Справа №:755/21509/21
Провадження №: 2-а/755/144/23
про залишення позовної заяви без руху
"03" травня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 21.12.2021 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку передано у провадження судді Катющенко В.П., в порядку визначеному ст. 18 КАС України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.12.2021 матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.05.2022 вказана адміністративна позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків.
15.07.2022 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла апеляційна скарга позивача, ОСОБА_1 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києві від 24.12.2021 року по справі № 755/21509/21.
26.07.2022 Дніпровським районним судом м. Києва направлено лист до Солом'янського районного суду м. Києва з вимогою про направлення матеріалів адміністративної справи № 755/21509/21 до Дніпровського районного суду м. Києва, судді Катющенко В.П., для подальшого направлення до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду зазначеної апеляційної скарги.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24.12.2021 скасовано, справу направлено до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ГАА № 508995 та закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюються інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна були дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Оскаржувана постанова ГАА №08995, складена т.в.о. командира взводу №1 РОТИ №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Загородньою О.Г., - 11.08.2021, до суду позивач ОСОБА_1 звернувся 21.12.2021 (більш ніж через 4 місяці), тобто з порушенням передбачених законодавством строків.
При цьому, в позовній заяві позивач вказує на поважність причин пропущеного строку звернення до адміністративного суду, через неможливість отримати безоплатну вторинну правову допомогу, лише 25.10.2021 позивачу було призначено адвоката, який допоміг скласти позовну заяву для звернення до суду, відтак вважає, що строк для оскарження постанови пропущено з поважних причин.
Втім, позовну заяву про оскарження постанови, позивачем подано до суду лише 21.12.2021, що вказує на необґрунтованість доводів позивача щодо поважності пропуску строку для звернення до суду із адміністративним позовом, що підлягає належному обґрунтуванню позивачем. Також, суд звертає увагу позивача, що і доказів звернення за отримання безоплатної вторинної правової допомоги, доказів призначення адвоката, до позовної заяви долучено не було.
В свою чергу, ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, зазначені позивачем підстави, вказані у позовній заяві для поновлення строку звернення до суду, не є поважними та клопотання про поновлення строку у відповідній частині є не обґрунтованим, що підлягає обґрунтуванню позивачем у повному обсязі з долученням належних та достовірних доказів на підтвердження доводів у цій частині.
Імперативними приписами ч. 1, 2, 5, 8, 9 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з п.п. 8, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
З матеріалів позову судом встановлено, що позивачем долучено копію постанови ГАА № 508995 по справі про адміністративне правопорушення, втім така постанова є неякісною, нечитабельною та не підлягає візуалізації через затемнення тексту. Долучену постанову неможливо прочитати та ознайомитися із її змістом, задля перевірки обґрунтованості заявлених позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 79 КАС України.
Відтак позивачу необхідно надати вказану постанову належної якості, оскільки така може містити необхідні відомості про обставини, які можуть мати значення для вирішення справи по суті.
Крім того, згідно положень ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, однак з матеріалів адміністративного позову убачається, що долучені документи до адміністративного позову не засвідчені належним чином, що підлягає усуненню позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України, дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, позивачем до матеріалів позову долучено носій у вигляді електронного накопичувача, який у додатках до адміністративного позову йменується «відеодокази на карті пам'яті 16 GB «VERICO», разом з цим, у позові не зазначено на підтвердження яких обставин було подано такий доказ та яка інформація на ньому міститься, що підлягає усуненню позивачем.
Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог, викладених вище, з огляду на вказані положення КАС України.
Щодо клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору суд зазначає наступне.
До матеріалів адміністративного позову позивачем долучене клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на тяжкий майновий стан, при цьому доказів на підтвердження доводів у цій частині до суду не надав, а відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 3 кв.2020 по 2 кв.2021, не є беззаперечним доказом тяжкого майнового стану позивача на момент звернення до суду, та відсутності інших джерел доходів.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 ст. 288 КпАП України передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
З 11.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».
Прийняття Закону України «Про судовий збір» не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», може регулюватися іншим законодавством (наприклад, ч. 2 ст. 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12.02.2015 «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі України «Про судовий збір» такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КпАП України щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КпАП України визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами ч. 7 ст. 283 КпАП України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2 270 гривні.
Тобто за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, необхідно сплатити судовий збір у сумі 454,00 грн (2 270 грн х 0,2).
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Таким чином, позивачу слід надати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки, які мають бути усунуті шляхом приведення позовної заяви та її додатків у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України. При цьому, позивачу при виконанні вимог ухвали суду, при поданні письмових доказів, слід також дотримуватись вимог ст. 94 КАС України
Керуючись статями 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки в строк не більш як п'ять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: