Справа № 298/1164/21
Номер провадження 2-а/298/7/23
02 травня 2023 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Вороняк А.А.
номер справи 298/1164/21,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: поліцейський СРПП відділення поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержант поліції Бобенич В.М., Головне управління Національної поліції в Закарпатській області,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Великий Березний адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Бобенич В.М., Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з вказаним вище позовом.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 8 жовтня 2021 року поліцейським без роз"яснення позивачу прав, без повідомлення про час і місце розгляду справи, без з"ясування усіх обставин справи та не забезпечивши право на правову допомогу, складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справi про адміністративне правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксоване не в автоматичному режимi, серії БАВ №494457, якою притягнуто ОСОБА_1 до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч.5 ст.121 КУпАП. Вказаною постановою позивача визнано винним за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень за те, що 8 жовтня 2021 року о 9 годині 05 хвилин в с.Дубриничі, вул.Центральна, керував транспортним засобом марки CHEVROLE CRUZE, д.н.з. НОМЕР_1 , та був непристебнутим паском пасивної безпеки.
Позивач зазначив, що не згідний з означеною постановою та вважає її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, наведені в постанові обставини не відповідають дійсності, вину позивач категорично заперечує, оскільки Правил дорожнього руху не порушував. Наголошує, що він був пристебнутий паском безпеки, а поліцейський не навів жодних обставин у доведення протилежного.
Стверджує, що працівник поліції не склав протокол про адміністративне правопорушення, позбавив можливості позивача надати пояснення, клопотання, висловити свою незгоду, не було відібрано пояснень, не надано можливості скористатись правовою допомогою, чим грубо порушено вимоги ст.268 КпАП України, не призначено справу до розгляду.
Вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський не досліджував жодного доказу, до постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст.251 КпАП України, висновок про вину позивача не ґрунтується на жодному доказі, що стверджено змістом оскарженої постанови, відтак постанова винесена без достатніх доказів.
Наголошується, що оскаржувана постанова порушує законні права та інтереси позивача, який не вчиняв жодного правопорушення, та щодо якого проведено розгляд справи з порушенням норм КУпАП.
За вказаних обставин, позивач просить скасувати оскаржену постанову БАВ №494457 від 8 жовтня 2021 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 1 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 січня 2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2022 року до участі у справі залучено другого відповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 2 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Позивач ОСОБА_1 на розгляд справи жодного разу не з"явився, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі: поліцейський СРПП відділення поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержант поліції Бобенич В.М., Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, повідомлені про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту повідомлення на офіційну електронну адресу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
15 грудня 2022 року поштовим відправленням на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, згідно якого представник просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вказується, що поліцейським Бобенич В.М. було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, оскільки 8 жовтня 2021 року о 9 годині 05 хвилин в с.Дубриничі, вул.Центральна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки CHEVROLE CRUZE, д.н.з. НОМЕР_1 , та був непристебнутим паском пасивної безпеки, а відтак, позивач порушив приписи ПДР України, за що ч.5 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, внаслідок чого було складено постанову серії БАВ №494457 від 8 жовтня 2021 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
З посиланням на положення п.1.9, 2.3 В ПДР, ч.5 ст.121 КУпАП, ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", ст.14 Закону України "Про дорожній рух", представник відповідача стверджує, що в силу законних підстав працівником поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, посилання позивача на порушення законодавства в даному випадку є безпідставними, тому такі вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення на них відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом установлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №494457 від 8 жовтня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення наявності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість винесення ним постанови про адміністративне правопорушення.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.9 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що визначено ч. 2 ст. 77 КАС України.
Оскарженою постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Виходячи із змісту оскарженої постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що 8 жовтня 2021 року о 9 годині 05 хвилин в с.Дубриничі, вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом засобом марки CHEVROLE CRUZE, д.н.з. НОМЕР_1 , та був непристебнутим паском пасивної безпеки.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306).
Частиною 5 ст.121 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до п.2.3 В ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Як згадувалось вище, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст.121 КУпАП, оскільки, будучи водієм транспортного засобу був непристебнутим паском пасивної безпеки.
Разом з тим, суд не може вважати вказані обставини доведеними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки такі в матеріалах справи відсутні.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі відповідно до положень статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач факт вчинення ним адміністративного правопорушення заперечив. В той же час відповідачі доказів протилежного суду не надали.
Суд встановив, що відповідачі на виконання вимог ч. 1, 2 статті 77 КАС України та ст.251 КУпАП не надали жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачами не надано належних, допустимих доказів в підтвердження порушення позивачем п.2.3 В Правил дорожнього руху.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є лише оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що така постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскарженій постанові.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Між тим, така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, однак в розглядуваному випадку фіксування працівником поліції не здійснювалось.
Таким чином, на думку суду, лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі докази фіксації правопорушення відсутні.
Відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, як суб'єктом владних повноважень, з огляду на те, що предметом розгляду у даній справі є постанова поліцейського СРПП відділення поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Бобенич В.М., який є територіальним підрозділом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, не доведено правомірності дій поліцейського та не надано обґрунтованих доводів прийняття останнім оскарженої постанови відповідно до норм КУпАП.
З огляду на вищезазначене та те, що відповідачі по справі доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а також правомірності дій поліцейського відповідно до ст.77 КАС України, не надали, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Таким чином, суд встановив те, що відповідачі не довели факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, також не надали суду жодних доказів, які безпосередньо підтверджували обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності. Як наслідок, відповідачі не довели правомірності прийнятої постанови серії БАВ №494457 від 8 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, що є підставою для її скасування.
При вирішенні даного спору суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст.ст.9, 121, 251, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, підставою для стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору є задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, та наявність документального підтвердження сплати нею судового збору у відповідному розмірі.
Така позиція суду повністю співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 по справі №524/6159/16-а.
Згідно даних квитанції №2722820056 від 28 грудня 2021 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Отже, враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 454 гривні 00 копійок, відповідно до ст.139 КАС України мають бути покладені на відповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.
Керуючись ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Постанову серії БАВ №494457 від 8 жовтня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП, винесену поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Бобенич В.М. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: поліцейський СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Бобенич В.М., Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці, 13, код ЄДРПОУ 40108913.
Повне рішення суду складено 2 травня 2023 року.
Суддя Зизич В.В.