність справи, ні обраний позивачем спосіб захисту, ні кількість учасників справи, ні обсяг та характер доказів у справі не вказували на необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Клопотання сторони відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження ні чим не обґрунтоване і з урахуванням вищенаведеного задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 259-261, 274, 277, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2023 року у справі №755/13442/22 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2023 року у справі №755/13442/22 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.
В іншій частині заяви - відмовити.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали про скасування заочного рішення суду, відповідач має право надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву, який має відповідати положенням ст. 178 ЦПК України, з підтвердженням направлення копії відзиву із додатками позивачу.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право надіслати (надати) суду відповідь на відзив, яка має відповідати положенням ст.ст. 178, 179 ЦПК України, з підтвердженням направлення копії відповіді з додатками відповідачу.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, має право надіслати (надати) суду заперечення на відповідь, які мають відповідати положенням ст.ст. 178, 180 ЦПК України, з підтвердженням направлення копії заперечень з додатками позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 05.05.2023 року.
Суддя -