ф
09 травня 2023 року
м. Київ
справа №200/10301/20-а
адміністративне провадження № К/990/11838/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 200/10301/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 у Збройних Силах України, про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (далі - ТУ ДБР, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 12 січня 2021 року просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ директора ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, № 78 від 2 листопада 2020 року «Про призначення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, який винесено відповідно до пункту 5 частини 3 статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», керуючись розділом VI Інструкції з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом ДБР № 86 від 16 березня 2020 року, на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 жовтня 2020 року № 5383/вп, у зв'язку зі зміною керівника органу досудового розслідування та з метою недопущення чи втрати матеріалів досудових розслідувань працівниками Третього слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - призначену позачергову інвентаризацію матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
01 лютого 2022 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
16 листопада 2022 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, № 78 від 2 листопада 2020 року «Про призначення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, який винесено відповідно до пункту 5 частини 3 статті 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», керуючись розділом VI Інструкції з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом ДБР № 86 від 16 березня 2020 року, на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 жовтня 2020 року № 5383/вп, у зв'язку зі зміною керівника органу досудового розслідування та з метою недопущення чи втрати матеріалів досудових розслідувань працівниками Третього слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - призначену позачергову інвентаризацію матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 квітня 2023 року.
18 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання.
28 квітня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду від відповідача надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку відповідач зазначає, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду. У подальшому ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2022 року, 27 грудня 2022 року, 12 січня 2023 року, 06 лютого 2023 року, 08 лютого 2023 року, 16 березня 2023 року касаційну скаргу повернуто, у тому числі з підстав, що до матеріалів касаційної скарги не долучені належного документу, що посвідчує право головного спеціаліста-юристі Ковальової А.Г. представляти інтереси ТУ ДБР у м. Краматорську. Іншою підставою для повернення касаційної скарги стали відсутність належного обґрунтування її доводів, а також посилання касатором на норми, які є нерелевантними до спірних правовідносин та ґрунтуються на різні фактичних обставинах справи, що й зумовило різне правозастосування норм правовідносинах.. Крім того, скаржник посилається на запровадження воєнного стану на певній території, що є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Враховуючи викладене, відповідач вважає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року зазначені відповідачем причини пропуску строку на касаційне оскарження були визнані неповажними. Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які Суд вже оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд наголошує, що подача касаційної скарги увосьме та через чотири місяці після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення з касаційною скаргою, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках та саме лише посилання на запровадження в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку.
Скаржник у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, а тому Суд відхиляє зазначене посилання.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що відповідачем не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську строку на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 200/10301/20-а.
Відмовити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 200/10301/20-а.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 200/10301/20-а за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 у Збройних Силах України, про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська