09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 810/4435/16
касаційне провадження № К/9901/36608/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 (головуючий суддя - Василенко Г.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Епель О.В., судді - Кобаль М.І., Карпушова О.В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2016 № 0001124002.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що чинним законодавством не врегульовано, а в акті перевірки не наведено жодних доказів на підтвердження факту зберігання або реалізації позивачем алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка із порушенням терміну придатності для споживання, не зазначено де саме зберігалась пляшка алкогольного напою і чи знаходилась така пляшка в реалізації, не вказано що ця пляшка алкогольного напою являється фальсифікованою чи реалізовувалася без акцизної марки або ж акцизна марка була підробленою.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 06.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, у задоволені позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем станом на вересень 2016 року як суб'єктом господарювання здійснювалось зберігання пляшки алкогольного напою, строк придатності якого сплинув ще 21.01.2016, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка, чим було порушено вимоги пункту 4 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР, за що передбачена відповідальність абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.
Позивач, не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами по попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від27.12.2010 №1251. Наполягає на протиправності застосування до платника фінансових санкцій за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, строк придатності яких сплинув.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник фактично викладає обставини, із встановленням яких він не погоджується.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.07.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.05.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.05.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом була проведена фактична перевірка позивача з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 07.09.2016 №1051/10-36-40/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано факт зберігання позивачем пляшки алкогольного напою - вина напівсолодкого червоного «Шабо» 0,7 л виробництва ПТК «Шабо» вартістю 35,00 грн, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка із закінченим терміном придатності (дата виготовлення 21.01.2015, термін придатності 12 міс, який сплинув 21.01.2016), що призвело до порушення позивачем вимог пункту 4 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2016 №0001124002, яким до позивача на підставі абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 статті 226 ПК України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481/95-ВР.
Пунктом 4 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР передбачено, що в разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251) в редакції, яка була чинною на момент виготовлення вина «Шабо», марки для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором. Розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв становить 0,103 гривні, для тютюнових виробів - 0,055 гривні. Марки для алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного виробництва мають фіолетовий колір, вітчизняного - зелений. Наскрізна нумерація на марках складається з двох цифр індексу регіону України за місцезнаходженням виробника продукції (для маркування вітчизняної продукції), серії та окремого для кожної марки номера. Така нумерація наноситься паралельно довшій стороні марки. Індекси регіонів наведено у додатку. Крім того, на кожну марку наносяться такі реквізити: для тютюнових виробів - напис, що складається з початкових літер слів «тютюн імпортний» («тютюн вітчизняний») - «ТІ» («ТВ»), двозначного та однозначного числа (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями; для алкогольних напоїв - напис, що складається з початкових літер слів «алкоголь імпортний» («алкоголь вітчизняний») - «АІ» («АВ»), двох двозначних чисел (місяць і рік, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями, та зазначення суми акцизного податку, сплаченої за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв з вмістом спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 №474 було внесено зміни до Положення №1251 та затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва.
Так, пункт 5 Положення № 1251 викладено у наступній редакції: розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв становить 0,1926 гривні, для тютюнових виробів - 0,091 гривні. Марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (з фільтром та без фільтра) - зеленій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (з фільтром та без фільтра) - синій кольоровій гамі. На кожну марку наносяться такі реквізити: слова «Україна», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів); позначення виду марки, що складається з початкових літер слів «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», «тютюн вітчизняний з фільтром» - «ТВ ЗФ», «тютюн вітчизняний без фільтра» - «ТВ БФ», "тютюн імпортний з фільтром» - «ТІ ЗФ», «тютюн імпортний без фільтра» - «ТІ БФ»; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З огляду на зазначені правові норми колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що алкогольні напої, які реалізуються на території України, повинні бути марковані марками акцизного податку затвердженого зразка. У разі зміни зразка марок акцизного податку алкогольні напої, що були марковані марками попереднього зразка, можуть бути реалізовані виключно до закінчення терміну їх придатності, а після цього їх слід вважати такими, що не містять марок акцизного податку, встановленого зразка.
Реалізація та/або зберігання таких товарів зі спливом терміну їх придатності з марками акцизу попереднього зразка є порушенням вимог пункту 4 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР, вказує на реалізацію/зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку і є підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.
Ураховуючи, що судовими інстанціями установлено, що позивачем станом на вересень 2016 року як суб'єктом господарювання здійснювалось зберігання пляшки алкогольного напою, строк придатності якого сплинув ще 21.01.2016, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка, колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 4 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР, за що контролюючим органом правомірно притягнуто платника до відповідальності відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у позові, апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга не містить.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова