09 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/3404/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (вх. №858 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І., повний текст рішення складено 10.12.2021,
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Правда", с. Демино-Олександрівка, Троїцький район, Луганська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", м. Харків
про стягнення 20829796,17 грн,-
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (ідентифікаційний код 36036864) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" (ідентифікаційний код 30759611) 17435918,64 грн основного боргу, 1603833,23 грн пені, 1428495,94 грн інфляційних втрат, 361548,36 грн - 3 % річних від простроченої суми, а також 312446,94 грн судового збору сплаченого позивачем при поданні позову.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, 04.05.2023 відповідач через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Правда" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" судові витрати.
Водночас, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання обґрунтоване, зокрема, тим, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є значним, в той час як майновий стан апелянта не дозволяє сплатити повністю вказану суму судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, що призвело до порушення процесуального строку та є поважною обставиною для його поновлення. Також посилається на той факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває. У зв'язку з цим, скаржник вважає, що у нього були поважні причини, що призвели до пропуску строку на подання апеляційної скарги та вважає, що на підставі зазначених обставин ТОВ "Торговий дім Агродар" має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 256 ГПК України.
Крім того, до апеляційної скарги заявником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі, яке обґрунтовано з посиланням на скрутне матеріальне становище ТОВ "Торговий дім Агродар", введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, а також перебуванням міста Харкова (місце здійснення діяльності апелянта) в переліку територіальних громад, де ведуться бойові дії.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, з таких підстав.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21 на підставі частини 2 статті 261 ГПК України.
Вказана ухвала мотивована тим, що апеляційну скаргу подано поза межами строку, встановленого частиною 2 статті 261 ГПК України, в той же час, обставини, на які посилається апелянт, а саме, відсутність коштів для сплати судового збору, не можуть вважатись обставинами непереборної сили в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, та скаржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування непереборних обставин, які об'єктивно унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Відтак, на час звернення апелянта до Східного апеляційного господарського суду (04.05.2023) з апеляційною скаргою (вх. 858 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21, наявна ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України визначено процесуальне обмеження щодо повторної подачі апеляційної скарги після відмови у відкритті апеляційного провадження на те саме судове рішення та є загальним для всіх суб'єктів, що також узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, правилами пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України суду апеляційної інстанції приписано імперативно відмовляти у відкритті апеляційного провадження, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Оскільки конструкцією вказаної норми встановлено імперативне правило щодо наслідків повторного подання апеляційної скарги тією ж самою особою на теж саме судове рішення, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, то відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 261 ГПК України, не є реалізацією дискреції, а є виконанням судом процесуального обов'язку.
Пункт 3 частини першої статті 261 ГПК України не передбачає для суду апеляційної інстанції можливості альтернативно обирати варіант дій та вирішувати про застосування чи не застосування цих положень процесуального закону на власний розсуд.
Відповідно, у випадку повторного подання апеляційної скарги тією ж самою особою на те ж саме судове рішення, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, суд апеляційної інстанції зобов'язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України.
Отже, відмова скаржнику ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21 виключає можливість розгляду по суті повторної апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" на те ж саме судове рішення.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому відповідно до прецедентної практики Суду право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії").
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на судове рішення. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (вх. №858 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21 на підставі пункту 3 частини 1 статті 261 ГПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження подані разом з апеляційною скаргою заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору судом апеляційної інстанції не розглядаються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 235, п. 3 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (вх. №858 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі №922/3404/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Шевель