Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про зупинення провадження у справі
09 травня 2023 року Справа №200/1843/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Холостенко Олексій Васильович в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему “Електронний суд” Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (ідентифікаційний код 43532003, 84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса Ф., 43) про визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо ненарахування і невиплати з 08.11.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», зобов'язання здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100000,00 грн на місяць починаючи з 24.02.2022. по 08.11.2022.
05 травня 2023 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Донецькій області подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховним Судом в зразковій справі №260/3564/22.
Вирішуючи клопотання по суті, суд враховує наступне.
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 відкрито провадження у зразковій адміністративній справі № 260/3564/22 за позовом певної фізичної особи до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, третя особа Служба судової охорони, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У вказаній ухвалі Верховний Суд вказав ознаки типових справ, а саме:
- позивачами у них є співробітники Служби судової охорони;
- відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень - територіальний орган Служби судової охорони України;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що виникли внаслідок бездіяльності відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у відповідній області щодо ненарахування та невиплати додаткової щомісячної винагороди у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та зобов'язати територіальне управління Служби судової охорони у відповідній області нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Виходячи з наведеного вище та змісту позову, суд дійшов висновку, що ця справа має ознаки типової справи, визначені ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 у справі № 260/3564/22.
При вирішенні питання щодо необхідності зупинення провадження у даній типовій справі суд виходить із того, зокрема, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи шляхом досягнення єдності судової практики.
Наведене відповідає положенням п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яким передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Кодексом адміністративного судочинства України запроваджено інститут типової справи, який за своєю суттю є, крім іншого, інструментом формування єдиної судової практики.
Суд зауважує, що частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України визначена обов'язковість врахуванням судами при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, правових висновків Верховного Суду, наведених у такому рішенні.
Як вказала Консультативна рада європейських суддів, однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність (пункт 1 Висновку № 20 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року).
У свою чергу, Венеціанська комісія зауважила, що у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах (пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії Європейські стандарти в сфері судочинства систематичний огляд (Висновок від 3 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002). Незалежність у структурі судової системи; Доповідь Венеціанської комісії щодо незалежності судової системи: незалежність суду (Висновок від 16 березня 2010 року № CDL-AD (2010)004).
До цього ж, суд на підставі ч. 2 ст. 6 цього Кодексу вважає за необхідне врахувати позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішення "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), № 40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 28 січня 2020 року у справі № 120/2479/19-а, від 30 липня 2020 року у справі № 320/2310/19.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі.
Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, зважаючи, що справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, а правові висновки Верховного Суду у такій справі є обов'язковими для врахування судами при розгляді відповідних типових справ, провадження у цій типовій справі № 200/1383/23 має бути зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за наслідком розгляду зразкової справи № 260/3564/22.
Згідно з частиною четвертою статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 236, 241-243, 248, 256, 291, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за наслідком розгляду зразкової справи № 260/3564/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кошкош