ф
09 травня 2023 року
м. Київ
справа №280/1455/21
адміністративне провадження № К/990/11996/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №280/1455/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на службі,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУНП в Запорізькій області) з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення начальника ГУНП в Запорізькій області Лушпієнка М.М., оформлене наказом № 1335 від 10 вересня 2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади та скасувати його;
- визнати рішення начальника ГУНП в Запорізькій області Лушпієнка М.М., оформлене наказом № 374 о/с від 21 вересня 2020 року «По особовому складу», яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», протиправним;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції, дільничного офіцера поліції сектору превенції Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Застосувати негайне виконання рішення в частині поновлення на службі в поліції;
- у зв'язку із реорганізацією Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області у Відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області;
- зобов'язати відповідача виплатити заробітну плату ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 04 квітня 2023 року
11 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання.
24 квітня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування заяви про поновлення строку позивач зазначає, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду, а тому вважає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та просить його поновити.
Суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року зазначені позивачем причини пропуску строку на касаційне оскарження були визнані неповажними. Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які Суд вже оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 30 листопада 2021 року, первісна касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 04 січня 2022 року. Однак, ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року касаційна скарга була повернута позивачу.
При цьому, із повторною касаційною скаргою представник позивача звернувся 27 жовтня 2022 року, яка ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року була повернута скаржнику.
Разом з тим, скаржник зазначає, що в ухвалі Верховного Суду від 03 листопада 2022 року йому було роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Однак, суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Крім того, скаржник у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не обґрунтовує, яким чином зміна постійного місця проживання з м. Запоріжжя до м. Кривого Рогу, починаючи з 09 жовтня 2022 року по 28 лютого 2023 року, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, а тому Суд відхиляє зазначене посилання.
Отже, позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло більше 1 року, у зв'язку із неподанням обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №280/1455/21.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №280/1455/21.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №280/1455/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними дій та рішення, поновлення на службі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська