вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"08" травня 2023 р. Справа№ 911/1645/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Л.Ю.К.С."
на рішення Господарського суду Київської області
від 07.09.2020 (повний текст складено 12.10.2020)
у справі № 911/1645/18 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес"
до Фермерського господарства "Л.Ю.К.С."
про стягнення 187 183, 47 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.09.2020 у справі №911/1645/18 позов задоволено повністю.
На підставі рішення суду з Фермерського господарства "Л.Ю.К.С."підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом-Гермес" 81 408, 36 грн. основного боргу, 43 313, 72 грн. пені, 12 211, 25 грн. штрафу, 50 250, 14 грн. процентів річних та 2 807, 75 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Одночасно скаржником подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1645/18, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фермерського господарства "Л.Ю.К.С." до надходження матеріалів справи.
04.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Київської області надішли матеріли справи № 911/1645/18.
Розглянувши заяву скаржника про поновлення процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вказаних правових норм, апеляційна скарга на оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 07.09.2020, подана скаржником до суду апеляційної інстанції 26.04.2023, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку для її подання, а саме після спливу більш ніж одного року з дня складення повного тексту судового рішення (останнім днем річного строку для подання було 07.09.2021).
В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначає, що у зв'язку з відсутністю відділення поштового зв'язку в с.Лехнівка Фермерське господарство "Л.Ю.К.С." не отримувало ні повідомлення про розгляд справи по суті 07 вересня 2020, ні повного тексту рішення після його складання, внаслідок чого з поважних причин пропустило зазначений в ст. 256 ГПК України строк апеляційного оскарження рішення. Закриття поштового відділення в с. Лехнівка Баришівського району Київської області ще в 2019 році підтверджується довідкою Лехнівського старостинського округу № 68 від 07.04.2023. Повний текст рішення було отримано апелянтом лише 07.04.2023 в Господарському суді Київського області на підставі поданої заяви від 06.04.2023. Апелянт просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2020 та поновити строк оскарження.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України в редакції, на дату винесення цієї ухвали, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За приписами ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України в редакції, на дату винесення цієї ухвали встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас, у ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа, "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Брумареску проти Румунії").
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики Європеського суду з прав людини щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів, також вважає за необхідне врахувати правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів ст.ст. 256, 261 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
За сталою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформованою в рішеннях "Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства", "Девеер проти Бельгії", право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, в обґрунтування поданої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, відповідач посилається на те, що про розгляд справи по суті 07.09.2020 на повний текст рішення він не був повідомлений, а повний текст рішення отримав лише 07.04.2023 в приміщенні Господарського суду Київської області.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Господарським судом міста Києва ухвала від 07.09.2020 про відкладення розгляду справи № 911/1645/18 на 07.09.2020 була отримана відповідачем 22.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01032 74770450 (а.с.71 том2).
Також на адресу суду відповідачем було надіслано 01.09.2020 Укрпоштою Експрес заяву щодо невиконання ухвали від 25.02.2020 у справі № 911/1645/18 та листа з матеріалів для проведення судово - технічної експертизи № 4427/20-33. В зазначеному листі останній повідомляв суд про відсутність оборотів коштів по рахунку фермерського господарства «Л.Ю.К.С.». Зазначений лист надійшов до суду 03.09.2020. Слід зазначити, що поштова кореспонденція була направлена відповідачем з поштового відділення 07532, Баришівського району Київської області с. Лехнівка. Таким чином, твердження апелянта про те, що поштове відділення було закрито та апелянт не отримував поштову кореспонденцію, спростовується матеріалами справи, оскільки апелянт не тільки отримував поштову кореспонденцію, але й надсилав на адресу суду кореспонденцію (а.с. 72-81 том 2).
Крім того, рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2020р. у справі № 911/1645/18, повний текст якого був складений 12.10.2020, було надіслано на адресу відповідача 12.10.2020 рекомендованою кореспонденцією та отримано відповідачем 20.10.2020, що підтверджується відповідним підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0103274851035.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вчинялись всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, отже відповідно, можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача, оскільки він мав можливість бути вчасно обізнаним про результат ухвалення судом рішення і при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, мав можливість своєчасно подати апеляційну скаргу. Тим більше, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні 13.01.2020 та заявив клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи, яка не була проведена через її неоплату відповідачем.
Таким чином, ознайомлення відповідача лише 07.04.2023 з повним текстом оскаржуваного судового рішення, на переконання колегії суддів не свідчить про поважність причин пропуску строку відповідачем на оскарження рішення суду першої інстанції.
У разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених п.п. 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Встановивши відсутність винятків, визначених у п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Колегія суддів дійшла висновку, що виключення, передбачені ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не доведені, а отже підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги Фермерського господарства "Л.Ю.К.С." на рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2020 у справі № 911/1645/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Л.Ю.К.С." на рішення Господарського суду Київської області від 07.09.2020 у справі № 911/1645/18.
Матеріали справи № 911/1645/18 повернути до Господарського суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська