Справа № 305/649/23
Провадження по справі №2-о/305/19/23
08.05.2023 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Богданська сільська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку мотивувала тим, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 травня 1985 року упродовж останніх 37 років безперервно проживала у цивільному шлюбі з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбних відносин, аж до дня смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 . Як цивільна дружина заявниця здійснила його поховання, розпорядилася особистими речами померлого. Все спільне життя вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, підтримували фактичні шлюбні відносини, виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка, хоч офіційно не зареєстрували шлюб. За час спільного проживання ніхто з них в іншому шлюбі не перебував. Власних дітей у них не було, водночас вони спільно виховували дітей від попереднього шлюбу заявниці: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу засвідчений актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеним депутатами Богданської сільської ради ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 (із залученням свідків) від 22.12.2022. Також доказом вищезазначених обставин слугують довідки видані Богданською сільською радою №120 від 04.02.2022 року; №364 від 22.12.2022 року; №366 від 23.12.2022 року. Цей факт може бути також підтверджений показаннями свідків: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки певні обставини, які мають значення для вирішення справи, можуть бути підтверджені показаннями свідків, що згідно зі ст.ст. 76, 77, 78 ЦПК України є допустимими доказами по справі. За час їхнього проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу вони набли певне рухоме майно, а саме автомобіль Opel Zafira, 2005 р.в. ДНЗ НОМЕР_1 . У зв'язку зі смертю чоловіка, ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на належне йому майно. Вважаючи себе спадкоємцем першої черги за законом, 07.07.2022 року дотримуючись шестимісячного строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини відповідно до норм ст. 1269 ЦК України. 19.12.2022 року, з метою отримання свідоцтва про спадщину за законом, вона звернулася з відповідною заявою до Рахівської державної нотаріальної контори. Однак, нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, згідно з постановою № 13 від 19.12.2022 року керуючись ст.ст. 7, 49 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку з відсутністю доказів родинних зв'язків. Їй було повідомлено, що вона не має права на спадщину, оскільки не являється офіційною дружиною покійного та було роз'яснено процедуру вирішення зазначеного питання виключно в судовому порядку. Враховуючи це вона змушена звертатися до суду з даною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, адже згідно з ч. 1 ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Таким чином, встановлення даного факту необхідне для того, щоб мати можливість оформити спадщину. Іншого порядку, ніж судового для встановлення зазначеного факту, не існує. У зв'язку з наведеним просила встановити юридичний факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 11 травня 1985 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 з 1985 року проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство та мали спільний побут, хоч і не перебували у зареєстрованому шлюбі. У даний час заявниця має намір оформити свої права на майно, що належало їм з покійним чоловіком, але відсутність державної реєстрації їхнього шлюбу перешкоджає цьому, тому просять заяву задовольнити.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що покійний ОСОБА_2 був його дядьком та він може підтвердити, що останній все своє життя проживав з ОСОБА_1 як сім'я.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні як сусідка ОСОБА_1 підтвердила, що заявниця перебувала зі ОСОБА_2 у фактичному шлюбі, адже вони спільно проживали в будинку АДРЕСА_1 , вели спільне господарство й мали спільний побут, проте шлюбу не реєстрували у органах реєстрації актів цивільного стану.
Представник Богданської сільської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, своїх заперечень щодо заяви ОСОБА_1 не подавали.
Заслухавши заявницю та свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ч.ч. 1-5 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.
Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Європейський суд з прав людини зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
Оскільки відносини між подружжям мають насамперед глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення. Суспільні зв'язки, що складаються в сім'ї, є глибоко особистими, багато в чому інтимними і ґрунтуються на почуттях любові та взаємної прихильності. В Сімейному кодексі, порівняно з КЗпШС, збільшена кількість норм, які регулюють особисті немайнові відносини подружжя. Проте велика кількість особистих відносин між подружжям знаходиться поза сферою правового регулювання. В силу своєї делікатності та інтимності вони не піддаються зовнішньому впливу, що вказує на їх особливий характер.
До особистих немайнових прав подружжя СК відносить ті, які є найбільш важливими та на які можна впливати нормами сімейного права. Це право на материнство та батьківство; право на повагу до своєї індивідуальності; право на духовний розвиток; право на зміну прізвища; право на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї; право на особисту свободу.
Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов'язків кожним із подружжя на рівних засадах. Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім'ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов'язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім'ї та розвиток дітей.
Відтак суд зазначає, що первісним чинником з метою визначення чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю «сім'ї», є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов'язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.
Верховний Суд в Постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 роз'яснив, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України № 6-148 цс12 від 12 грудня 2012 року, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ч.4 ст. 263 ЦПК України)
Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останні 37 років, зокрема з ІНФОРМАЦІЯ_9 до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали за адресою АДРЕСА_1 однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, але не реєстрували шлюб у відділах реєстрації актів цивільного стану. Факт спільного проживання заявниці разом зі ОСОБА_2 підтверджений в судовому засіданні наданими письмовими доказами, а саме: актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 22.12.2022, складеним депутатами Богданської сільської ради - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , довідкою виконавчого комітету Богданської сільської ради №120 від 04.02.2022, довідкою виконавчого комітету Богданської сільської ради №364 від 22.12.2022, довідкою виконавчого комітету Богданської сільської ради №366 від 23.12.2022.
Встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу необхідно заявниці для можливості оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , який відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.02.2022 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис про смерть за №17 від 04.02.2022.
Як вбачається з Постанови №13 від 19.12.2022 державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність доказів родинних зв'язків.
Таким чином заявниця довела, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_2 має для неї юридичне значення. Цей факт встановлюється лише в судовому порядку. Заявниця спільно проживала з померлим останні 37 років до дня відкриття спадщини, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами, тому є підстави для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76, 81,89, 293, 294, 315-316, 319, 354 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 11 травня 1985 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: В.Е.Ємчук