ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15624/22
провадження № 2/753/1703/23
про залишення позову без руху
"08" травня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про встановлення винних у втраті пенсії,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому просить «визнати, що відповідно до згаданої ст. 46, Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва до червня 2010 року не могло суму 21274,55 грн використати в загальній сумі нарахування мені пенсії з 1 травня 2006 року з вини Науково-дослідного інституту фінансового права».
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2022 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
13 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду додатки до позовної заяви, відсутні при зверненні з позовом до суду, та квитанцію про сплату судового збору у сумі 933,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши зміст та форму позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в статтях 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
За змістом пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Позивачем у позові визначено відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві, водночас, позовна заява не містить вимог до відповідача. У прохальній частині позову позивач просить суд визнати вину Науково-дослідного інституту фінансового права у неврахуванні суми 21274,55 грн під час нарахування позивачу пенсії з 1 травня 2006 року, проте статус вказаної особи позивачем у позові не визначено.
Суд зауважує, що від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик пред'явлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, позивачу слід визначитись з суб'єктним складом учасників спору, оскільки позовна заява не містить жодного обґрунтування зв'язку вказаних у мотивувальній та прохальній частині позову юридичних осіб з предметом спору.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У позовній заяві не зазначено позовних вимог до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві та не наведено обґрунтування способу захисту прав або інтересів, які позивач просить застосувати.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Як передбачено частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що спір у цій справі виник з підстав невключення до складу доходів для нарахування позивачу пенсії, отриманих позивачем доходів у період з 2002 по 2006 роки у Науково-дослідному інституті фінансового права внаслідок неподання НДІ довідки про заробітну плату, тобто спір виник у сфері нарахування та виплат пенсій.
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач, звертаючись із позовом до Дарницького районного суду м. Києва не зазначив у позовній заяві, чому на його думку вказаний позов, з урахуванням норм ЦПК України (статті 27, 28) підсудний саме Дарницькому районному суду м. Києва.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 481,00 гривень.
Як слідує з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру про визнання майна спільною сумісною власністю, отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви становить 992,40 грн. (0,4х2481).
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 933 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати позивачу строк у десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.
Позивачем, усі документи, що будуть подаватись на виконання цієї ухвали суду, мають бути подані до суду у кількості, відповідно до кількості учасників справи (сторін).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про встановлення винних у втраті пенсії, залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Якусик