08 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1769/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства «Стоянова І. С.»
на ухвалу Господарського суду Київської області
у складі судді Конюх О. В.
від 31.10.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Шаптали Є. Ю., Тищенко О. В., Яковлєва М. Л.
від 07.02.2023
у справі за позовом Фермерського господарства «Стоянова І.С.»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО»
про визнання недійсними частин договору та застосування наслідків їх недійсності,
Фермерське господарство «Стоянова І. С.» 17.03.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/1769/22.
Ухвалою від 04.04.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Фермерського господарства «Стоянова І. С.» на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 31.10.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/1769/22, у якому навести інші підстави для поновлення строку; касаційної скарги у новій редакції з обґрунтуванням неправильного застосування та/або порушення судом (судами) норм матеріального та/або процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а також надати докази надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.
Фермерським господарством «Стоянова І. С.» 08.04.2023 до Верховного Суду направлено уточнену касаційну скаргу, проте подана скаржником касаційна скарга в новій редакції так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, оскільки фактично дублює зміст тих підстав касаційного оскарження, що викладені у касаційній скарзі, яка залишена Верховним Судом без руху ухвалою від 04.04.2023.
Так, скаржник у поданій касаційній скарзі не зазначає які конкретно норми матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) були неправильно застосовані та/або порушені судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За правилами пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга містить посилання на норми Конституції України та Господарський процесуальний кодекс України, указівку скаржника на те, що оскаржуваними судовими рішеннями порушено його права, вимогу до суду про скасування оскаржуваних судових рішень, однак не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у порушення вимог пункту 5 частини другої цієї статті, у ній не зазначено у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в частині належного обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина четверта статті 294 Господарського процесуального кодексу України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Також слід зауважити, що відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 про залишення касаційної скарги без руху Фермерським господарством «Стоянова І. С.» не виконано, оскільки при поданні касаційної скарги скаржником не зазначено які саме норми процесуального та матеріального права суди попередніх інстанцій порушили.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 23.10.1996 у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», від 19.12.1997 у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії» зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною.
Пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що Фермерським господарством «Стоянова І. С.» не усунуто недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2023 у встановлений законом строк, вона вважається неподаною та підлягає поверненню.
Крім того, колегія суддів звертає увагу Фермерського господарства «Стоянова І. С.», що у даному випадку перешкоди у доступі до правосуддя відсутні, адже у разі повернення касаційної скарги, скаржник не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою з дотриманням вимог, передбачених статтями 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України Суд, -
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Стоянова І. С.» на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/1769/22 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді Н. Губенко
І. Кондратова